П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14203/22
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Дата і місце ухвалення: 18.08.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №13618-11528/У-02/8-1500/22 від 24.08.2022р., зобов'язання прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії по втраті годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 01.09.2022р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона є непрацездатним членом сім'ї померлого ОСОБА_2 , а тому має право на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, при зверненні до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії, останнє листом №13618-11528/У-02/8-1500/22 від 24.08.2022р. відмовило ОСОБА_1 в такому призначенні з посиланням на відсутність у неї страхового стажу не менше 28 років. Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначає, що певна тривалість страхового стажу непрацездатного члена сім'ї не визначено ст.36 Закону як одну з умов для призначення пенсії по втраті годувальника. Необхідною умовою для призначення такого виду пенсії є досягнення пенсійного віку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2023р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області, викладене у листі №13618-11528/У-02/8-1500/22 від 24.08.2022р., про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 01.09.2022р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 18.08.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано передчасність звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду, оскільки однією з основних умов для призначення пенсії є волевиявлення особи, яке полягає у зверненні у встановленому порядку до територіального органу ПФУ з відповідною заявою, форма та зміст якої затверджені Порядком №22-1.
Також, апелянт посилається на те, що непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника вважається, серед інших, дружина, якщо вона досягла пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В свою чергу, ч.1 ст.26 вказаного Закону визначено, що з 01.01.2018р. право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 28 років з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 13 років, що є недостатнім для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Посилається апелянт і на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції вийшов за межі завдань адміністративного судочинства та втрутився в дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Одеській області.
ОСОБА_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ГУ ПФУ в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що відмова відповідача щодо призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника є наслідком неправильного тлумачення територіальним органом ПФУ норм законодавства. За приписами ст.ст. 26, 38 Закону №1058-ІV підставою для віднесення члена сім'ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу. Враховуючи, що станом на час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, тому в розумінні приписів ч.3 ст.36 Закону №1058-ІV вона вважається непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника - її чоловіка та має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується фотокопією її паспорта.
10.04.1990р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської райадміністрації виконкому Одеської міськради.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
ОСОБА_2 був пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , виданим 02.03.2017р.
Згідно довідки ОСББ «Марсель 32» від 22.03.2021р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 31.05.2000р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Листом від 24.08.2022р. №13618-152/У-02/8-1500/22 ГУ ПФУ в Одеській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника з тих підстав, що страховий стаж позивача складає 13 років, що є недостатнім для призначення пенсії, а іншого чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що умовою призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є, зокрема, непрацездатність члена сім'ї померлого годувальника, який (член сім'ї) був на його (годувальника) утриманні, без прив'язки до тривалості страхового стажу такого члена сім'ї. А відтак, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, визначеного вказаною нормою.
З наведених приписів Закону №1058-IV у їх сукупності слідує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 Закону №1058-IV, - незалежно від тривалості страхового стажу.
За приписами ст.ст. 26, 38 Закону №1058-ІV підставою для віднесення члена сім'ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу.
Таке поняття як «страховий стаж» є обов'язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що зазначено безпосередньо у ст.36 Закону №1058-IV.
Враховуючи, що станом на час звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії вона досягла 60 років, тобто пенсійного віку, визначеного ст.26 Закону №1058-IV, тому у розумінні приписів ч.2 ст.36 цього Закону вона вважається непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника та, відповідно, має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
А відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність рішення ГУ ПФУ в Одеській області, викладене у листі №13618-11528/У-02/8-1500/22 від 24.08.2022р., про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії та, у зв'язку з цим, про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , починаючи з 01.09.2022р.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що зобов'язуючи ГУ ПФУ в Одеській області призначити пенсію ОСОБА_1 суд втрутився в дискреційні повноваження органу ПФУ. У спірних правовідносинах право позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника передбачене Законом №1058-IV та підтверджено в судовому порядку, у зв'язку з чим у відповідача відсутні варіанти поведінки щодо розгляду її заяви (призначити пенсію або відмовити у її призначенні).
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта ухвалити рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Необґрунтованими, також, колегія суддів вважає посилання ГУ ПФУ в Одеській області на передчасність звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду без попереднього звернення із заявою встановленої форми до органу ПФУ. Як вже зазначалося, позивач зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії, на що отримала відмову листом №13618-11528/У-02/8-1500/22 від 24.08.2022р. При цьому, ГУ ПФУ в Одеській області не висловило зауважень щодо форми поданої ОСОБА_1 заяви та не відмовило в її задоволенні з підстав недотримання порядку звернення за призначенням пенсії, а відмовило з підстав відсутності у позивача права на відповідний вид пенсії.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області висновків суду першої інстанції про задоволення позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду від 18.08.2023р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 січня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук