Провадження №22-ц/824/4228/2024 Головуючий у І інстанції Марчук О.Л.
Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
22 січня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Гуля В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку із неусуненням встановлених недоліків.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення заяви, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.
Постановляючи ухвалу про повернення заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто встановлені йому недоліки форми та змісту позовної заяви, однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків з підстав її невідповідності вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме, в порушення пунктів 4, 5, 8 і 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Судом в ухвалі зазначено, що, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що 05 липня 2023 року відповідач припинив надання послуги з розподілу газу, зробив це без присутності позивача, позивача ніхто нікуди не запрошував).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що 05 липня 2023 року відповідач припинив надання послуги з розподілу газу, зробив це без присутності позивача, позивача ніхто нікуди не запрошував).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що 05 липня 2023 року відповідач припинив надання послуги з розподілу газу, зробив це без присутності позивача, позивача ніхто нікуди не запрошував).
Також, на виконання вимог пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачу необхідно уточнити вимоги пункту першого прохальної частини позову та чітко і конкретно зазначити, які саме дії відповідача позивач просить визнати протиправними, у чому виразились такі дії та у чому саме полягали такі дії.
Таким чином, судом в ухвалі зазначено, що позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Копія ухвали була направлена позивачу на електронну адресу та доставлена до електронної скриньки 17.08.2023 року (а.с.4).
Позивачем суду не було надано нової редакції позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви в порядку ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Слід зазначити, що ЦПК України не передбачає конкретної форми викладу позовних вимог, а надає право позивачу вільно викласти зміст своїх позовних вимог, які можуть бути уточнені судом під час підготовчого судового засідання. Згідно діючого процесуального законодавства особа право на захист своїх прав та інтересів здійснює на свій власний розсуд. При цьому позивач не зобов'язаний у позовній заяві зазначати обставини та докази, на зазначенні яких наполягає суд, оскільки це нівелює надане законом особі право самостійно визначати та формулювати свої позовні вимоги при зверненні до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів, та викривлює повноваження суду, пов'язані на стадії вирішення питання про відкриття провадження виключно з оцінкою змісту та форми поданої заяви на предмет відповідності процесуальним вимогам закону, однак з урахуванням тієї обставини, що заява може подаватись особою, яка не має юридичної освіти і не завжди має змогу формулювати позовну заяву у суворій відповідності із вимогами процесуального закону.
При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що в позовній заяві містяться найменування та відомі позивачу дані про відповідача; в ній викладені як зміст позову, так і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання його вчинити дії по розгляду заяви позивача із наданням відповіді на неї; до заяви додані копії документів, про які, як про докази, йдеться у змісті заяви.
Із поданої ОСОБА_1 позовної заяви також вбачається, що ним у резолютивній частині заяви зазначений спосіб захисту - визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії, який відповідає ч. 2 ст. 16 ЦК України та їй не суперечить; зазначені докази, копії яких позивачем долучаються до позовної заяви; зазначено про розподіл судових витрат, зокрема, вказано, що на даний час витрати позивачем по справі не понесено, а серед можливих витрат він вбачає витрати, пов'язані з оплатою послуг поштового відділення або транспортні витрати.
Таким чином, суддею в ухвалі про залишення заяви без руху від 16 серпня 2023 року зазначені недоліки, яких позовна заява ОСОБА_1 не містила з самого початку, відтак дана ухвала порушує право позивача на справедливий суд та є незаконною, як незаконною за таких обставин є і оскаржувана ухвала суду про повернення заяви від 20 вересня 2023 року.
При постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд фактично вдався до аналізу змісту позовної заяви та викладених позивачем позовних вимог та їх формулювання у спосіб, найбільш прийнятний для суду, що не відноситься до повноважень суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі та фактично є втручанням у право позивача на звернення до суду.
Враховуючи викладене, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання про відкриття провадження у справі, без законних підстав залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, та в подальшому незаконно визнав її неподаною і повернув позивачу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві». Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Враховуючи те, що суд першої інстанції, постановляючи 20 вересня 2023 року ухвалу про повернення позовної заяви, порушив норми процесуального закону, керуючись гарантованим практикою Європейського суду з прав людини та національним законодавством України правом на доступ до суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки висновки суду про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: