Головуючий у суді першої інстанції: Дутчак М.І.
17 січня 2024 року місто Київ
справа 361/7692/20
провадження№22-ц/824/6718/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об'єднання «Трудовик» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи шляхом визнання інформації недостовірною, спростування поширеної недостовірної інформації, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії,-
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до СО «Трудовик» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи шляхом визнання інформації недостовірною, спростування поширеної недостовірної інформації, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СО «Трудовик», витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Не погоджуючись з рішенням, 04 січня 2024 року, в порядку ст.. 355 ЦПК України, через засоби поштового зв'язку ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою не може бути відкрите з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
В той же час пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; та пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної процесуальної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Тобто, строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктами 1,2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц, від 30 червня 2021 року у справі № 613/1166/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15, від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 761/30419/19, від 30 січня 2023 року у справі № 761/21976/21, від 15 лютого 2023 року у справі № 208/805/20, від 24 квітня 2023 року у справі № 755/19216/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 465/3861/16-ц.
У разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків передбачених пунктами 1-2 вказаної норми (постанова Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17).
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до удових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до СО «Трудовик» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи шляхом визнання інформації недостовірною, спростування поширеної недостовірної інформації, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що позивач ОСОБА_1 була присутня під час розгляду справи у суді першої інстанції, у судовому засіданні позов підтримала, надала суду пояснення.
Отже, ОСОБА_2 , яка є позивачем у справі, була повідомлена про розгляд справи, приймала участь у її розгляді, а тому не є особою, яка не була повідомленою про розгляд справи, обставин непереборної сили, внаслідок виникнення яких, було пропущено строк на апеляційне оскарження нею в апеляційній скарзі не зазначено.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року залишено без руху та надано строк терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме - для сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляцій скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до СО "Трудовик" про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи шляхом визнання інформації недостовірною, спростування поширеної недостовірної інформації, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії - визнано неподаною та повернуто особі, що її подала.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; та пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Колегія суддів відмічає, що позивач приймала участь у справі, надавала пояснення, а отже була повідомлена про розгляд справи.
Виходячи з наведеної норми слід дійти висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
І лише у двох випадках апеляційним судом може бути прийнята апеляційна скарга, яка подана поза межами річного строку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суд апеляційної інстанції в супереч нормам ЦПК України не відкрив апеляційне провадження за її апеляційної скаргою, а тому остання має право на повторне подання апеляційної скарги не заслуговує на увагу , оскільки, виходячи з положень ч.2 ст. 358 ЦПК України, зазначена обставина не є підставою для поновлення строку.
Крім того, на обставини непереборної сили особа, яка подає апеляційну скаргу, не посилається.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо при цьому не завдається шкоди самій суті права і переслідується легітимна мета за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами вимоги щодо строків оскарження судових рішень.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм в тому числі і процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначав, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства, які призначені для належного відправлення правосуддя та забезпечення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України (заява № 19164/04) від 21 жовтня 2010 року, пункт 47).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) 03 квітня 2008 року, вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).
Оскільки, з дня складення повного тексту рішення районного суду минуло більше одного року, про розгляд справи районним судом позивачу було відомо, доказів на підтвердження виникнення обставин непереборної сили, що стали перешкодою для подання апеляційної скарги, апелянтом не надано, тому наявні передбачені ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об'єднання «Трудовик» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи шляхом визнання інформації недостовірною, спростування поширеної недостовірної інформації, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчиняти певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна