Справа № 11-сс/824/601/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний №758/10263/23 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 303 КПК
16 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102070000260 від 28.07.2022.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, скасувати повідомлення про підозру від 09.06.2023 відносно ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022; зобов'язати слідчого, уповноважену особу Подільської окружної прокуратури м. Києва вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022 про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована, а тому підлягає скасуванню.
Так, повідомлена у кримінальному провадженні підозра є необґрунтованою, оскільки базується на недопустимих доказах.
Як вбачається з тексту оскаржуваної підозри, ОСОБА_7 розпорядженням № 655 від 23.10.2015 призначений на посаду директора комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» на контрактній основі.
У невстановленому досудовим слідством місці та часу, але не пізніше 01.12.2020 у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на розтрату бюджетних коштів, шляхом завищення вартості при закупівлі нафтопродуктів та оплати їх за рахунок коштів місцевого бюджету.
На веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Прозорро» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» було оприлюднено відповідне оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти та дистилятів з очікуваною вартістю закупівлі 3 102 000,00 гривень.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ «КАЯНО», з яким в подальшому укладено відповідний договір.
Однак, згідно відповіді з Головного управління статистики у м. Києві ціни на бензин та дизельне пальне з січня по грудень 2021 року включно дійсно зростали, ТОВ «КАЯНО» надавало всі наявні документи росту цін, тому жодного злочинного умислу, маючого на меті розтрату бюджетних коштів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у ОСОБА_7 не було та не виникало, а відтак підозра є недоведеною.
Крім того, в повідомленні про підозру зазначені дані експертизи, але відсутні безпосередньо аргументи, які б підтверджували саме злочинний умисел, тим більше кожною додатковою угодою вказаний договір про закупівлю не порушувався - ціни не підвищувались більше ніж на 10%.
Рішенням Господарського суду м. Києва встановлено, що як зазначений договір про закупівлю, так і всі його додаткові угоди, визнано дійсними.
Також, автор апеляційної скарги звертає увагу колегії суддів і на відсутність потерпілого у кримінальному провадженні, що підтверджується відсутністю заявленого цивільного позову і самої заяви. Події, які стали підставою даного кримінального провадження, відбувались ще у 2021 році і тільки зараз виникло питання спричинення збитків.
Окрім цього, на думку підозрюваного, має місце порушення процедури вручення письмового повідомлення про підозру, оскільки протокол про роз'яснення підозрюваному його прав, передбачених ст. 42 КПК України, ним не підписаний, що є порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів провадження, Подільський УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
09.06.2023 старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , складено письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
31.08.2023 підозрюваний ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України про скасування вказаного повідомлення про підозру від 09.06.2023 у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3)наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 09.06.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Даний висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 14310/88) від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання підозрюваного на необґрунтованість повідомленої йому підозри слід визнати безпідставними.
Як вбачається з тексту оскаржуваної підозри, в ній, відповідно до вимог ст. 277 КПК України, належним чином викладено зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Тобто, органом досудового розслідування належним чином дотримано вимоги, які ставляться КПК України щодо змісту письмового повідомлення про підозру.
Інші доводи апеляційної скарги також є недоведеними та не можуть слугувати безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 5, 26, 42, 276-278, 303, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102070000260 від 28.07.2022,- залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4