Справа № 369/111/24
Провадження № 1-кс/369/116/24
12.01.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100200003171 від 08.05.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -
10 січня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12013100200003171 від 08.05.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13 серпня 2015 року приблизно о 02:00 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Mazda 323 F реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі «Київ-Чоп» зі сторони м. Житомир у напрямку м. Києва.
Рухаючись у вказаному напрямку в правій смузі для руху, на 32 км. зазначеної автодороги, що в межах Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого з урахуванням темної пори доби та умовах обмеженої видимості, не обрав безпечної швидкості для руху, з моменту виникнення небезпеки у вигляді пішоходів, які перетинали проїзну частину з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перетинали проїзну частину з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля Mazda 323 F реєстраційний номер НОМЕР_2 -1 під керуванням ОСОБА_4 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Пішохід ОСОБА_7 внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому лад'євидної та кубовидної кісток правої стопи, перелом латеральної гомілки правого голіностопного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №391/Д від 06 вересня 2005 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, кваліфіковане як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та заподіяння середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 .
Під час досудового розслідування, з метою виклику для проведення слідчих дій за участю ОСОБА_4 , останньому неодноразово здійснювались телефонні дзвінки та останній викликався відповідними листами з врученням повідомлення. Однак останній на виклики до слідчого не з'являвся. В телефонному режимі повідомляв, що до слідчого взагалі з'являтися не буде.
17 лютого 2006 року слідчим відділу розслідування ДТП при ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 відносно ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
17 лютого 2006 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого за вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та оголошення його в розшук.
Вжитими під час досудового розслідування слідчими діями, а також оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває в АДРЕСА_1 .
03 лютого 2014 року досудове розслідування у даному кримінальному проваджені відновлено у зв'язку з необхідністю вжити заходів, щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 відповідного запобіжного заходу.
14 лютого 2014 року по матеріалам кримінального провадження складено та надіслано ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Таким чином своїми діями підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству.
Враховуючи вище викладене, просив надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брест, Білорусь, білорус, громадянин Білорусії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи від 10 січня 2024 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_9 .
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_10 щодо повторного автоматичного розподілу справи від 12 січня 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Судом встановлено, що 13 серпня 2015 року приблизно о 02:00 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Mazda 323 F реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі «Київ-Чоп» зі сторони м. Житомир у напрямку м. Києва.
Рухаючись у вказаному напрямку в правій смузі для руху, на 32 км. зазначеної автодороги, що в межах Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого з урахуванням темної пори доби та умовах обмеженої видимості, не обрав безпечної швидкості для руху, з моменту виникнення небезпеки у вигляді пішоходів, які перетинали проїзну частину з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перетинали проїзну частину з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля Mazda 323 F реєстраційний номер НОМЕР_2 -1 під керуванням ОСОБА_4 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Пішохід ОСОБА_7 внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому лад'євидної та кубовидної кісток правої стопи, перелом латеральної гомілки правого голіностопного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №391/Д від 06 вересня 2005 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Як вбачається з матеріалів справи, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п.: 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 12.1 (Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху воді повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним); 12.3. (У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України від 1 січня 2002 року.
Порушення ОСОБА_4 вимог 2.3 п. «б», 12.1. та 12.3. та Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, кваліфіковане як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та заподіяння середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, кваліфіковане як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та заподіяння середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 .
Під час досудового розслідування, з метою виклику для проведення слідчих дій за участю ОСОБА_4 , останньому неодноразово здійснювались телефонні дзвінки та останній викликався відповідними листами з врученням повідомлення. Однак останній на виклики до слідчого не з'являвся. В телефонному режимі повідомляв, що до слідчого взагалі з'являтися не буде.
17 лютого 2006 року слідчим відділу розслідування ДТП при ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_8 відносно ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
17 лютого 2006 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого за вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та оголошення його в розшук.
Судом встановлено, що вжитими під час досудового розслідування слідчими діями, а також оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває в АДРЕСА_1 .
03 лютого 2014 року досудове розслідування у даному кримінальному проваджені відновлено у зв'язку з необхідністю вжити заходів, щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 відповідного запобіжного заходу.
14 лютого 2014 року по матеріалам кримінального провадження складено та надіслано ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Таким чином своїми діями підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству.
Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1)підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2)незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
3)вчинити інше кримінальне правопорушення;
На даний час, як вбачається з матеріалів клопотання, оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у республіці білорусь, АДРЕСА_1 , що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки він переховується від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для забезпечення участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором об'єктивно підтверджено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).
Таким чином, оскільки на даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 республіка білорусь, АДРЕСА_1 , обставини клопотання свідчать про переховування від органів досудового розслідування підозрюваного, який може в подальшому ухилятися від органів досудового слідства та суду, у зв'язку із викладеним прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.188 КПК України, про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для забезпечення участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведеного вбачається необхідність у наданні дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є реальні відомості про те, що останній переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Керуючись ст. ст.176-179, 184, 186, 189, 190, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брест, Білорусь, білорус, громадянин Білорусії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора.
Строк дії ухвали 6 місяців.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1