Справа № 361/482/24
Провадження № 2-з/361/7/24
17.01.24
17 січня 2024 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Рітейл» про забезпечення позову,
встановив:
Представник ТОВ «Форум Рітейл» до пред'явлення позову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нежитлову будівлю «Бізнес центу», загальною площею 1089,00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0531 га, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:033:0513, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що ТОВ «Форум Рітейл» було власником нежитлової будівлі «Бізнес центру», загальною площею 1089,00кв.м. Вказана нежитлова будівля «Бізнес центру» розташована на земельній ділянці площею 0,0531 га, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:033:0513, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
04 листопада 2021 року між позивачем, як позичальником та ОСОБА_1 , як позикодавцем було укладено договір позики грошей, згідно якого: позикодавець, надав позику позичальнику терміном до 14 листопада 2021 року гроші в сумі 1000000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок. В договорі зазначено, що позика надана до підписання цього договору. Однак кошти у розмірі в сумі 1000000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок як до підписання договору позики, так і після на рахунок позивача не надходили, що свідчить про те, що договір позики не відбувся.
Крім цього, 04.11.2021 року, сторони укладають договір іпотеки, згідно якого ТОВ «Форум Рітейл», як іпотекодавець передає ОСОБА_1 , як іпотекодержателю вищевказану нежитлову будівлю «Бізнес центру», загальною площею 1089,00кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці площею 0,0531 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:00:033:0513.
21.01.2022року за договором іпотеки нежитлова будівля «Бізнес центру» та земельна ділянка переходить у власність ОСОБА_1 .
05 квітня 2023 року ОСОБА_1 укладає договір дарування та дарує земельну ділянку та розташовану на ній нежитлову будівлю «Бізнес центру» ОСОБА_2 , відповідно до договору дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Базир Наталією Михайлівною, зареєстрованим в реєстрі за №108.
05 червня 2023 року за актом прийому-передачі відповідач ОСОБА_2 передає земельну ділянку та розташовану на ній нежитлову будівлю «Бізнес центру» до ТОВ «Фрукти світу», де ОСОБА_2 є одноособовим засновником та підписантом.
Таким чином, на думку позивача, шляхом зловживання довірою, земельна ділянка та розташована на ній нежитлова будівля «Бізнес центру», переходить від позивача до ТОВ «Фрукти Світу», якою володіє ОСОБА_2 . Однак позивач вважає, що не мав жодного наміру відчужувати наявне у нього майно, а лише тимчасово передав його ОСОБА_1 .
Вважає такі діяння протиправними та має намір підготувати та подати у строк передбачений ЦПК України позов про визнання договорів недійсними та повернення майна.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частин першою та шостої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом майбутнього позову, який має намір та зобов'язується пред'явити заявник до заінтересованих осіб протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову є оскарження договору дарування посвідченого 20 липня 2023 року Журавською В.В. державним нотаріусом Першої броварської державної нотаріальної контори за №1-1951 та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за “Маркет нерухомості 2021”. Ціна позову складатиме 718 420,00 грн.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову вказано, що в результаті недобросовісних дій відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належне ТОВ «Форум Рітейл» майно, а саме: нежитлова будівля «Бізнес центру», загальною площею 1089,00 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 0,0531 га, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:033:0513 за адресою: АДРЕСА_1 , вибула з його власності.
Зважаючи, що забезпечення позову допускається, за умови, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а заявником таких доказів не надано, суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Одночасно суд ро'зяснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
За таких умов, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя
ухвалив:
В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Рітейл» про забезпечення позову- відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.В. Писанець