Рішення від 16.01.2024 по справі 296/8518/23

Справа № 296/8518/23

2/296/479/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., за участю секретаря судового засідання Сороки І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 31.08.2023 ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до ОСОБА_2 в якому просила: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 гривень, але в будь-якому випадку не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що 21.11.2017 сторони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу син проживає з матір'ю, яка самостійно не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного розвитку дитини, просила стягнути з відповідача аліменти на сина.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 21.09.2023 ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира відкрито провадження у справі №296/8518/23 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2.2. 24.11.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хоменко С.О подав клопотання, позов підтримав повністю, просив розглядати справу у відсутність сторони позивача.

2.3. 16.01.2024 відповідач подав до суду заяву про підтримання позовних вимог в частині стягнення аліментів в розмірі 1/4 усіх видів заробітку, справу просив розглядати за його відсутності (а.с.27).

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Житомирі у сторін народився син - ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

3.2. 27.06.2023 сторони розірвали шлюб, що підтверджується копією рішення Корольовського районного суду м. Житомира у справі №295/13320/23 (а.с.10).

3.5. Відповідач працює на посаді комплектувальника проводів та його дохід за період з липня 2023 по грудень 2023 без урахування аліментів склав 123 594 грн. 10 коп., що стверджується довідкою ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» №46 від 10.01.2024 (а.с.28).

ІV. ЗАКОНОДАВТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

4.2. Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

4.3. Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

4.4. Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

4.5. Відповідно до частини першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

4.6. Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу утримання сина.

5.2. Зі змісту позовної заяви вбачається, що дитина сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає та знаходиться на утриманні його матері - ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.

5.3. Суд приймає до уваги обов'язок обох батьків утримувати до повноліття своїх дітей, повноцінно забезпечувати їх інтереси та право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також виходячи з того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів із відповідача.

5.4. Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

5.5. Судом враховується, що відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» на посаді комплектувальника проводів та за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 йому нараховано заробітну плату у розмірі 123 594,10 грн.

5.6. Визначаючи розмір аліментів, що підлягає присудженню на дитину ОСОБА_5 , враховуючи рівний та спільний обов'язок кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, відсутність істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, наявності у відповідача офіційного доходу, відсутність на утриманні інших дітей, згоду відповідача сплачувати аліменти на користь позивача на утримання спільної дитини у розмірі 1/4 від заробітку відповідача, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на ОСОБА_5 у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з дня пред"явлення позову - 31.08.2023 і до досягнення сином повноліття. Вказаний розмір аліментів відповідає розміру аліментів, який визнається відповідачем, а саме - 1/4 частці від щомісячного розміру заробітку (доходу) відповідача на посаді комплектувальника проводів у ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ», у зв"язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Враховуючи, що позивач у силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подання позову у справі про стягнення аліментів, у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за стягнення аліментів на дитину на підставі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір" у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 073 гривень 60 коп.

6.2. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.

6.3. Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

6.4. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 слідує, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

6.5. Як на підставу сплати витрат на правову допомогу представник посилається на копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1052456 від 23.08.2023, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №544 та копію договору про надання правничої допомоги від 19.01.2022.

6.6. В питанні подання доказів правомірності надання правової допомоги, варта уваги позиція Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтам тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.

6.7. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що із наданих документів не вбачається здійснення оплати послуг адвоката, і квитанції про сплату витрат до матеріалів позовної заяви, а також до заяви про стягнення судових витрат, представником позивача не долучено.

6.8. Крім того, представником позивача не додано детального опису робіт, виконаних адвокатом, засвідчених сторонами, які б надали можливість суду переконатися у співмірності заявлених до стягнення витрат, також відсутній акт приймання-передачі виконаних робіт.

6.9. Водночас, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

6.10. Вказані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

6.11. Крім того, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

6.12. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

6.13. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

6.14. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу це право, а не обов'язок суду, тобто є судовою дискрецією.

Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2019 справа № 922/1163/18.

6.15. Враховуючи викладені вище норми права та правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат, оскільки додані до заяви докази є неповними та необґрунтованими.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 5 000 (п"ять тисяч) щомісячно, з індексацією відповідно до законодавстав, починаючи з 31.08.2023 та до досягнення дитиною повноліття.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 гривень 60 коп.

4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_3

Суддя О. С. Рожкова

Попередній документ
116446744
Наступний документ
116446746
Інформація про рішення:
№ рішення: 116446745
№ справи: 296/8518/23
Дата рішення: 16.01.2024
Дата публікації: 24.01.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.03.2024)
Дата надходження: 31.08.2023
Предмет позову: стягнення аліментів на утримання дитини
Розклад засідань:
24.11.2023 10:00 Корольовський районний суд м. Житомира
16.01.2024 12:00 Корольовський районний суд м. Житомира