іменем України
22 січня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/2903/23
Головуючий у першій інстанції - Бездідько В. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/225/24
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 вересня 2023 року у справі позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (суддя Бездідько В.М.) у м. Прилуки,
В червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що кредитний договір укладений з ТОВ «ФК «Дінеро» 13.10.2018 року був повністю виплачений, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості. Також зазначив, що попередній розрахунок судових витрат складає 8073,60 грн, в тому числі: 1073,60 грн - судовий збір та 7000 грн - витрати на правничу допомогу.
Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 25.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 50609, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та гарантія» 16365 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 8073,60 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки стороною відповідача не було надано суду в порушення положень ст.ст. 76-81 ЦПК України належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором, тобто не було доведено факт безспірності заборгованості, що виключає законність такого напису нотаріуса . Також суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 8073,60 грн, в тому числі: 1073,60 грн - судовий збір; 7000 грн - витрати на правничу допомогу.
Не погодившись з заочним рішенням від 07 вересня 2023 року, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосовання норми процесуального права, неспівмірність витрат на правничу допомогу позивача із ціною позову та складністю справи, просить скасувати заочне рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині судових витрат на правничу допомогу, то відповідно рішення суду переглядається апеляційним судом тільки в цій частині.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, проведенням експертизи.
Згідно з ч.2, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами».
У інший постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Суд першої інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи докази надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України у розмірі який просив позивач.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2023 року між Адвокатським бюро «Лариси Зарічної» та ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатських послуг, за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання з надання послуг, а ОСОБА_1 з прийняття і оплати цих послуг (а.с.16-17).
На підставі вказаного договору адвокат Зарічна Л.А. представляла інтереси ОСОБА_1 в Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області, що підтверджується відповідним ордером на надання правничої (правової) допомоги (а.с.20).
Згідно з копією платіжної інструкції від 07 червня 2023 року ОСОБА_1 сплатив АО «Лариси Зарічної» за юридичні послуги 7000 грн (а.с.19).
Відповідно до акту виконаних послуг від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 надані наступні послуги на суму 7000 грн, в тому числі: 1) усна консультація з вивчення документів - 1000 грн; 2) підготовка та складання позовної заяви - 5000 грн; 3) участь та представництво інтересів в суді - 1000 грн (а.с.18).
Так, із акту вбачається, що надання послуги з підготовки та подання позову (п.2), фактично поглинає послугу з усної консультації (п.1). Послуга з представництва інтересів в суді (п.3) не надавалась, оскільки представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зарічна Л.А. не приймала участі в судових засіданнях в суді І інстанції.
Разом, з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьої статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Зарічною Л.А. робіт (підготовка та подання позову), заперечення відповідача щодо завищеного розміру витрат на оплату правничої допомоги, задоволення позову, апеляційний суд доходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну судового рішення першої інстанції в частині визначеного до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн до 5000 грн.
Отже, загальний розмір судових витрат які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 6073,60 грн, в тому числі: 1073,60 грн - судовий збір; 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 263, 374, 376 ч.1 п.3, 4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 вересня 2023 року змінити в частині визначеної до стягнення судом першої інстанції суми судових витрат з 8073,60 грн до 6073,60 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: