Справа № 607/21715/23Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.
Провадження № 33/817/36/24 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.6 ст. 481 МКУ
22 січня 2024 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.,
- представника Тернопільської митниці Лось О.Р.,
- особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Чудопалова Ю.Ю.
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Чудопалова Ю.Ю. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2023 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розміру десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.
Як визнав суд, управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Тернопільській митниці встановлено на підставі інформації від 11.07.2023 за вхідним №4787/4/7.25-08/20, наданої Львіською митницею під час здійснення контролю за дотриманням строків та умов митного режиму «тимчасове ввезення», що транспортний засіб марки FORD, модель MONDEO, кузов НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезено 28.02.2022 на митну територію України через пункт пропуску «Шегині - Медика» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у митному режимі «тимчасове ввезення», на строк, що не перевищує 60 днів.
Згідно обліків, що містяться у базі даних Держмитслужби та АСМО «Інспектор» станом на 16.10.2023 вказаний транспортний засіб не вивезено за межі митної території України в установлений законодавством термін, або його поміщення в інший митний режим станом на 16.10.2023 (дата складання даного протоколу про порушення митних правил) не встановлено.
3 наявної інформації електронної бази даних модуля «заяви підприємств та осіб» АСМО «Інспектор», громадянин України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до митних органів України із заявою щодо продовження терміну тимчасового ввезення не звертався.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
Не погоджуючись з прийнятим рішення, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Чудопалов Ю.Ю. подав апеляційну скаргу, за змістом якої вважає, що вказана постанова суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Стверджує, що місцевим судом не було дотримано вимог ст.ст.486, 489 Митного кодексу України при розгляді адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 .
Посилаючись на Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, яким у зв'язку із військовою агресією з боку російської федерації, на території України введено воєнний стан, який згодом був неодноразово продовжений відповідними Указами, вказує, що ОСОБА_1 , є громадянином України, тобто підлягає мобілізації, що, на думку захисника, підтверджує той факт, що він не мав можливості виїхати за межі території України та, відповідно, не мав можливості вчасно вивезти автомобіль.
Звертає увагу, що введення на території України воєнного стану є обставиною непереборної сили, що не залежала від волі ОСОБА_1 , але, безумовно, вплинула на можливість вивезення ним транспортного засобу за межи митної території України.
З врахуванням вищенаведеного, апелянт вважає, що ОСОБА_1 не міг вивезти автомобіль не з власної вини чи небажання це зробити, а з об'єктивної неможливості перетнути кордон, як громадянин України, що підлягає мобілізації.
Вказує, що фактичним днем, коли ОСОБА_1 не вивіз автомобіль є 30.04.2022 - наступний день після останнього дня закінчення строку, за спливом якого встановлювалось перевищення строку тимчасового ввезення.
Інформація щодо не вивезення транспортного засобу ОСОБА_1 у встановлені строки містилась у програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДМСУ, а тому була відомою митного органу станом на 30.04.2022, більше того у протоколі митний орган зазначає, що про дії ОСОБА_1 стало відомо саме з Автоматизованої системи митних органів “Інспектор”.
Вважає, що в даному випадку, судом порушено вимоги ст.467 МКУ, оскільки адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2023 року скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України закрити, відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення стягнення.
Крім цього, на адресу апеляційного суду від Тернопільської митниці надійшло заперечення на апеляційну скаргу адвоката Чудопалова Ю.Ю., згідно яких представник митниці вважає, що дана апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на матеріалах справи.
Просить залишити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Чудопалова Ю.О. без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.11.2023 залишити без змін.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Чудопалова Ю.Ю., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі або змінити застосоване до ОСОБА_1 стягнення зі штрафу на конфіскацію транспортного засобу, який ним було ввезено на митну територію України та на даний час перебуває у його користувнні; представника Тернопільської митниці Лось О.Р., яка рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим і тому просять залишити його без зміни та відмовити у задоволенні апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу та вирішуючи питання щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому порушення митних правил, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись вищезазначених вимог закону, об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про порушення митних правил №0047/40300/23 від 16.10.2023, у якому викладені обставини вчинення порушення; зобов'язанням про зворотне вивезення транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язується вивезти за межі митної території України транспортний засіб FORD, MONDEO, 2011 року випуску, ідент. № НОМЕР_1 », реєстр. №DW6PA34, країна реєстрації ТЗ Польща, терміном до 29.04.2022; митною декларацією для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності від 28.02.2022, згідно якої ОСОБА_1 перемістив в Україну вказаний транспортний засіб з метою: «тимчасове ввезення»; копіями документів на транспортний засіб; інформацією з системи АСМО «Інспектор», згідно якої ОСОБА_1 до митних органів України із заявами не звертався.
Частиною 6 ст. 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Абзацом четвертим ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України визначено, що строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п'ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0047/40300/23 від 16.10.2023 р. Тернопільською митницею під час здійснення контролю за дотриманням строків та умов митного режиму «тимчасове ввезення» встановлено на підставі інформації від 11.07.2023 р. за вхідним № 4787/4/7.25-08/20, наданої Львівською митницею під час здійснення контролю за дотриманням строків та умов митного режиму «тимчасове ввезення», що транспортний засіб марки FORD, модель MONDEO, кузов НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезено 28.02.2022 на митну територію України через пункт пропуску «Шегині - Медика» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у митному режимі «тимчасове ввезення», на строк, що не перевищує 60 днів.
Проте, своїми діями ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування більше ніж на 60 діб, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Згідно обліків, що містяться у базі даних Держмитслужби та АСМО «Інспектор» станом на 16.10.2023 р. вказаний транспортний засіб не вивезено за межі митної території України в установлений законодавством термін, або його поміщення в інший митний режим станом на 16.10.2023 р. (дата складання даного протоколу про порушення митних правил) не встановлено.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах адміністративної справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами.
Згідно п. 1 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму № 657 (далі - Порядок № 657), підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, положення цього розділу застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.
Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. 5 розділу VIII Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що застосування ч. 1 ст. 460 МК України можливе за наступних умов: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку) письмове інформування найближчого митного органу про обставини події.
Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не мав можливості вивезти за межі митної території України належний йому транспортний засіб у термін внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме, введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану слід визнати необґрунтованими, оскільки жодних обставин які б свідчили про його намагання вчинити певні дії пов'язані із вивезенням за межі митної території України вищевказаного транспортного засобу у визначений зобов'язанням термін, судом не встановлено та апелянтом не наведено.
Саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин таких як воєнний стан, не свідчить про те, що запровадженням його, особа автоматично звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу. У даному випадку, необхідно довести причинно - наслідковий зв'язок між зобов'язанням, які не можуть бути виконані та обставинами, на які особа покликається як на підставу неможливості виконати таке зобов'язання.
Однак, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення транспортного засобу, не звертався до Тернопільської митниці, тобто до митного органу, в зоні діяльності якого перебував тимчасово ввезений ним 28.02.2022 р. транспортний засіб, із заявою щодо неможливості виконання зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу у зв'язку із дією воєнного стану на території України.
При цьому, апелянт не вказує і про існування у ОСОБА_1 об'єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили можливість його звернення до митного органу.
Доводи апеляційної скарги про те, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, накладено на ОСОБА_1 з порушенням ч.1 ст.467 МК України, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Апеляційний суд зазначає, що правопорушення передбачене ч. 6 ст. 481 МК України є триваючим, пов'язане з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно протоколу транспортний засіб був ввезений на територію України 28.02.2022 р., і мав бути вивезений за межі митної території України у термін до 29.04.2022 р. Однак, ОСОБА_1 перевищив встановлений вимогами ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на 60 діб. Порушення митних правил виявлено 16.10.2023, що підтверджується фактом складання відносно ОСОБА_1 відповідного протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. (а.с.1-5).
В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення складений 16.10.2023 р., а згідно оскаржуваної постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено 22.11.2023 р., тобто в межах строку визначеного ч. 1 ст. 467 МК України, а саме не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу, що початком обчислення строку виявлення порушення митних правил є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу порушення митних правил. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо), але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, робиться виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Наведені вище обставини були предметом детального аналізу суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України.
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обраного судом адміністративного стягнення, застосованого до ОСОБА_1 .
Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковані судом як перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
За вказане правопорушення санкцією ч.6 ст.481 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на даний час не працює та не має офіційних джерел фінансування. При цьому, він здійснює догляд за своєю неповнолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, підготовленого “Інклюзивно-ресурсним центром” Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області, потребує занять з практичним психологом, вчителем логопедом та вчителем дефектологом. (а. с.23-26)
Окрім того, слід врахувати, що з пояснень ОСОБА_1 , які представником митниці не заперечувались, слідує, що транспортний засіб, ввезений ОСОБА_1 на митну територію України, знаходиться у його користуванні та фактично перебуває у митному режимі «тимчасове ввезення».
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що до ОСОБА_1 повинно бути застосоване стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є безпосереднім предметом порушення митних правил.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопад 2023 року відносно ОСОБА_1 , в частині застосованого адміністративного стягнення, необхідно змінити, застосувавши до правопорушника стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки “FORD”, модель “MONDEO”, кузов НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 , ввезеного ним 28.02.2022 року на митну територію України через пункт пропуску «Шегині - Медика» Львівської митниці у митному режимі «тимчасове ввезення», на строк, що не перевищує 60 днів.
Керуючись ст.294 КУпАП, ст.529 МК України, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Чудопалова Ю.Ю. - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, в частині застосованого адміністративного стягнення, - змінити.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки “FORD”, модель “MONDEO”, кузов НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В решті постанову Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя