Справа № 333/9287/23
Провадження № 3/333/128/24
Іменем України
18 січня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Яблунівка, макарівського району, Запорізької області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ДНЗ-2/1396, 19.10.2023 року о 10 год. 00 хв., старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою на посаді кулеметника-навідника в/ч НОМЕР_2 , проходячи військову службу, діючи протиправно, з прямим усмислом, маючи намір на порушення військової дисципліни та вчинення військово-адміністративного правопорушення, за усним наказом безпосереднього командування військової частини НОМЕР_2 з метою проходження медичного обстеження переміщався до військової частини НОМЕР_3 , яка розташована в м. Запоріжжі, знаходився за адресою: АДРЕСА_2 (територія блокпоста), всупереч вимогам статей 11, 13, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, в умовах воєнного стану, перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, зміна кольору обличчя, тремтіння пальців рук, млява річ, поведінка, яка не відповідає обстановці. У КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради відмовився від проходження вказаного медичного огляду, що підтверджується висновком лікаря ОСОБА_2 від 19.10.2023 року № 9455, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений судом своєчасно та належним чином. Відповідно до письмових пояснень, що містяться в матеріалах справи з правопорушенням не згоден, дійсно вживав медичні препарати, що містять наркотичні речовини, так як мав сильний біль в області хребта.
Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя встановив підстави для закриття справи відповідно до положень ст. 284 КУпАП з огляду на наступне.
За змістом ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За положеннями ст. ст. 7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суддя виходить з того, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Як вбачається із усталеної практики Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02, рішення від 09.06.2011 року, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013 року, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, повторно протягом року або в умовах особливого періоду.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Диспозиція статті 172-20 КУпАП містить як спеціального суб'єкта відповідальності військову службову особу, так і спеціальне місце вчинення правопорушення - територія військових частин, військових об'єктів.
Отже, притягнення особи до відповідальності за ст. 172-20 КУпАП неможливе за відсутності названих умов, зокрема, й спеціального місця вчинення правопорушення.
Відповідно до протоколу № ДНЗ-2/1396 від 19.10.2023 року місцем правопорушення є: АДРЕСА_2 (територія блокпоста).
В протоколі про адміністративне правопорушення невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки ті порушення, які в ньому вказані суперечать диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яка передбачає відповідальність за появу військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів саме на території військової частини чи військового об'єкту.
Склад правопорушення становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
За вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її точної відповідності з законом
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За результатами розгляду справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальність, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик