ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" січня 2024 р. справа № 300/5892/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 201477,23 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 201477,23 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою: земельного податку з фізичних осіб, акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особам за результатами річного декларування, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, а також штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на загальну суму 201477,23 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 201477,23 грн добровільно ним не сплачена, позивач просить суд стягнути дану заборгованість.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.10.2023 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що позивачем в заключній частині позовної заяви так і не зазначено, предмет спору, що являє собою сума боргу, яку нібито потрібно стягнути до бюджету та, що входить в цю суму боргу. Так, позивачем в позовній заяві наведено тільки перелік актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, суми нарахованих зобов'язань, штрафних санкцій, пені, тощо, але по жодному із нарахувань не вказано за яке саме порушення і коли воно було вчинено. Крім того, ГУ ДПС в Івано-Франківській області вважає, що вказані ним суми податкових та інших нарахувань є узгодженими, термін добровільної сплати яких минув, та які перейшли в категорію узгодженого грошового зобов'язання, а в подальшому і в категорію податкового боргу, яку можна заявляти до суду на примусове стягнення. При цьому, позивач не ставив питання в позовній заяві щодо визнання за відповідачем податкового боргу по конкретних рішеннях-повідомленнях з подальшим стягненням даних сум в користь бюджету. Також, на думку відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.
06.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що перебіг строків, встановлених статтею 102 ПК України був зупинений від 18.03.2020 по 01.08.2023, а позовна заява за №10450/5/09-19-13-04-09 від 25.08.2023 відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, податкові повідомлення - рішення №№ 000/307/0712; 000/303/0712; 000/300/0712; 000/297/0712; 000/286/0712; 000/283/0712 від 04.11.2020 року були предметом розгляду справи №300/1472/21 та з моменту набрання рішенням законної сили 23.12.2021 є узгодженими. Також, представник позивача звертає увагу, що в даному випадку суд не повинен оцінювати правильність донарахування контролюючим органом сум зобов'язань, оскільки ці обставини входять до предмету доказування у справі щодо оскарження правомірності відповідних податкових повідомлень-рішень, а не у цій справі, предметом доказування в якій є підстави (статус) та склад податкового боргу. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем подано 16.10.2023 на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якого зазначено, що позивач погодився із законодавцем, який виключив пункт 102.9 ПК України. Однак, попри це продовжує стверджувати, що перебіг строків було зупинено до моменту виключення вказаного пункту. Вказана правова позиція погіршує правове становище відповідача, що є просто недопустимим. А вищевказаний пункт було виключено, а не зупинено, чи змінено, а тому пункт не втратив чинність, а виключений, як такий що й не існував. Крім того, ГУ ДПС в Івано-Франківській області не надано суду жодної довідки про наявність боргів за попередні роки і не вказано чи робилися в попередніх роках звірки щодо наявності податкового боргу. Відтак, обґрунтування позовних вимог є повністю безпідставними та такими, що не мають під собою жодних доказів, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.
Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 21.01.1998 по 29.08.2019 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.
Судом встановлено, що за відповідачем, станом на дату подання позовної заяви, обліковується заборгованість на загальну суму 201477,23 грн., яка утворилась внаслідок несплати грошових зобов'язань за платежами:
- 3711,83 грн земельним податок з фізичних осіб, згідно: податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік від на загальну суму 1298,70 грн (том 1 а.с.18-20), податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 02.02.2018 на загальну суму 1298,70 грн (том 1 а.с.21), в зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 108,23 грн, податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 10.02.2017 на загальну суму 2927,62 грн (том 1 а.с.22-23), в зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 86,79 грн, (за грудень), податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.11.2020 №000/288/0712 на суму 1488,09 грн (том 1 а.с.70), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, а саме 1190,47 грн, збільшення основних зобов'язань, 297,62 грн штрафних фінансових санкцій, податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.11.2020 №000/290/0712 на суму 24,40 грн (том 1 а.с.72), що винесене па підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.11.2020 №000/289/0712 на суму 121,41 грн (том 1 а.с.73), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020 та 584,21 грн, пені яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника.
- 128 026,64 грн, податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, згідно: податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 05.02.2020 на суму 9029,00 грн, (том 1 а.с.16-17), в зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 387,1 грн, податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.11.2020 №000/300/0712 на суму 340,00 грн (том 1 а.с.65), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.11.2020 №000/286/0712 на суму 108757,19 грн (том 1 а.с. 68), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, а саме 87005,75 грн збільшення основних зобов'язань, 21751,44 грн штрафних фінансових санкцій та 18542,35 грн, та пені яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника.
- 10 876,40 грн, військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, згідно: податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 05.02.2020 на суму 2711,70 грн (том 1 а.с.16-17), зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 189,45 грн, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.11.2020 №000/283/0712 на суму 9 118,93 грн (том 1 а.с.69), що винесене на підставі акта №3/09-19-07- 12/2238505678 від 07.10.2020, а саме 7 295,14 грн збільшення основних зобов'язань, 1 823,79 грн штрафних фінансових санкцій та 1568,02 грн - пені яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника.
- 3414,15 грн, податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, згідно: податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 06.11.2019 №0079855133 на суму 510,00 грн (том 1 а.с.58), що винесене на підставі акта №195/09-19-51-13/2238505678 від 27.09.2019, податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.11.2020 №000/303/0712 па суму 2040,00 грн (том 1 а.с.62), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 04.11.2020 №000/291/0712 на суму 864,15 грн (а.с.66), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, а саме 691,32 грн збільшення основних зобов'язань, 172,83 грн штрафних фінансових санкцій.
- 684,28 грн, адміністративні штрафи та інші санкції, згідно податкового повідомлення-рішення форми «ПC» від 04.11.2020 №000/304/0712 на суму 1020,00 грн (том 1 а.с.64), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, в зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 680,00 грн та 4,28 грн, пені яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника.
- 37763,93 грн, акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, згідно: декларації акцизного податку за лютий 2019 року від 19.03.2019 на суму 292,00 грн, зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 156,95 грн, декларації акцизного податку за березень 2019 року від 18.04.2019 на суму 277,00 грн, декларації акцизного податку за квітень 2019 року від 17.05.2019 на суму 222,00 грн, декларації акцизного податку за травень 2019 року від 19.06.2019 на суму 206,00 грн, декларації акцизного податку за червень 2019 року від 17.07.2019 на суму 200,00 грн, декларації акцизного податку за липень 2019 року від 16.08.2019 на суму 33,00 грн (том 1 а.с.24-53), податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.11.2019 №0004154002 на суму 377,27 грн (том 1 а.с.55),. що винесене на підставі акта №199/09-19-32-02/2238505678 від 18.09.2019, податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.11.2020 №000/298/0712 на суму 340,00 грн (том 1 а.с.67), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.11.2020 №000/297/0712 на суму 29 090,00 грн (том 1 а.с.71), що винесене на підставі акта №3/09-19-07-12/2238505678 від 07.10.2020, а саме 23 272,00 грн, збільшення основних зобов'язань, 5 818,00 грн штрафних фінансових санкцій та 6861,71 грн, пені яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника.
- 17 000,00 грн, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 04.07.2020 №000/307/0712 на суму 17 000,00 грн, що винесене на підставі акта №3/09-19- 07-12/2238505678 від 07.10.2020 року.
Вказані вище податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій та акти перевірки, направлялись та вручені відповідачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 1 а.с.54-57, 59, 61, 76).
Крім того, відповідач рішення про застосування штрафних санкцій за №№ 000/295/0712, 000/293/0712, 000/292/0712, 000/285/0712 від 04.11.2020, рішення про застосування фінансових санкцій за № 000/307/0712, від 04.11.2020, податкові повідомлення-рішення за №№ 000/303/0712, 000/300/0712, 000/297/0712, 000/286/0712, 000/283/0712 від 04.11.2020 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-000130510712 оскаржував у судовому порядку, адміністративна справа №300/1472/21.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі №300/1472/21, яке набрало законної сили 23.12.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 18.08.2023 сума заборгованості відповідача становить 201477,23 грн, з яких: земельним податок з фізичних осіб 3 711,83 грн (2684,19 грн основний платіж, 443,43 штрафні санкції, 584,21 грн - пеня); адміністративні штрафи та інші санкції 684,28 грн (680,00 грн штрафні санкції, 4,28 грн - пеня); акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів 37763,93 грн (24366,95 грн основний платіж, 6535,27 штрафні санкції, 6861,71 грн - пеня); податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування 128 026,64 грн (87329,85 грн основний платіж, 22091,44 грн штрафні санкції, 18542,35 грн пеня); військовий збір 10 876,40 грн (7484,59 грн основний платіж, 1823,79 грн штрафні санкції, 1568,02 грн пеня); податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати 3 414,15 грн (691,32 грн основний платіж, 2722,83 грн штрафні санкції, 1568,02 грн пеня); адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів 17 000,00 грн ( штрафні санкції) (том 1 а.с.7).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Щодо самостійно задекларованих грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб, акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особам за результатами річного декларування, військового збору, згідно досліджених судом вище податкових декларацій поданих до контролюючого органу відповідачем та ним несплачені у строки встановлені Кодексом, є узгодженими та становлять податковий борг ОСОБА_1 .
Стосовно грошових зобов'язань визначених контролюючим органом, суд зазначає наступне.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
За приписами пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Суд звертає увагу на те, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення, які суд дослідив в даній справі, було направлено відповідачу та ним отримано. Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку, а тому суми грошових зобов'язань, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими. Доказів сплати вказаних сум у визначених законом 10-денний строк, суду не подано.
Стосовно накладення на відповідача фінансової санкції в розмірі 17000,00 грн, рішенням від 04.11.2021 №000/307/0712, суд зазначає наступне.
Статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” встановлено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства позивачем вірно застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 000130710712 від 04.11.2020.
Крім того, суд зазначає, що податковий борг визначений податковими повідомленнями - рішеннями № 000/303/0712; 000/300/0712; 000/297/0712; 000/286/0712; 000/283/0712 та рішення № 000/307/0712 від 04.11.2020 були предметом розгляду справи №300/1472/21 та з моменту набрання рішенням законної сили 23.12.2021 є узгодженим.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем податкові зобов'язання, визначені наявними в матеріалах справи податковими повідомлення-рішеннями та рішенням про застосування фінансових санкцій, є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
З приводу нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).
Згідно пункту 129.5. статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки (пункту 131.3. статті 131 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, що підтверджується розрахунком пені зворотнім боком облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що в спірному випадку, відповідач не здійснив сплату узгодженого податкового зобов'язання у зв'язку із несплатою пені.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, відповідачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 25.09.2017 за №16995-17, яка отримана відповідачем, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана (том І а.с.15).
З приводу посилань позивача на порушення контролюючим органом строків стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 статті Кодексу у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Проте, суд зазначає, що на підставі 11 абзацу пункту 52-2 10 підрозділу «Інші перехідні положення» XX розділу «Перехідні положення» ПК України (затвердженими змінами №540/ІХ від 30.03.2020 до Податкового кодексу України) «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».
Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023, скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Також, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Законом України №3219-ІХ від 30.06.2023 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”. Пункт 102.9 статті 102 виключено. Набрання чинності закону №3219-ІХ від 30.06.2023, відбулось 01.08.2023.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що перебіг строків, встановлених статтею 102 ПК України був зупинений від 18.03.2020 по 01.08.2023, а тому посилання відповідача на порушення контролюючим органом строку нарахування спірних податків є безпідставним та не може звільняти платника податку від виконання свого податкового зобов'язання.
Також, суд звертає увагу, що обставини щодо дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви, а також її відповідність нормам процесуального закону судом перевірено при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження.
Крім того, стосовно доводів відповідача зазначених у відзиві на позов, то суд зауважує, що ці обставини не є предметом доказування, оскільки підставами звернення ГУ ДПС в Івано-Франківській області до суду із цією позовною заявою є наявність непогашеного податкового боргу.
Згідно правової позиції Верховного Суду постанова від 19.05.2020 в справі №809/12/17 предметом доказування у справі щодо стягнення податкового боргу мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема, факту узгодженості податкових зобов'язань, що стали підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення.
Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується, наявними в матеріалах справи деклараціями, податковими повідомлення-рішеннями, рішенням про застосування фінансових санкцій, податковою вимогою форми "Ф" від 25.09.2017 за №16995-17, довідкою про наявність боргу за платежами від 18.08.2023, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість в загальній сумі 201477,23 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, також контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 201477,23 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, вищевикладене, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг у загальному розмірі 201477 (двісті одна тисяча чотириста сімдесят сім) гривень 23 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Микитин Н.М.