19 січня 2024 року Справа № 280/10851/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69063, м. Запоріжжя, пров. Тихий, 7 ЄДРПОУ 07835529), представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58, ЄДРПОУ 43315529) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просив суд:
визнати протиправними та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 на суму 230 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 73465881 на суму 26 800 грн., виданих головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим І.В. та зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. винести постанову про зупинення виконавчого провадження;
стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суму неправомірно стягнутих грошових коштів 27 030 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.08.2023 Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення по справі № 280/4673/23 на користь ОСОБА_2 яким, зокрема зобов'язав позивача підготувати та надати ОСОБА_2 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Запорізьким окружним адміністративним судом 21.11.2023 був виданий виконавчий лист № 280/4673/23, який був наданий стягувачем для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса). Зазначене рішення позивачем було виконане самостійно шляхом надання представнику за довіреністю Кириченко О.М. довідки про грошове забезпечення для нарахування пенсії № 850/1/с від 28.11.2023 ОСОБА_3 30 листопада 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим І.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 73465881, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 на суму 230 грн., про стягнення виконавчого збору ВП № 73465881 на суму 26 800 грн. Згідно повідомлення Управління державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя від 12.12.2023 № 02-06.1-06/1126 проведено часткове списання коштів з розрахункового рахунку позивача. Згідно повідомлення Управління державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя від 18.12.2023 № 02-06.1-06/1147 «Про безспірне списання коштів з рахунків боржника» було проведено остаточне списання коштів з розрахункового рахунку позивача. 19 грудня 2023 року ухвалена Постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 73465881. Позивач вважає, що після відкриття виконавчого провадження державний виконавець був зобов'язаний припинити будь-які подальші виконавчі дії, винести постанову про зупинення виконавчого провадження. Крім того, позивач вказує, що рішення суду було виконане позивачем ще до відкриття виконавчого провадження про, що повідомлено відповідачу листом від 08.12.2023. За таких умов, позивач вважає, що відразу після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був ухвалити постанову про його зупинення, не ухвалювати спірні постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження. Позивач вважає дії, у вигляді ухвалення спірних постанов протиправними та наполягає на скасуванні цих постанов. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
05 січня 2024 року позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, згідно якої позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 на суму 230 грн. та Постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 73465881 на суму 26 800 грн., виданих головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим І.В., а також визнати протиправними безпосередньо дії зазначеного державного виконавця щодо направлення Постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 на суму 230 грн. та Постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 73465881 на суму 26 800 грн. для списання грошових коштів з розрахункового рахунку Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суму неправомірно стягнутих грошових коштів 27030 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання у справі на 16 січня 2024 року об 11:30 год., запропоновано сторонами надати свої заяви по суті спору і витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження.
12 січня 2024 року та 15 січня 2024 року до суду засобами системи «Електронний суд» надійшли відзиви на позовну заяву та копії матеріалів виконавчого провадження. Так, у відзивах відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у Відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 73465881 з примусового виконання виконавчого листа №280/4673/23, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 21.11.2023. 30 листопада 2023 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП № 73465881 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Одночасно, державним виконавцем винесено постанови ВП № 73465881 від 30.11.2023 про стягнення виконавчого збору у сумі 26800,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 230,00 грн. Вищезазначені постанови направлено на адресу сторін виконавчого провадження 01.12.2023 за вих. №№ 63735-8-26.1; 63732-8-26.1; 63728-8-26.1 та отримані позивачем 04.12.2023. Проте, тільки 11.12.2023 позивачем до Відділу надано заяву про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2023 №5853, в якій зазначено про фактичне виконання вимог виконавчого документа та надано копію довідки від 28.11.2023 №850/1/с, але не надано доказів, які свідчать про дату вручення (відправки) довідки стягувачу (заява не містить даних про дату фактичного виконання вимог виконавчого документа). 14 грудня 2023 року на адресу Відділу надійшла заява представника стягувача за довіреністю Кириченко О.М. про отримання останньою від позивача 08.12.2023 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 за № 850/1/с від 28.11.2023. Щодо посилань позивача на п. 5 ч. 3 ст. 10-2 Прикінцевих положень Закону відповідач вказує, що позивач не надав на адресу Відділу жодних документів, які б на його думку, свідчили про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, окрім того рішення суду стосується видання довідки про розмір грошового забезпечення, а за рішенням суду за позовом фізичної особи про перерахунок грошового забезпечення виконавчі дії не зупиняються. Відповідач просить суд розгляд справи провести без участі представника Відділу та відмовити позивачу у задоволенні позову.
15 січня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому вказано про те, що після винесення відповідачем постанови по відкриття виконавчого провадження не відбулось нічого такого, про що державний виконавець не знав, або не повинен був знати. Запорізький ОТЦК та СП є юридичною особою публічного права. Відповідач обізнаний відносно статусу позивача. Таким чином, посилання відповідача на те, що його дії викликані не виконанням позивачем вимог ст. 19 Закону не заслуговують на увагу. Щодо доказів виконання судового рішення суд позивач вказує, що кошти з розрахункового рахунку позивача почали стягуватись 12.12.2023, тобто через 4 дні після отримання відповідачем відповідного повідомлення, а останній платіж був здійснений 18.12.2023, тобто через 10 днів. Отже, вказані дії відповідача не могли бути причиною прострочення позивача. Також, до своєї заяви позивач додав копію супровідного листа про направлення довідки до ГУ ПФУ в Запорізькій області від 29.11.2023 № 6790/с з засвідченням цього факту представником стягувача. Відповідач не взяв до уваги цей доказ, але він його отримав, про що на його копії є відповідна позначка. Щодо посилання відповідача на те, що рішення суду, яке підлягало виконанню, є рішенням суду «за позовом фізичної особи про перерахунок грошового забезпечення», за яким виконавчі дії не зупиняються позов, про який йдеться, не є позовом про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця. Рішення суду зобов'язує боржника видати стягувачу певний документ - довідку. Таким чином, позивач вважає пояснення відповідача щодо своїх дій необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги позивача.
В судове засідання 16.01.2024 представники сторін не з'явилися у звязку із чим судове засідання відкладено на 10:30 год. 19 січня 2024 року.
16 січня 2024 року позивачем до суду засобами системи «Електронний суд» подано уточнену позовну заяву в якій останній просить суд:
визнати протиправними та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 на суму 230 грн. та Постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 73465881 на суму 26 800 грн., виданих головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим І.В., а також визнати протиправними безпосередньо дії зазначеного державного виконавця щодо направлення Постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 на суму 230 грн. та Постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 73465881 на суму 26 800 грн. для списання грошових коштів з розрахункового рахунку Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. щодо невинесення на виконання вимог пп. 5) ч. 3 ст. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 73465881 та стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суму неправомірно стягнутих грошових коштів 27 030 грн.
В судове засіданні 19.01.2024 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно уточненої позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. щодо невинесення на виконання вимог пп. 5) ч. 3 ст. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 73465881 та стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суму неправомірно стягнутих грошових коштів 27 030 грн.
Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
З урахуванням положень частини 3 статті 194 та частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
На виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВП №73465881 з виконання виконавчого листа № 280/4673/23, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 21.11.2023 про зобов'язання Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_2 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 за № 704, щодо визначення посадових окладів і окладів за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_2 .
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. від 30.11.2023 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження ВП № 73465881, надано боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 26 800 грн.
Також, 30.11.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим І.В. винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 73465881 та про стягнення виконавчого збору.
Вказані постанови направлені на адреси боржника та стягувача 01.12.2023 (згідно квитанції про сплату поштових послуг за списком відправлень).
Листом від 01.12.2023 № 64116-8-216.1 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) направлено на адресу Управління державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя для виконання постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 73465881 та про стягнення виконавчого збору у ВП № 73465881.
08 грудня 2023 року позивачем направлено на адресу відповідача заяву про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2023 № 5853, яка надійшла на адресу останнього 11.12.2023. У вказаній заяві позивач із посиланням на фактичне виконання судового рішення просив закрити виконавче провадження і зв'язку із повним його виконанням добровільно до винесення постанови про відкриття провадження. До заяви додано копію довідки від 28.11.2023 та копію супровідного листа від 29.11.2023 № 6796/с.
Управлінням державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя листом від 12.12.2023 № 02-06.1-06/1123 повідомлено Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про надходження на виконання постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 73465881 та про стягнення виконавчого збору у ВП № 73465881 та витребувано інформацію про код програми класифікації видатків, код економічної класифікації видатків та рахунок, з якого може бути здійснено безспірне списання коштів для виконання постанов.
Листом від 12.12.2023 № 02-06.1-06/1126 Управлінням державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя повідомлено позивачу, що відповідно до отриманих документів було проведено часткове списання коштів на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.
14 грудня 2023 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява ОСОБА_3 (представника ОСОБА_2 ), в якій заявницею зазначено, що довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії нею отримано 08.12.2023.
Листом від 18.12.2023 № 02-06.1-06/1147 Управлінням державної казначейської служби України в Олександрівському районі міста Запоріжжя повідомлено позивачу про проведення 16.12.2023 кінцевого списання коштів згідно постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. від 19.12.2023 про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 280/4673/23, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 21.11.2023, закінчено.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частинами першою та третьою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, серед переліченого: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки, а також виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з урахуванням вказаного, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 19 Закону 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону 1404-VIII).
Згідно ч. 5 ст. 19 Закону 1404-VIII боржник, серед іншого, зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону 1404-VIII).
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.
Згідно ч. 3 ст. 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Частинами п'ятою та дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.
Частиною дев'ятою цієї ж статті 27 обумовлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, разом з якою, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку проводить державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми виконавчого збору у випадку примусового виконання.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №160/4481/20, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19, від 26.06.2020 у справі №360/3324/19, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, який має бути врахований судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону № 1404-VIII. Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Частиною 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція) визначено що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку).
Як встановлено судом з матеріалів справи виконавче провадження ВП№ 73465881 відкрито головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим І.В. 30.11.2023.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 280/4673/23, яке набрало законної сили 03.10.2023, зобов'язано Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_2 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 за №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 за №704, щодо визначення посадових окладів і окладів за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що вказане рішення суду може вважатися таким, що фактично виконано у повному обсязі лише після надання позивачем ОСОБА_2 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Разом з тим вказуючи про фактичне виконання судового рішення позивач не вказує дату виконання ним судового рішення. Так само, надані позивачем суду докази виконання судового рішення не містять дати отримання представником ОСОБА_2 оновленої довідки. Натомість в матеріалах справи міститься копія заяви представника ОСОБА_2 в якій остання вказує про отримання від позивача оновленої довідки лише 08.12.2023, тобто після відкриття виконавчого провадження у справі та отримання копій постанов державного виконавця.
За таких обставин суд відхиляє доводи позивача про те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі №280/4673/23 добровільно виконано позивачем до відкриття виконавчого провадження ВП №73465881.
У поданому позові Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зазначає, що оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління у відповідача були наявні підстави для зупинення виконавчих дій на підставі положень абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII (зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень боржниками за якими є органи військового управління).
Суд зазначає, що підстави для зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону №1404-VІІІ, в якій зазначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу; 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; 4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); 5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону; 6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України"Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"; 8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації; 9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України"Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; 12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації; 12-1) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов'язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства; 13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"; 14) наявності підстав, передбачених статтею 1Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"; 15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України"Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу; 16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно; 17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України"Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей".
Водночас, згідно з абзацом двадцять другим пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що даною нормою передбачено саме зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень. Крім того дана норма містить виключення та у період дії воєнного стану в Україні не зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом, боржниками за якими є, зокрема, органи військового управління, з'єднання, військові частини, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України.
Суд зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №15 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Як вже зазначалось судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 280/4673/23, зобов'язано Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати ОСОБА_2 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 за №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 за №704, щодо визначення посадових окладів і окладів за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_2 .
Отже за змістом судового рішення в цій частині воно має зобов'язальний характер, а не характер стягнення грошового забезпечення військовослужбовця.
Так само, вказане рішення не передбачає безпосереднього перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_2 , а встановлює необхідність видання довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач на дату звільнення, станом на 01.01.2023.
За встановлених обставин відсутні умови для застосування виключень, передбачених наведеною вище нормою пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VІІІ.
Таким чином з огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що головним державним виконавцем порушено норми чинного законодавства та неправомірно не зупинено вчинення виконавчих дій у ВП № 73465881, оскільки в даному випадку виконавчим документом зобов'язано боржника вчинити певні дії на користь стягувача.
За таких обставин суд вважає, що державний виконавець зобов'язаний був врахувати, положення норми пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VІІІ та зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 73465881.
Проте, державний виконавець продовжував вчиняти дії примусового характеру, спрямовані на виконання рішення суду.
Суд відхиляє посилання відповідач на положення ст. 19 Закону № 1404-VIII з огляду на те, що як Законом № 1404-VIII так і Інструкцією на державного виконавця при відкритті виконавчого провадження покладається обов'язок встановити наявність обставин необхідних для відкриття виконавчого провадження, зокрема щодо правового статусу учасників виконавчого провадження.
Згідно п. 6 розділу I Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Водночас з огляду на те, що державним виконавцем мало бути зупинено проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 73465881 суд доходить висновку що суми мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 73465881 (230 грн.) та виконавчого збір ВП № 73465881 (26 800 грн.) не мали бути стягнуті з позивача.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на обставини справи, на переконання суду, ефективним способом захисту прав позивача у справі буде стягнення з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суму неправомірно стягнутих грошових коштів у сумі 27 030 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69063, м. Запоріжжя, пров. Тихий, 7 ЄДРПОУ 07835529), представник ОСОБА_1 (69063, м. Запоріжжя, пров. Тихий, 7, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58, ЄДРПОУ 43315529) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. щодо не зупинення на виконання вимог абзацом двадцять другим пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого провадження ВП № 73465881 та не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суму неправомірно стягнуті грошові кошти у сумі 27 030 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 січня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз