Справа № 753/14509/19 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2446/2024 Доповідач: ОСОБА_2
17 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року задоволено клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюдо 17.02.2024 року, включно.
Захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . Змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник просить ухвалу суду скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду. Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання поклавши на нього відповідні процесуальні обов'язки.
Окрім цього просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що 19 грудня 2023 року Дарницьким районним судом м. Києва було оголошено резолютивну частину судового рішення. Повний текст ухвали було оголошено і оприлюднено 22 грудня 2023 року.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що кваліфікація, яка висунута ОСОБА_6 у вчиненні ним правопорушення є необґрунтованою та помилковою. Викладенні у клопотанні прокурора обставини про обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_6 не підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, які б перебували поза розумним сумнівом. Стверджує, що ризик незаконного впливу на потерпілого ґрунтується на непідтверджених будь-якими фактичними даними заявами потерпілого та необґрунтованими припущеннями суду.
В доповненнях зазначає, що майже за 4,5 років судового розгляду кримінального провадження жодних додаткових доказів не було надано, не допитано свідків, фактів вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого кримінального правопорушення не з'явилося і на тлі позитивної процесуальної поведінки ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави. Порушено вимоги ч. 2 ст. 184 та ч. 3 ст. 176 КПК України. Судом не взято до уваги, що на утриманні ОСОБА_6 , перебуває четверо дітей. Судом не досліджено жодних доказів та не надано їм належну оцінку. Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що захисником не заявлено такого клопотання, яке б узгоджувалося з наведеним положенням ч. 4 ст. 422-1 КПК України щодо участі сторін кримінального провадження, розгляд даної апеляційної скарги здійснюється без участі сторін.Колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з таких підстав.
Як вбачається з апеляційної скарги та витребуваних матеріалів, ухвала суду постановлена 19 грудня 2023 року в судовому засіданні за участю захисника ОСОБА_7 .
Строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення ухвали суду, а в даному випадку саме її резолютивної частини. Таким чином, останнім днем подачі апеляційної скарги на ухвалу суду від 19 грудня 2023 року (враховуючи, що останній день оскарження припадав на вихідні) було 25 грудня 2023 року. Апеляційна скарга захисником була подана за допомогою поштового зв*язку 27.12.2023р. Як зазначає в клопотанні захисника, повний текст складено та оголошено 22.12.2023р., що і зумовило подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана протягом 5 днів після отримання повного тексту ухвали, суд апеляційної інстанції вважає зазначені обставини поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, що є особливо тяжким злочином. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд першої інстанції посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З оскаржуваної ухвали суду вбачається, що висновок про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ґрунтується на об'єктивних даних. Застосування найсуворішого запобіжного заходу зумовлене тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого та передбачає покарання на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину, відомості про особу обвинуваченого, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкримінований злочин, може з метою уникнення покарання переховуватись від суду. Окрім того, ризик вчинення інших кримінальних правопорушеннь обумовлений наявністю обвинувальних актів щодо ОСОБА_6 у Києво-Святошинському районному суді Київської області за ч.2 ст. 345 КК України, у Дарницькому районному суді м. Києва за ч.3 ст. 186 КК України та у Печерському районному суді м. Києва за ч.4 ст. 296 КК України. Також існує ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого, до якого на підставі його клопотання ухвалою суду від 13.11.23р. застосовані заходи безпеки. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим належну процесуальну поведінку, колегія суддів не вбачає. Захисник в апеляційній скарзі стверджує про відсутність вагомих доказів щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення. Проте такі доводи є передчасними на даному етапі провадження, оскільки рішення про доведеність вини особи за пред'явленим обвинуваченням, щодо правильності кваліфікації її дій стороною обвинувачення, суд приймає лише на підставі досліджених доказів, яким оцінка надається в нарадчій кімнаті. На переконання колегії суддів клопотання прокурора є вмотивованим, а суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу. Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2023 року задовольнити, вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4