Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/346/2024
19 січня 2024 року місто Київ
справа № 752/16610/22
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко Т.М., повний текст рішення складено 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації, -
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 20 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
28 грудня 2023 року Київським апеляційним судом до Голосіївського районного суду міста Києва було направлено запит про витребування справи № 752/16610/22.
15 січня 2023 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року подані до суду позовні заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2022 року позивач ОСОБА_3 подав позов до суду до відповідача в якому, з урахуванням уточнень, просив:
визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільного майна подружжя;
визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1/2 частки за ОСОБА_3 ;
визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1/2 частки за ОСОБА_1 .
Тобто, за вимоги первісної позовної заяви у суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 7443 грн.
В грудні 2022 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просила:
визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , об'єктом спільної сумісної власності подружжя;
відступити від засад рівності часток подружжя, визначивши частку дружини у розмірі 80%, а частку чоловіка у розмірі 20%;
визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_3 право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
врахувати вартість проданих ОСОБА_3 автомобілів у розмір його частки в спільному майні подружжя;
стягнути з ОСОБА_3 компенсаційну виплату на користь ОСОБА_1 в сумі 5666 грн.
Отже, за вимоги зустрічної позовної заяви у суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 12405 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги вимоги апеляційної скарги, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі (19848 грн. *150%) 29772 грн.
Разом з апеляційною скаргою, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав клопотання, в якому просив звільнити відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року.
В обґрунтування вимог посилався на те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу відповідача ОСОБА_1 за попередній рік.
Вказував, що в 2022 році відповідач взагалі не отримувала жодних доходів. В 2023 році щомісячний дохід ОСОБА_1 коливається в межах 5000-25000 грн., в той же час з нею проживають двоє неповнолітніх дітей, батьком яких є ОСОБА_3 .
Посилався на те, що встановлення обсягу судового збору у розмірі, зазначеному законом, фактично унеможливить доступ апелянта до правосуддя через відсутність фінансової можливості сплатити судовий збір в зазначеній сумі.
Вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з частиною 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження вказаних у клопотанні обставин представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_1 за 2023 рік отримала дохід у розмірі 100462,79 грн.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі становить 29772 грн., що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача за 2023 рік.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за справедливе зменшити апелянту розмір судового збору до 5023,14 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2023 рік.
А тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 5023,14 грн. на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.185, 357 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити частково.
Зменшити представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року до 5023 грн. 14 коп.
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко Т.М., повний текст рішення складено 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.