19 січня 2024 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/4347/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.,
перевіривши на відповідність вимогам ст. 356, 357 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва
від 02 листопада 2023 року
у цивільній справі №752/1395/19 Голосіївського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юхневич Тетяна Валеріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Личина Олена Володимирівна,
про поділ майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування транспортного засобу, стягнення компенсації в розмірі вартості майна та стягнення грошових коштів,
та за зустрічним позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про поділ майна подружжя
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 29 листопада 2023 року в порядку ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Київського апеляційного суду подала апеляційну скаргу.
На запит Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року про витребування справи №752/1395/19 Голосіївський районний суд м. Києва надіслав справу, яка надійшла до Київського апеляційного суду 15 січня 2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилалася на те, що у період з 2021 по 2023 рік не отримувала доходу, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків. Також посилалася на те, що наразі розлучена, виховує та забезпечує одноособово сина, а тому на момент подання апеляційної скарги не має коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, право суду, а не обов'язок, у порядку, передбаченому законом, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що з урахуванням майнового стану сторони, це повноваження суду вирішити питання про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Крім того, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, особа має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, ОСОБА_1 не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин існування фінансових труднощів, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Так, подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2023 року. В цих відомостях зазначено, що у 2022 році відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 .
Однак, надані позивачем вищевказані відомості не можуть бути єдиним належним доказом існування фінансових труднощів.
Окрім того, вищезазначені відомості не є достатніми доказами на підтвердження тяжкого майнового стану ОСОБА_1 , яким підтверджується факт неможливості сплати останньою судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан особи, яка може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Інших доказів щодо фінансових труднощів та тяжкого матеріального стану, скаржником до апеляційної скарги не надано.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у справі, що переглядається, є поділ спільного майна подружжя, в якому ціна позову становить більше 3 млн. грн.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.
Так, Верховний Суд своєю ухвалою від 16.10.2019 у справі №215/5288/18 відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження та вказав, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов'язком. При цьому постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях.
Верховний Суд в своїй ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та поверненні касаційної скарги ОСОБА_1 від 18.10.2019 у справі №215/5427/18 зазначив, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком Суду, а правом за певних обставин. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставин, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами. До клопотання про звільнення від сплати судового збору заявником додано: довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01.10.2019 р. №9112 щодо сум отриманої ним щомісячної компенсаційної виплати як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, за період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року. Проте зазначена довідка не може бути доказом на підтвердження майнового стану особи. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) скаржник не надав. Отож доказів на підтвердження наявності встановлених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, позивач не надав ні під час звернення з касаційною скаргою, ні на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Таким чином, з урахуванням викладеного, відомості, надані скаржником, не можуть бути беззаперечним належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища, так як даний доказ не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання апеляційної скарги, оскільки останній може мати і інші джерела доходу, як то вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.
Крім того, статтею 136 ЦПК України передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень частини 4 статті 356 ЦПК України, є процесуальним обов'язком особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Оскільки зазначені умови, за наявності яких ОСОБА_1 можна було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують фінансові труднощі та відсутність інших доказів на підтвердження майнового стану, крім відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про, на момент подання апеляційної скарги ОСОБА_1 не надала, то суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2. ст. 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове судове рішення про задоволення її первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду в 2019 році з первісним позовом, ОСОБА_1 заявила одну немайнову вимогу та майнові вимоги з ціною позову 3 033 887 грн.
Із зустрічним позовом ОСОБА_5 також звернувся у 2019 році та заявив вимоги майнового характеру з ціною позову 715 325 грн
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" та ціну первісного позову - 3 033 887 грн) при поданні ОСОБА_1 у 2019 році первісного позову за вимоги майнового характеру підлягав сплаті судовий збір в сумі 9 605 грн, а за одну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу) 768,40 грн, що разом становить суму 10 373,40 грн. При зверненні ОСОБА_2 із зустрічним позовом у 2019 році, з урахуванням ціни позову - 715 325 грн, підлягав сплаті судовий збір в сумі 7 153,25 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 26 289 грн 98 коп. (10373,40+7153,25х150%).
Отже, ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити судовий збір у сумі 26 289 грн 98 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме скаргу сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 по справі №910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.
Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 185, 356, 357 ЦПК України
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днівз дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: www.kas.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик