Справа № 159/5348/23
Провадження № 2-ві/159/1/24
про вирішення заяви про відвід судді
18 січня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Лесику В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про припинення договору поруки, -
В провадженні судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Лесика В.О. перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про припинення договору поруки.
17.01.2024 позивач ОСОБА_1 до початку наступного підготовчого засідання подав заяву про відвід головуючому у справі судді Лесику В.О. з підстав його необ'єктивності та упередженості при розгляді даної справи, обґрунтовуючи їх порушенням головуючим у справі норм процесуального права. Зокрема вказав, що суд долучивши до матеріалів справи відзив на позов та додаткові пояснення представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк», копію цих документів йому не направив, а вручив лише 26.12.2023 в приміщенні суду. Окрім того його, як позивача у справі, не повідомили належним чином про судове засідання 27.12.2023, як і не повідомляли про попередні засідання. Ураховуючи зазначене, просив відвести суддю Лесика В.О. від участі в розгляді даної справи та передати її на розгляд іншому складу суду.
Ухвалою від 17.01.2024 головуючий суддя Лесик В.О. визнав заяву про відвід необґрунтованою і передав заяву для розгляду по суті іншим суддею, визначеним відповідно до вимог частини першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Автоматизованою системою документообігу заява ОСОБА_1 про відвід судді Лесику В.О. передана для розгляду судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В.
Розгляд заяви призначений на 13.00 годину 18.01.2024, про що телефонограмою повідомлений заявник.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Відповідно до приписів частини восьмої статті 40 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду питання про відвід судді.
Суд вивчив матеріали цивільної справи та доводи заяви про відвід судді та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Статтею 39 ЦПК України визначено, що судді може бути заявлений відвід.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України.
У частині першій цієї статі зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Фактично за доводами заяви позивач зазначає про існування обставин, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді (стаття 15 Кодексу суддівської етики)
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах: «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24.02.1993, Series A № 255, пп. 28 та 30 та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005?XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п.32, Reports 1996?III).
Позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої висновки про упередженість головуючого судді двома обставинами : неналежним повідомленням про дати підготовчих судових засідань та дорученням до матеріалів справи відзиву на позов без скерування таких матеріалів позивачу.
Побоювання позивача є помилковими з огляду на таке.
За матеріалами цивільної справи №159/5348/23 провадження у справі відкрито 11.10.2023, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.11.2023.
Про дату судового засідання позивач повідомлений телефонограмою, що засвідчив у заяві від 20.10.2023 (а.с.30) і 01.11.2023 особисто отримав копію ухвали про відкриття провадження (а.с.31).
Судове засідання 08.11.2023 не відбулося. На час розгляду заяви про відвід жодне судове засідання не проводилося. Тому передбачені статтями 43,49 ЦПК України права позивача не обмежені.
Що стосується долучення судом до матеріалів справи відзиву на позов і додаткових пояснень відповідача, то слід зауважити, що зазначені документи надійшли на електронну адресу суду і за правилами документообігу у суді обов'язково повинні бути долучені до матеріалів справи. Питання оцінки доказів, долучених до заяв по суті справи, та перевірка доводів, наведених у цих заявах, здійснюється лише під час розгляду справи по суті за правилами визначеними главою 6 розділу ІІІ ЦПК України.
Відповідно до положень частини четвертої статті 179 ЦПК України обов'язок направити копію відзиву на позов іншим учасникам справи покладається на відповідача.
У відзиві на позов (а.с.32) відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» вказує на скерування матеріалів на електронну адресу позивача.
Позивач ОСОБА_1 у заяві від 06.11.2023 (а.с.40) заперечує отримання відзиву.
Суд не давав ще оцінки таким процесуальним діям відповідача ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки судові засідання не відбулися. Однак патронатною службою позивачу забезпечена можливість ознайомитись з матеріалами справи, вручена в приміщенні суду копія відзиву на позов і додаткових пояснень відповідача.
Позивач скористався правом подати відповідь на відзив, яка 02.01.2024 також долучена до матеріалів справи.
Таким чином, суд при розгляді заяви про відвід головуючого судді не встановив жодних об'єктивних підстав стверджувати про порушення прав позивача і вияву головуючим суддею Лесиком В.О. упередженості.
У задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лесику В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про припинення договору поруки - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. В. Денисюк