"19" січня 2024 р. Справа153/1020/23
Провадження1-кс/153/24/24-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в місті Ямпіль Вінницької області клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту,
ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним клопотанням. Свої вимоги мотивує наступним: в провадженні слідчого СВ ВП№1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12023226170000099 від 04 квітня 2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про арешт майна. 16 жовтня 2023 рокуслідчим суддею Ямпільського районного суду Вінницької області у справі було винесено ухвалу, на підставі якої накладено арешт на вилучене у нього майно, а саме на квитанцію №19521-1956874-82821, квитанцію №19565-1956874-83832, заяву-договір додаток про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі червоного кольору з пошкодженням (екран відстав від корпусу по боковій поверхні телефону; мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі сірого кольору; сім-карту мобільного оператора зв'язку «Orange», гарантійний талон «Ябко» на пристрій XS 256 Spase gray; банківську карту «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ; системний блок в чорному корпусі. 29 грудня 2023 року дізнавачем СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, була винесена постанова про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а тому потреба у застосуванні арешту майна відпала. З урахуванням вищевикладеного, просить суд скасувати арешт з квитанції №19521-1956874-82821, квитанції №19565-1956874-83832, заяви-договору додатку про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 ; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі червоного кольору з пошкодженням (екран відстав від корпусу по боковій поверхні телефону; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі сірого кольору; сім-карти мобільного оператора зв'язку «Orange», гарантійного талону «Ябко» на пристрій XS 256 Spase gray; банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ; системний блок в чорному корпусі.
Дізнавач СД ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась.
Особа у якої вилучили майно ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд клопотання в його відсутність. Подане клопотання підтримав та просив суд його задоволити.
Згідно ст.107 КПК України застосування технічних засобів фіксування розгляду клопотання у даному кримінальному провадженні не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Зі змісту ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області справа 153/1020/23 від 16 жовтня 2024 року вбачається, що підставою для накладення арешту на квитанції №19521-1956874-82821, квитанції №19565-1956874-83832, заяви-договору додатку про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 ; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі червоного кольору з пошкодженням (екран відстав від корпусу по боковій поверхні телефону; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі сірого кольору; сім-карти мобільного оператора зв'язку «Orange», гарантійного талону «Ябко» на пристрій XS 256 Spase gray; банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ; системний блок в чорному корпусі було те, що вищезазначене майно відповідало критеріям ст.98 КПК України щодо речового доказу, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.
29 грудня 2023 року постановою дізнавача СД ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023226170000099 було закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
У той же час, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
В судовому засіданні слідчому судді не надано доказів, які б свідчили про існування підстав для подальшого арештуквитанції №19521-1956874-82821, квитанції №19565-1956874-83832, заяви-договору додатку про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 ; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі червоного кольору з пошкодженням (екран відстав від корпусу по боковій поверхні телефону; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі сірого кольору; сім-карти мобільного оператора зв'язку «Orange», гарантійного талону «Ябко» на пристрій XS 256 Spase gray; банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ; системний блок в чорному корпусі, оскільки кримінальне провадження в рамках якого було застосовано арешт майна - закрито.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
За змістом ч.ч.3,4 ст.132 КПК України арешт, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Будь-яких доказів або серйозних аргументів, які б свідчили про необхідність арешту вищевказаного майна, для виконання завдання кримінального провадження, дізнавачем не надано. З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність скасування арешту майна, оскільки підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відсутні. Таким чином, клопотання про скасування арешту необхідно задоволити.
Керуючись ст.ст. 132, 167, 170, 174, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту, - задоволити .
Скасувати арешт з квитанції №19521-1956874-82821, квитанції №19565-1956874-83832, заяви-договору додатку про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 ; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі червоного кольору з пошкодженням (екран відстав від корпусу по боковій поверхні телефону; мобільного телефону марки «iPhone» в корпусі сірого кольору; сім-карти мобільного оператора зв'язку «Orange», гарантійного талону «Ябко» на пристрій XS 256 Spase gray; банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ; системного блоку в чорному корпусі, який був накладений ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2023 року у справі №153/1020/23.
Копію ухвали негайно направити на виконання слідчому та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає і вступає в законну силу з моменту її проголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1