"19" січня 2024 р. Справа153/83/24
Провадження1-кс/153/25/24-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в місті Ямпіль Вінницької області клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на частку квартири,
ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним клопотанням. Свої вимоги мотивує наступним: постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 березня 2009 року у справі №1-8/2009: кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.15 ч. ст.308, ч.3 ст.15 ч.2 ст.309 КК України направлено прокурору Ямпільського району для проведення додаткового розслідування. Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу постанови в законну змінити із утримання під вартою на заставу, звільнивши його із під варти із залу суду. Встановлено розмір застави у 103021,67 гривень без ПДВ і прийняти на депозит Ямпільського районного суду Вінницької області, як заставу, 1/3 квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 . Накладено арешт на житлову квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .Заборонено ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам проводити будь-які дії відносно вказаного будинку, які направлені на її відчуження та погіршення її якісного стану.
Відповідно до довідки Могилів-Подільської окружної прокуратури від 29.09.2023 року кінцеве рішення у вказаній кримінальній справі на даний час не прийнято. У той же час, питання зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вирішено. Заявник вважає, що станом на даний момент потребу у арешті майна відсутня, оскільки з 2009 року розслідування у зазначеній справі не проводилося, жодних процесуальних рішень не приймалося, строки давності визначені ст.49 КК України закінчилися, а дана квартира не є доказом кримінального провадження. Натомість, наявний арешт порушує права заявника, як власниці 1/3 частки квартири. Заявниця позбавлена можливості вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням даним майном.
Таким чином, заявниця вважає, що станом на даний час відсутня потреба у накладеному на належну їй квартиру АДРЕСА_1 , а наявність такого арешту порушує її права та законні інтереси.
Представник заявника (власника майна) ОСОБА_3 діючи на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №880 в судовому засідання клопотання про скасування арешту на частку квартири, підтримав в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Зі змісту постанови судді Ямпільського районного суду Вінницької області у справі №1-8/2009: кримінальну справу №08260108 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.15 ч. ст.308, ч.3 ст.15 ч.2 ст.309 КК України направлено прокурору Ямпільського району для проведення додаткового розслідування. Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу постанови в законну змінити із утримання під вартою на заставу, звільнивши його із під варти із залу суду. Встановлено розмір застави у 103021,67 гривень без ПДВ і прийняти на депозит Ямпільського районного суду Вінницької області, як заставу, 1/3 квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 . Накладено арешт на житлову квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 .Заборонено ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам проводити будь-які дії відносно вказаного будинку, які направлені на її відчуження та погіршення її якісного стану.
З відповіді заступника керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури від 29.09.2023 року № 53/1-1508-23 встановлено, що кримінальну справу №08260108 постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 04.03.2009 року повернуто прокурору Ямпільського районного суду Вінницької області для проведення додаткового розслідування. Кінцеве рішення у вказаній кримінальній справі не прийнято (а.с.4).
У той же час, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
В судовому засіданні слідчому судді не надано доказів, які б свідчили про існування підстав для подальшого арештуквартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
За змістом ч.ч.3,4 ст.132 КПК України арешт, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
З моменту накладення арешту на квартиру пройшло більше 14 років. Будь-яких доказів або серйозних аргументів, які б свідчили про необхідність подальшого арешту вказаного майна, для виконання завдання кримінального провадження, слідчим не надано. З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність скасування арешту майна, оскільки підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відсутні. Таким чином, клопотання про скасування арешту необхідно задоволити.
Керуючись ст.ст. 132, 167, 170, 174, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на частку квартири - задоволити.
Скасувати арешт, накладений постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 березня 2009 року у справі №1-8/2009 на квартиру АДРЕСА_1 .
Копію ухвали негайно направити на виконання слідчому та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає і вступає в законну силу з моменту її проголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1