Справа № 353/1386/23
Провадження № 1-кп/353/48/24
19 січня 2024 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023090000000407, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.07.2023 року, на тимчасово вилучене в ході проведеного 19.07.2023 року огляду місця події берега ставка в с. Хотимир, біля ферми «Хмільник», майно, а саме на автомобіль марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить йому, ОСОБА_3 , та повернути його власнику. В обгрунтування свого клопотання зазначив, що вказаний автомобіль належить йому на праві приватної власності і він є його власником. На даний час у нього виникла потреба у поверненні автомобіля. Він є особою з інвалідністю І групи, часто хворіє і йому потрібно, щоб його родичі возили його в лікувальні заклади. Йому відомо, що даний автомобіль був вилучений правоохоронними органами у ОСОБА_4 , який на той час з його дозволу керував ним, а також про те, що слідчим проведені всі слідчі дії з його автомобілем, в тому числі проведена судово- товарознавча кспертиза. Вважає вищевказану ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду необґрунтованою та незаконною, та такою, що порушує його матеріальні права і підлягає до скасування.
В судове засідання власник майна ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій заперечив щодо задоволення поданого клопотання, оскільки транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на даний час його не досліджено в судовому засіданні. Просив проводити розгляд клопотання за його відсутності.
Враховуючи те, що вимоги ст. 174 КПК України не містять заборони щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна за відсутності особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештовано майно, приймаючи до уваги заяву прокурора, беручи до уваги, що на даний час на території України оголошено воєнний стан в зв'язку з вторгненням на територію України окупаційних військ російської федерації, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
В силу вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Вивчивши подане клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в цій частині, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 131 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України, речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або
- арешт накладено необґрунтовано.
І доведення цих підстав покладається на ініціатора клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.07.2023 року накладено арешт з метою збереження речових доказів із позбавленням права відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене в ході проведеного 19.07.2023 року огляду місця події берега ставка в с. Хотимир, біля ферми «Хмільник», де вилучено: автомобіль марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого вилучено одяг: спортивні штани зеленого кольору, джинсові штани синього кольору, футболку сірого кольору, дві вирізки з заднього сидіння з слідами РБК, два сліди пальців рук, аркуш паперу з рукописними записами та колісний ковпак із маркуванням «W» сірого кольору.
За наведених обставин, враховуючи, що майно, яке перебуває під арештом, відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, відноситься до речових доказів у даному кримінальному провадженні, на який було обґрунтовано накладено арешт ухвалою слідчого судді від 21.07.2023 року, потреба у застосуванні арешту на вказане майно не відпала, тому підстав для скасування арешту не вбачається.
З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
При судовому розгляді вищевказаного клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його власник ОСОБА_3 , присутній не був.
Згідно положень ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи, що арешт накладений на зазначене майно з метою збереження речових доказів, наразі судовий розгляд у кримінальному провадженні по суті не розпочато, не допитані учасники судового розгляду, в цілому докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, що не виключає ймовірності того, що в подальшому виникне потреба в додатковому дослідженні речових доказів, проведення експертиз, на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого застосування арешту майна, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту з автомобіля марки «Фольксваген Пасат», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки останнє подано передчасно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 26, 93, 100, 170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023090000000407, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, - відмовити.
Копію ухвали направити власнику майна та прокурору.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
ГоловуючийОСОБА_6