Справа №133/3/24
Провадження №1-кс/133/71/24
19.01.24
Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020230000002 від 01.01.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України,
Слідча СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на речовину рослинного походження, яку вилучено до спецпакету НПУ СУ з зазначенням відповідних надписів та на якому здійснені підписи понятих, вилучену в ході проведення обшуку в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у підсобному приміщенні за місцем проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання вказав, що СВ №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020230000002, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України.
17.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді №133/3/24 за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за участю понятих проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого у підсобному приміщенні виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ з зазначенням відповідних надписів та на якому здійснені підписи понятих.
Вказану вище речовину у кримінальному провадженні визнано речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки вона може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Враховуючи ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.
У провадженні відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020230000002 від 01.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді №133/3/24 за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за участю понятих проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого у підсобному приміщенні виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ з зазначенням відповідних надписів та на якому здійснені підписи понятих.
Протоколом обшуку від 17.01.2024 зафіксовано вилучення речовину рослинного походження. Відповідно до постанови слідчого від 17.01.2024 вказану вище речовину визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Абзацом 2 ч. 1 ст.170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
У даному випадку є наявність обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що повернення вилученого без накладення арешту може призвести до втрати речового доказу шляхом його знищення, приховування або псування до завершення досудового слідства, що призведе до неможливості проведення слідчих дій та повного, об'єктивного, всебічного проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню, оскільки незастосування арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 174 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020230000002 від 01.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на речовину рослинного походження, яку вилучено до спецпакету НПУ СУ з зазначенням відповідних надписів та на якому здійснені підписи понятих, вилучену в ході проведення обшуку в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у підсобному приміщенні за місцем проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1