Справа № 346/4597/23
Провадження № 33/4808/38/24
Категорія ст.174 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.
Суддя-доповідач Васильєв
16 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 адвоката Романенчука А.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Романенчука А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 громадянина України,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 174 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією пристрою для відстрілу патронів - «RETAY» к 9мм № НОМЕР_1 , а також постановлено стягнути судовий збір, -
Встановив:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 13.08.2023 року близько 23.00 год. в м. Коломия, вул. Гринюка, 5 в себе в господарстві здійснив постріл з пневматичного пістолета «RETAY» к 9мм № НОМЕР_1 , у не відведених для цього місцях, порушивши вимоги ст.. 174 КУпАП.
На постанову суду захисник особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Романенчук А.В. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою у зв'язку із порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув провадження без участі захисника та відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи від 09.11.2023 року, оскільки посилання суду про порушення строків визначених ч.2 ст.38 КУпАП є необґрунтованим.
Звертає увагу на те, що 09.11.2023 року не був останнім можливим днем для накладення адміністративного стягнення, суд мав реальну можливість не порушувати право ОСОБА_1 на захист та призначити судове засідання на 10 чи 13 листопада 2023 року, що було б в межах строків визначених ст.38 КУпАП. оскаржувана постанова не містить обґрунтувань причин не можливості відкладення розгляду справи в межах строку ст..38 КУпАП.
Сторона захисту посилається на те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Один із таких доказів є протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.08.2023 року. Наголошує, що судом в постанові не дано належної оцінки відповідному протоколу. Поряд із цим протоколом відсутнє кінцеве процесуальне рішення, прийняте за результатами досудового розслідування за вказаною заявою, що позбавляє можливості визначитись чи правомірним буде вирішення справи в порядку КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №289652 повинно бути додано постанову слідчого про закриття за такими фактами кримінального провадження.
За відсутності даних про результати досудового розслідування, неможливо прийняти законне рішення по суті у справі про адміністративне правопорушення, так як одночасне провадження за правилами, передбаченими КУпАП та КПК України, за одним і тим фактом, неможливе.
Сторона захисту наголошує на тому, що у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення 13.08.2023 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено на 15.08.2023 року через 1 день від дати виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч.2 ст.254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою особою пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Допущені поліцейським порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, на що суд не звернув увагу при ухваленні оскаржуваної постанови.
Апелянт наголошує на тому, що в справі відсутні належні підтвердження відносно того, що пневматична зброя, із якої ОСОБА_1 здійснив постріл, має калібр понад 4.5 мл., дане повинно бути підтвердженим протоколом огляду місця події або пневматичної зброї чи відповідною експертизою.
Вважає, що підтвердження даної обставини є обов'язковим для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.174 КУпАП, а також необхідним для вирішення питання про конфіскацію зброї в разі визнання особи винною у вчиненні даного правопорушення.
Просить постанову суду скасувати та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги.
Разом з тим, адвоката Романенчук А.В. стверджує, що ОСОБА_1 знає про розгляд провадження в суді апеляційної інстанції і не бажає приймати участь в судому засіданні, оскільки повністю довіряє представництво своїх інтересів адвокату.
Апеляційний суд враховує, що особа, яка притягається до відповідальності та її захисник самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Апеляційний суд приймає до уваги, що в апеляційному порядку оскаржується рішення, яким ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення і в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища у зв'язку з чим участь особи, яка притягається до відповідальності в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що розгляд апеляційної скарги може бути проведений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 адвоката Романенчука А.В, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю, виходячи з наступного.
Так, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Романенчука А.В., підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, заперечив винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вважав, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Наголошує на тому, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого правопорушення не відповідають диспозиції ст.174 КУпАП, оскільки в ньому відсутні дані, які доводять. що ОСОБА_1 здійснив стрільбу з пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.
Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв'язку з чим при вирішенні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.
Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду.
Зокрема, підлягає обов'язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.
Враховуючи, що стороною захисту заперечується доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи.
Так, відповідно до матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2023 року, серія ВАВ №289652 , відповідно до якого, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 13.08.2023 року близько 23.00 год. в м. Коломия, вул. Гринюка, 5 в себе в господарстві здійснив постріл з пневматичного пістолета «RETAY» к 9мм № НОМЕР_1 , у не відведених для цього місцях, порушивши вимоги ст. 174 КУпАП.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що сутність пред'явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення.
При цьому суд, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до диспозиції ст. 174 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.
Таким чином,відповідальність за стрільбу з пневматичної зброї настає за умови, що така стрільба здійснювалась із пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра та із застосуванням кулі, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені джані про те, що ОСОБА_1 було вчинено постріл із пневматичної зброї кулею, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду.
Враховуючи, що протокол про адміністративне порушення є одним із основних доказів у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, останній має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП та обставини відображені у ньому мають бути конкретними і зрозумілими.
При цьому, суд не може вийти за межі тих фактичних обставин, які були інкриміновані ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення та конкретизувати фактичні обставини, оскільки це порушує становище особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, свідчить про явну упередженість суду та не забезпечує справедливий розгляд провадження.
Апеляційний суд вважає, що неконкретність висунутого обвинувачення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогост.174 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП та явно вийшов за межі висунутого обвинувачення, чим порушив право на захист та ухвалив незаконне , несправедливе рішення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення і суд не має право самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Обгрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, сууд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №289652 від 15.08.2023 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.08.2023 року, яку прийнято усно від ОСОБА_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 здійснив постріл з предмета зовні схожого на пістолет в гору (а.с. 4), поясненнями ОСОБА_2 в судовому засіданні, яка надала пояснення аналогічні її письмовим поясненням, поясненнями ОСОБА_3 , який підтвердив факт здійснення пострілу (а.с. 6);
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 здійснив стрільбу з пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населеному пункті, в не відведеному для цього місці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 174 КУпАП.
Разом з тим, сукупність доказів на які послався суд не давала суду можливості зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, оскільки вищевказані докази не містили даних про те, що постріл було здійснено із застосуванням пулі, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду.
Зі змісту доводів сторони захисту вбачається, що вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведено належним та допустимими доказами по справі, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують, що постріл було здійснено із пневматичної зброї калібром понад 4,5 міліметра та із застосуванням кулі, швидкість польоту якої перевищує 100 метрів за секунду. При цьому, захисник ОСОБА_4 стверджував, що постріл було здійснено із пневматичного пістолета, який відноситься до шумових пістолетів та призначений для проведення спортивних змагань є стартовим пістолетом, який стріляє холостими патронами.
Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено постріл з пневматичного пістолета «RETAY» к 9мм № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що калібр вищевказаного пістолета дійсно перевищує 4,5 міліметра.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать дозволяють спростувати доводи сторони захисту про здійснення пострілу із застосуванням холостого ( без кулі) патрону та прийти до висновку, що під час стрільби було використано патрон зі швидкістю польоту кулі більше а 100 метрів за секунду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутній протокол огляду місця події та огляду пістолета, який було вилучено у ОСОБА_1 та патронів, якими він був заряджений, не долучено та не оглянуто стріляну гільзу, тощо.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду необхідно скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Романенчука А.В. задовольнити.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 174 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
Апеляційного суду О.П. Васильєв