Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1413/23 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
10 січня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №283/1413/23 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 вересня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Тимошенка А.О. в м. Малині,
У червні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з відповідача заборгованість станом на 25 квітня 2023 року за тілом кредиту в сумі 95 913,58 грн.
Позов обґрунтовувало тим, що банк запустив новий проект «Мonobank», у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Мonobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках, «Мonobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється у точці видачі або спеціаліст банку виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг від 17 липня 2019 року. Змістом анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачу встановлений кредитний ліміт у розмірі до 100 000 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 25 квітня 2023 року утворилася вищевказана заборгованість.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 07 вересня 2023 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17 липня 2019 року в сумі 80 966 гривень. У задоволенні решти вимог відмовлено та вирішено питання судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у стягненні решти суми, позивач АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що між сторонами укладений договір про надання банківських послуг «Мonobank» від 17 липня 2019 року. ОСОБА_1 були надані кредитні кошти у сумі 20 000 грн. Починаючи з травня 2020 року спрощена процедура оформлення. Так, працівниками банку проводиться дистанційна відеоверифікація та разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту клієнту надається послуга - переведення витрат у розстрочку, за рахунок якої стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Крім того, п.п.4.15,4.19 п.4 Розділу Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання клієнтом за договором. Так, за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку проценти у подвійному розмірі від бази процентної ставка, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування процентів. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачу штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного кредиту. При цьому діє процентна ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. Прострочення відповідачем зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів. На підставі п.п.4.16 п.4 Розділу ІІ Умов відбулося істотне порушення відповідачем зобов'язань та вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 січня 2023 року направив ОСОБА_1 повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, але відповідач не вчинив дій, спрямованих на погашення заборгованості, у зв'язку з чим на підставі п.п.4.18,4.19 п.4 Розділу ІІ Умов кредит став у формі «на вимогу». На підтвердження заборгованості за тілом кредиту в сумі 95 913,58 грн банк надав розрахунок. Інших розрахунків, які б спростовували розрахунок банку, відповідачем не надано. Також відповідач увесь період активно користувався платіжною карткою та неодноразово скористався послугою «Переведення витрат у розстрочку», за якою ОСОБА_1 зобов'язався сплатити комісію за надання фінансового інструменту та проценти у складі щомісячних платежів (п.п.4.23 п.4 Умов). Часткова сплата позичальником основного боргу та сум санкцій є діями, які свідчать про визнання ним боргу. Скаржник наполягає на тому, що ним доведена сума боргу, а розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Розрахунок заборгованості погоджується з умовами договору. Скаржник переконаний у тому, що витяги з Тарифів банку і Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості є належними доказами щодо нарахованих процентів.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина третя ст.360 ЦПК України).
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином. У апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що у разі неявки його представника в судове засідання просить розглядати справу за відсутності представника банку. Відповідач ОСОБА_1 направив до апеляційного суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи без його участі. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 17 липня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету заяву до договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», що підтверджено копією анкети-заяви, яку позивач додав до позовної заяви (а.с.13).
Відповідно до розрахунку АТ «Універсал Банк» заборгованості ОСОБА_1 за договором від 17 липня 2019 року №б/№ станом на 25 квітня 2023 року становить 95 913,58 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 95 913,58 грн (а.с.14-18).
ОСОБА_1 07 вересня 2023 року направив суду першої інстанції заяву про часткове визнання позову. Так, відповідач визнав позов у сумі 80 966 грн (в частині кредитного ліміту) та не визнав позов у частині сплати нарахованих процентів (а.с.59).
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень частини першої ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Часткове визнання відповідачем заборгованості свідчить про укладення між сторонами договору про надання банківських послуг. За таких обставин, до предмета доказування входить з'ясування питання, на яких умовах сторони уклали відповідний договір.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої ст.11 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У своїй позовній заяві АТ «Універсал Банк» посилається на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 17 липня 2019 року підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У цій анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також - що він ознайомився та погодився з цими документами, отримавши їх у мобільному додатку.
Разом із тим, наявні у матеріалах справи копії Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), Паспорту споживчого кредиту, Чорної картки monobank не містять підпису відповідача.
Підписана же ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише інформацію про анкетні дані та контакти. У анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг відсутня інформація про умови договору про надання банківських послуг: ліміт кредиту; процентну ставку; її тип; порядок повернення ліміту; проценту ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення ліміту; санкції за порушення зобов'язання за кредитним лімітом.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису спростовуються наступним.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша ст.76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України). Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять підтвердження із зазначенням дати та часу одержання ОСОБА_1 у електронному вигляді Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) та Тарифів (чорна картка monobank). Окрім того, відсутні докази підписання цих документів відповідачем шляхом накладення підпису у вигляді електронного цифрового підпису.
Ознайомлення же відповідача з Паспортом споживчого кредиту шляхом підписання у вигляді накладення електронного цифрового підпису не є ознакою погодження ОСОБА_1 умов договору так, як їх розуміє позивач, оскільки паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит, а є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця ознайомити споживача з умовами кредитування. Отже, в паспорті кредиту не відбулася фіксація волі відповідача щодо процентної ставки; її типу; порядку повернення ліміту; процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення ліміту; санкцій за порушення зобов'язання за кредитним лімітом.
Вищевикладене доводить те? що відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальними умовами випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), Тарифами (чорна картка monobank) та надав згоду на укладення договору на умовах застосування процентної ставки, її типу, порядку повернення ліміту, процентної ставки, яка може застосовуватися при невиконанні зобов'язання щодо повернення ліміту або санкцій за порушення зобов'язання за кредитним лімітом, що використані позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості за договором.
Окрім того, у анкеті-заяві не зазначена сума ліміту, про отримання якої сторони дійшли згоди, та відсутні відомості про тип картки, виданої на ім'я відповідача. Немає доказів й того, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача: яка картка йому була видана та який розмір ліміту, встановлений на картковий рахунок.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання ліміту, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а тому беззаперечно не підтверджує суми заборгованості, на якій наполягає позивач. Розрахунок заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а тому інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він складений, не може бути беззаперечним доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг в «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про нарахування процентів за користування лімітом, можливість стягнення сум нарахованих процентів за рахунок тіла кредиту, умов про встановлення відповідальності за порушення зобов'язання через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Окрім того, анкета-заява не містить розміру ліміту і строку його повернення (користування ним).
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.
До апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» додало виписку про рух коштів по картці ОСОБА_1 , довідку про наявність рахунку, а також довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.
Частинами другою та третьою ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
АТ «Універсал Банк» не надало доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За таких обставин, долучені до апеляційної скарги позивачем докази не можуть бути прийняті та досліджені апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що сплатою боргу та сум санкцій відповідач визнав борг безпідставні, враховуючи, що ОСОБА_1 не визнав сплати нарахованих банком процентів, а тому не можна вважати, що він вносив суми на їх погашення. Отже, не доведено, що сплачені відповідачем кошти банк розносив у відповідності до умов договору.
Та обставина, що з травня 2020 року позивач спростив процедуру оформлення не впливає на розгляд цього спору, коли відповідач підписав анкету-заяву значно раніше - 17 липня 2019 року.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правильним, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача заборгованості ще в сумі 14 947,58 грн.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: