Справа № 382/1611/23 Головуючий в суді І інстанції Савчак С. П.
Провадження № 33/824/574/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
15 січня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого в ПП « ОСОБА_2 », за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що місцевий суд не врахував, що поліцейські запропонували продути Драгер на місці для визначення стану сп'яніння, в лікарні пройти огляд йому не пропонували. Вказував, що він був згоден пройти огляд, але в присутності свого адвоката та після консультацій з ним.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 509677, 27 вересня 2023 року о 22 год. 03 хв. автодорозі М-03 Київ-Харків 103 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Sandero, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою Alcotest Drager, а також в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП встановлена відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, позаяк вказане підтверджуються належними і допустимими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 509677 від 27.09.2023, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд до закладу охорони здоров'я, з яких вбачається, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія; відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, які кореспондуються з фактичними обставинами справи, що відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та вказують на факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР щодо його відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежність і недопустимість доказу по справі - акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 168 від 28.09.2023 року та висновок експертного дослідження № 415 від 04.10.2023 року, який долучений ОСОБА_1 до матеріалів справи, з огляду на те, що проходження такого самостійного огляду на стан сп'яніння, внаслідок якого було видано даний висновок, не відповідає вимогам ч.4 ст.266 КУпАП, а тому, такий огляд вважається недійсним в силу ч.5 ст.266 КУпАП.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому висновок місцевого суду про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності є законним і обґрунтованим, підтвердженим сукупністю зібраних та належним чином досліджених доказів.
Твердження апелянта про те, що він був згоден пройти огляд на стан сп'яніння, але в присутності свого адвоката та після консультацій з ним, оцінюються судом критично, позаяк з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що йому неодноразово пропонувалося пройти огляд за допомогою Драгера або у закладі охорони здоров'я, однак він всіляко уникав прямої відповіді на запитання протягом тривалого часу з моменту зупинки транспортного засобу, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 всіма своїми діями та поведінкою в сукупності фактично ухилився від проведення огляду, що вказує на його ухилення та відмову від огляду на стан сп'яніння.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Його посилання на необхідність залучення адвоката також оцінюються судом критично, позаяк згідно ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, проте обов'язкової участі адвоката саме під час складання протоколу про адміністративне правопорушення законодавством не передбачено.
Інші доводи апелянта про невідповідність дій поліцейських процедурі оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки дії працівників поліції в цій частині загалом відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, а вказані доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ярослав МЕЛЬНИК