Справа № 370/3164/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/6221/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
27 грудня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 05 грудня 2023 року, якою обрано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 лютого 2024 року, -
Згідно з ухвалою суду, в провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №12023111050003659 від 04 вересня 2023 року, за яким ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, у якому прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 грудня 2023 року обрано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 лютого 2024 року.
Своє рішення суд мотивував тим, що погоджується з доводами прокурора, що ризик переховування ОСОБА_7 від суду обґрунтовується тим, що усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, та покарання за який становить від 10 до 15 років позбавлення волі, обвинувачений може намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду. Також, судом визнано, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі та володіючи інформацією про свідків, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце їх проживання, усвідомлюючи вирішальну роль їхніх показань у провадженні, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, змушуючи їх змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань, оскільки обвинувачений до моменту взяття під варту проживав разом з малолітньою потерпілою. Суд зауважив, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, при цьому будь-яких доводів на обґрунтування своїх вимог не наводить.
Обвинувачений ОСОБА_7 належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання, клопотань про його участь у судовому засіданні до суду не надійшло. Захисником також не було заявлено клопотання про участь обвинуваченого у апеляційному розгляді.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та вказав, що на його думку ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано.
Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , як того вимагає закон, суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Також, в сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону суд врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається захисник.
Посилання захисника на відсутність заявлених прокурором ризиків, є необґрунтованими, так як свідченням реального існування вказаних ризиків є ті обставини, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, потерпілою у вказаному кримінальному провадженні є малолітня падчірка обвинуваченого, з якою він проживав разом до взяття під варту, свідки та потерпіла судом ще не допитані.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 401, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 05 грудня 2023 року, якою обрано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 лютого 2024 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: