18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 640/5194/22
адміністративне провадження № К/990/10980/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/5194/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Закарпатської митниці про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та дії контракту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року (головуючий суддя Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Сорочко Є.О., Собків Я.М.),
І. Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (далі - Держмитслужба, відповідач-1), Закарпатської митниці (далі - відповідач-2) , у якому, з урахуванням зміни предмету позов, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 28-о від 12 січня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Закарпатської митниці з 14 січня 2022 року;
- поновити дію контракту про проходження державної служби № 9 від 26 липня 2021 року;
- стягнути із Закарпатської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого з 14 січня 2022 року по дату винесення судового рішення.
В обґрунтування позову зазначено, що спірним наказом Держмитслужби припинено державну службу та звільнено позивача з посади начальника Закарпатської митниці до закінчення строку випробування у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді. Проте позивач уважає, що звільнення є незаконним, оскільки за час його роботи фінансові показники роботи Закарпатської митниці перевищували показники минулих років, що свідчить про належне виконання своїх посадових обов'язків, а також поставлених перед ним завдань. Вказує, що висновок про його невідповідність займаній посаді не містить достатніх підстав (фактичних даних), на основі яких можна зробити такий висновок, а також у ньому не вказано, яке положення посадової інструкції ним не дотримано чи не виконано. При цьому, попередження про звільнення, доповідна записка та оскаржуваний наказ не містять належного обґрунтування підстави невідповідності позивача посаді, у чому така невідповідність полягає. На переконання ОСОБА_1 , наказ про звільнення підлягає скасуванню, а він - поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Мотиви ухвалення судом першої інстанції зазначеного рішення полягають у наступному.
Так, вирішуючи даний спір, Окружний адміністративний суд міста Києва установив, що у день призначення на посаду позивач під підпис був ознайомлений з посадовою інструкцією та завданнями, визначеними йому на строк випробувального терміну. Водночас за результатами проведеного аналізу роботи ОСОБА_1 на посаді начальника Закарпатської митниці Департаментом по роботі з персоналом підготовлено доповідну записку, в якій зроблено висновок про незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдань, встановлених на строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці, а саме завдання № 2: «Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи».
Проаналізувавши обґрунтованість висновків, викладених у доповідній записці, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач мав достатні як фактичні, так і правові підстави для прийняття спірного наказу, оскільки у межах встановленого строку позивач не пройшов випробування на відповідність займаній посаді. У свою чергу, обставини, які слугували для такого висновку, викладені в доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 03 грудня 2021 року № 12-03/779, не спростовані позивачем.
Суд зазначив, що встановлені під час розгляду обставини повністю спростовують доводи позивача про те, що попередження не містило підстави звільнення, як і доводи про відсутність у наказі підстави звільнення, позаяк у попередженні і в наказі зазначено визначену законом підставу - частину шосту статті 35 та пункту 2 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII « Про державну службу» (по тексту - Закон № 889-VIII).
Одночасно суд звернув увагу на те, що визначаючи позивачеві завдання, відповідач мав певні очікування щодо результатів їх виконання, проте порівняння фактичних результатів виконання із очікуваними стало підставою для висновку про невідповідність позивача займаній посаді протягом строку випробування.
До того ж, позивач погодився із встановленням йому випробувального строку, усвідомлював та передбачав наслідки випробування, зокрема, звуження його гарантій щодо проходження державної служби та наявність у суб'єкта призначення повноважень щодо оцінки діяльності державного службовця протягом строку випробування за внутрішнім переконанням.
На цій основі суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнято Держмитслужбою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування відсутні. Зважаючи на те, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог Закону № 889-VIII, позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, оскільки є похідними.
Мотиви ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.
Шостий апеляційний адміністративний суд у повній мірі погодився з позицією суду першої інстанції по суті вирішення спору та наведеними мотивами ухвалення судового рішення, з огляду на що постановою від 21 лютого 2023 року залишив рішення місцевого суду без змін.
Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що факти незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдання № 2, встановленого на період випробувального терміну, та його невідповідності займаній посаді протягом строку такого випробування встановлені і доведені Держмитслужбою в установленому законодавством порядку, а саме згідно доповідної записки директора Департаменту персоналу, яка погоджена в.о. Голови Держмитслужби від 03 грудня 2021 року № 12-03/779.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо незаконності звільнення у зв'язку із відсутністю у попередженні чи наказі конкретних мотивів, невідображення обставин, що мали вплив на прийняття відповідного рішення. Суд зазначив, що форма попередження про звільнення у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді, доповідної записки та наказу законодавством не встановлена, і яким чином та яким документом має підтверджуватись невідповідність займаній посаді також.
Щодо посилання позивача на положення статті 44 Закону № 889-VIII суд апеляційної інстанції зазначив, що встановлення відповідності державного службовця займаній посаді, що передбачена статтею 35 Закону № 889-VIII, та проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності, передбачених статтею 44 Закону № 889-VIII та Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640, регулюються різними положеннями нормативно-правових актів, мають різну мету, визначення та передбачені різними процедурами проведення.
Таким чином урахувавши вищенаведене та мотиви, наведені окружним судом у рішенні від 18 жовтня 2022 року, Шостий апеляційний адміністративний суд констатував правильність висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до суду Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосовано пункт 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №817/892/18 та від 30 червня 2022 року у справі № 500/1799/20.
За твердженнями касатора, зміст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 року у справі № 640/5194/22 свідчить, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою висновки Верховного Суду в названих справах, оскільки оцінюючи правомірність звільнення позивача із займаної посади не надав оцінки та не врахував, що доповідна записка не містить посилання на будь-яке положення посадової інструкції, які не було дотримано чи виконано позивачем з метою забезпечення виконання завдання, яке ставилося ОСОБА_1 на час випробування. Окрім того, попередження про звільнення, доповідна записка та оскаржуваний наказ не містять достатніх очевидних (фактичних) підстав, на основі яких можна дійсно встановити, що позивач не впорався зі своїми посадовими обов'язками або неналежним чином поставився до них саме в результаті недостатності своєї кваліфікації.
Скаржник зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд не надав оцінки тому факту, що відповідач жодним чином не обґрунтував, що незабезпечення позивачем виконання завдань, встановлених на строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці, а саме завдання № 2, зумовлено саме недостатньої його кваліфікації, а не іншими обставинами. При цьому, до позову було долучено докази, які підтверджують підвищення фінансових показників діяльності Закарпатської митниці за час керівництва позивача, що свідчить про наявність у нього відповідної кваліфікації.
Також Шостий апеляційний адміністративний суд не надав оцінки тому факту, що при встановленні незабезпечення позивачем виконання завдань, встановлених на строк випробування, відповідач не забезпечив позивачеві можливості надати пояснення, що позбавило останнього спростувати висновки Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби, викладені у відповідній доповідній записці.
Таким чином, суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах - у частині належного встановлення відповідачем факту невідповідності позивача займаній посаді.
Верховний Суд ухвалою від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У відзиві Держмитслужби на касаційну скаргу зазначено, що матеріали справи містять належні та достатні докази незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдань, встановлених йому на строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці. У попередженні про звільнення, доповідній записці та наказі про звільнення міститься достатній обсяг інформації і перелік конкретних фактів, на підставі яких було зроблено висновок про незабезпечення позивачем виконання завдання № 2. З огляду на це Держмитслужба уважає, що підстави для задоволення касаційної скарги позивача відсутні.
Ухвалою від 17 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 приймав участь у конкурсі на посаду начальника Закарпатської митниці, який був проведений Держмитслужбою.
За результатами проведення конкуру позивача було визначено переможцем конкурсу на посаду начальника Закарпатської митниці (оголошення № Ь0402202106). Відповідна інформація оприлюднена на Єдиному порталі вакансій державної служби.
У подальшому, 26 липня 2021 року між Держамитслужбою і ОСОБА_1 укладено контракт № 9 про проходження державної служби на посаді начальника Закарпатської митниці.
Відповідно до пункту 2 Контракту цей контракт є особливою формою трудового договору.
Пунктом 10 Контракту визначено, що Особа зобов'язана, зокрема: особисто виконувати завдання, визначені цим контрактом, та щоквартально звітувати про їх виконання безпосередньому керівнику протягом трьох робочих днів після завершення звітного періоду; виконувати обов'язки, визначені у Законі України «Про державну службу», відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови цього контракту.
Наказом Держмитслужби від 26 липня 2021 року № 913-о ОСОБА_1 призначено з 27 липня 2021 року на посаду начальника Закарпатської митниці як переможця конкурсу шляхом укладення контракту про проходження державної служби та встановлено випробування на зазначеній посаді строком шість місяців.
27 липня 2021 року Головою Держмитслужби П. Рябікіним затверджено завдання, визначені ОСОБА_1 , та строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці.
06 січня 2022 року Держмитслужбою на адресу позивача було скеровано попередження про припинення державної служби та звільнення з посади у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.
Відповідно до частини шостої статті 35, пункту 4 частини першої статті 83, пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» в.о. Голови Держмитслужби прийнято наказ від 12 січня 2022 року № 28-о, яким припинено державну службу та звільнено з 13 січня 2022 року ОСОБА_1 , начальника Закарпатської митниці, до закінчення строку випробування, у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді, припинивши дію контракту про проходження державної служби від 26 липня 2021 року № 9.
Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено: доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 03 грудня 2021 року № 12-03/779, лист-погодження Міністерства фінансів України від 31 грудня 2021 року № 17030-19-61/41261, попередження про припинення державної служби та звільнення з посади у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування ОСОБА_1 від 06 січня 2022 року, протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 06 січня 2022 року, пункт 21 контракту про проходження державної служби від 26 липня 2021 року № 9.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон № 889-VIII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 1 цього Закону, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частинами першою - третьою статті 5 Закону № 889-VIIІ установлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Порядок призначення на посаду державної служби визначено статтею 31 Закону № 889-VIII, згідно з положеннями якої на посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб'єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п'яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції (частина третя статті 31).
Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією (частина шоста статті 31 Закону № 889-VIIІ).
Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 35 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.
Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб'єкта призначення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VІ. Позиція Верховного Суду
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року касаційне провадження у справі відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №817/892/18 та від 30 червня 2022 року у справі № 500/1799/20.
Перевіряючи обґрунтованість доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом судового контролю у справі № 640/5194/22 є наказ Держмитслужби № 28-о від 12 січня 2022 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці до закінчення строку випробування відповідно до частини шостої статті 35, пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді.
Слід зазначити, що Верховим Судом неодноразово досліджувалося питання звільнення державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді, та сформовано відповідні висновки. Зокрема, у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 809/1157/17, від 28 січня 2021 року у справі №640/23002/19, від 10 червня 2021 року у справі № 817/892/18, від 08 лютого 2022 року у справі №380/7392/20, від 30 червня 2022 року у справі № 500/1799/20, від 20 жовтня 2022 року у справі № 380/7392/20 та інших Верховний Суд зазначив, що у період випробувального терміну суб'єкт призначення з'ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов'язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб'єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
Отже, випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник, а тим більше керівник.
У свою чергу, оцінку тому наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов'язками, здійснює насамперед суб'єкт призначення.
Верховний Суд наголошував, що для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб'єкта призначення.
Водночас завданням суду є перевірка правильності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень про звільнення державного службовця у зв'язку з невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування, що полягає, насамперед, у тому чи прийнято таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях (бездіяльності) особи є підстави для висновку про її невідповідність займаній посаді.
Окрім того, у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 817/892/18 Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно виходив з того, що з метою захисту державного службовця від безпідставного припинення відносин державної служби, попередження про звільнення має містити підстави невідповідності позивача посаді, а також ким саме та яким чином встановлено невідповідність посаді, в чому така невідповідність полягає. Такий висновок було зроблено з огляду на те, що наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді упродовж строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували вищенаведені висновки Верховного Суду при вирішенні цієї справи.
Так, судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Держмитслужби від 26 липня 2021 року № 913-о позивача, як переможця конкурсу, призначено з 27 липня 2021 року на посаду начальника Закарпатської митниці шляхом укладення контракту про проходження державної служби та встановлено випробування на зазначеній посаді строком шість місяців.
27 липня 2021 року Головою Держмитслужби П. Рябікіним затверджено завдання, визначені ОСОБА_1 на строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці, з якими останній ознайомився під власний підпис, а саме:
1. Забезпечення організації та координації роботи митниці з питань повноти та своєчасності надходжень митних платежів до Державного бюджету України, виконання помісячного встановленого індикативного показника доходів в митниці.
2. Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи.
3. Забезпечення належного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та країни походження товарів.
4. Здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів митниці в судах.
5. Успішне проходження тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2020 року № 916 "Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності".
6. Успішне проходження в установленому порядку перевірки на доброчесність та заходів, визначених наказом Держмитслужби від 14 липня 2021 року № 530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби».
Також у день призначення позивач під підпис був ознайомлений з посадовою інструкцією, відповідно до якої одним із основних посадових обов'язків є здійснення керівництва діяльністю, організація та забезпечення виконання митницею завдань і функцій, визначених у положенні про митницю, несення персональної відповідальності за організацію та результати її діяльності, забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи на території України у зоні своєї діяльності.
Разом із тим, 03 грудня 2021 року Директор Департаменту по роботі з персоналом скерував до в.о. Голови Держмитслужби доповідну записку № 12-03/779 з пропозицією доручити Департаменту по роботі з персоналом:
- на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у зв'язку із встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування, направити відповідні матеріали Міністерству фінансів України для погодження припинення служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці шляхом розірвання контракту про проходження служби;
- вжити заходів щодо доведення до відома ОСОБА_1 попередження про звільнення із займаної посади у відповідності до частини шостої статті 35 Закону № 889-VIII та на підставі статті 9-1 Закону N 889-VIII;
- підготувати відповідний проект наказу про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці шляхом розірвання з останнім контракту про проходження служби, у зв'язку з встановленням його невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.
Зверненню Директора Департаменту по роботі з персоналом із такою пропозицією слугували наступні обставини.
«Департамент боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил у службовій записці від 26 листопада 2021 року № 20-02-02/1391 повідомив, що упродовж липня-жовтня 2021 року кількість виявлених митницею правопорушень порівняно з аналогічним періодом 2020 року збільшилась на 6 %, але вартісний показник зменшився на 4%. Вказане пов'язане з тим, що кількісний показник поточного року досягнуто переважно за рахунок правопорушень, виявлення яких не потребує ґрунтовної аналітичної роботи. Переважна більшість справ про порушення митних правил (68 % або 643 справи) заведена за ознаками правопорушень, передбачених статтями 469, 470, 481 Митного кодексу України (далі - МК України). 95% всіх справ порушено стосовно громадян і лише 5 % - стосовно посадових осіб підприємств.
Переважна кількість справ за ознаками статті 483 МК України заведена у зв'язку з фактами ввезення транспортних засобів шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення та митного оформлення підроблених документів. Документування зазначених фактів здійснювалось з урахуванням відповідей митних органів Чехії за результатами опрацювання запитів Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання Держмитслужби, надісланих з метою підтвердження автентичності декларацій про походження, складених від імені експортера «Autoscout 24 s.r.o.».
Тобто, фактично Закарпатською митницею здійснюється лише фіксація правопорушень, виявлених за результатами заходів, які проводила Держмитслужба, а не безпосередньо митниця.
При цьому необхідно звернути увагу, що між датою отримання митницею листа Держмитслужби та складанням протоколу про порушення митних правил спливає майже 4 місяці. Фактично митницею через тривалий час проведення перевірочних заходів затягується строк, встановлений законом для накладення адміністративного стягнення.
Протягом липня-жовтня 2021 року Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці підготовлено та направлено 36 запитів на адресу митних органів іноземних держав (з яких: 25 - через Департаменти Держмитслужби та 11 - безпосередньо на адресу митних органів суміжних країн). Протягом зазначеного періоду митницею отримано 34 відповіді.
За матеріалами 11 відповідей на запити, направлені безпосередньо митницею, складено тільки 2 протоколи на суму 14,7 тис. грн. Зазначене свідчить як про низький рівень аналітичної роботи, яка є основою для звернень за кордон, так і невірний відбір ризикових операцій.
Таким чином, рівень аналітичної роботи митниці, направленої на виявлення фактів незаконного переміщення товарів є низьким, потребує покращення.
Закарпатською митницею упродовж липня - жовтня 2021 року розглянуто 338 справ про порушення митних правил та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму майже 8,7 млн. грн. Стягнуто штрафів, накладених митницею на суму майже 1,5 млн. грн, що складає лише 18 % від суми накладених стягнень, що свідчить про неналежний рівень взаємодії з органами державної виконавчої служби.
За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом накладено стягнень у вигляді конфіскації товарів на суму понад 17,2 млн. грн та накладено штрафів на суму понад 13,4 млн. грн.
Протягом зазначеного періоду судом закрито провадження у 64 справах про порушення митних правил на загальну суму 22,2 млн. грн.
Кількісний та вартісний показник у закритих справах один з найбільших по митницях.
Упродовж липня - жовтня 2021 року виявлено 29 фактів незаконного переміщення через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (за аналогічний період 2020 року виявлено 51 факт).
Проте, в зоні діяльності Закарпатської митниці відсутні факти виявлення за зазначений період часу незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення:
«Малий Березний - Убля» м/п «Малий Березний»;
«Косино - Барабаш м/п «Косино»;
«Дзвінкове - Лоня» м/п «Косино»;
«Неветленфолу - Хелмеу» м/п «Дяково - автомобільний»;
«Солотвино - Сігету Мармацієй» м/п «Солотвино».
Митницею не забезпечено контроль щодо додержання суб'єктами ЗЕД законодавства під час переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів через митний кордон України.
Так, Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби було ініційовано проведення Закарпатською митницею перевірки законності переміщення 21 липня 2021 року товару «сірчана кислота», який є прекурсором, що внесений до Списку 2 Таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
За результатами проведення тематичної перевірки комісією встановлено наявність ознак вчинення інспектором ВМО № 1 митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці дисциплінарного проступку, комісією запропоновано порушити дисциплінарне провадження.
Митницею не вжито достатніх заходів з протидії незаконному переміщенню особливо небезпечних наркотичних засобів. Так, 07 листопада 2021 року від митних органів Словаччини - Митне управління Міхаловце, пункт пропуску на кордоні «Ужгород - Вишнє Німецьке» отримано інформацію стосовно виявлення словацькими митниками, за допомогою скануючої системи, порошкоподібної речовини, що була прихована в подвійному дні напівпричепа (рефрижератора) реєстраційний номер НОМЕР_2, який був причеплений до тягача реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 .
За результатами проведеної митницею тематичної перевірки за фактом виявлення 06 листопада 2021 року митними органами Республіки Словаччина 33 кг героїну, відносно 8 посадових осіб порушено дисциплінарне провадження з відстороненням від виконання посадових обов'язків відповідно до наказу Закарпатської митниці від 11 листопада 2021 року № 479.
Також Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби надано інформацію про те, що 19 листопада 2021 року Донецькою митницею отримано лист Закарпатської митниці від 18 листопада 2021 року №7.7/7.7-20-03/7/3205, підписаний в.о. заступника начальника митниці О.Костіною, щодо здійснення ними контрольно-перевірочних заходів за МД типу ІМ40ЕЕ від 20 жовтня 2021 року за №№ UA700000/2021/903160, UA700000/2021/903161, за результатами чого повідомили, що 20 жовтня 2021 року в зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхали т/з, що переміщували товар «складова комплектного об'єкта «сховище рідкого кисню 606101V40. Часткова поставка. Позиція контрольного списку 11. Внутрішня ізоляція - 1 комплект, включає перліт», який прямував на адресу одержувача ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129) від відправника «AIR LIQUIDE GLOBAL E&C SOLUTIONS FRANCE» (Франція).
В ході здійснення митного контролю у водія т/з виявлена експортна декларація Хорватської Республіки, де в якості відправника товару «Внутрішня ізоляція …» вказано німецьке підприємство «BENTOPROM EUROPE Gmbh» (Німеччина). В зазначеній експортній декларації визначено код товару 6806209000, тоді як в МД, поданих до митного контролю, товар класифікований за кодом 7311.
Незважаючи на наявність в документах Попереднього рішення про класифікацію комплектного об'єкта, Закарпатською митницею зроблено висновок про встановлення ставки мита 10 % за кодом УКТЗЕД 6806209000, замість 5 % за кодом УКТЗЕД 7311009900.
Також, звернуто увагу на відмінність вартості товару в хорватській експортній декларації 3600 євро від вартості 1519,57 євро згідно з МД типу ІМ40ЕЕ, поданою до митного контролю.
Таким чином, Закарпатською митницею встановлені розбіжності щодо заявленого коду товару, вартості та відправника.
На підставі викладеного та враховуючи те, що на пакуванні відсутня інформація для ідентифікації товару, на підставі доповідної записки УБК та ПМП, Закарпатською митницею прийнято рішення про відбір проб (зразків) товарів та направлення на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Повідомлено, що 22 жовтня 2021 року Закарпатською митницею направлений запит на адресу «BENTOPROM EUROPE Gmbh» (Німеччина), який в хорватській декларації визначений відправником товару. 25 жовтня 2021 року отримано відповідь, до якої надано інвойс, покупцем за яким є «AIR LIQUIDE GLOBAL E&C SOLUTIONS FRANCE» (Франція), а отримувачем ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».
16 листопада 2021 року Закарпатською митницею отримані Висновки СЛЕД. Окрім висновку про те, що надані проби за визначеними характеристиками та показниками не суперечать перліту, експертизою також визначена вартість 1 кг продукту.
У відповідь на звернення ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» щодо отримання роз'яснень стосовно підстав тривалої затримки т/з із вантажем, Закарпатською митницею надіслано лише Висновки СЛЕД без будь-яких роз'яснень щодо правомірності своїх дій.
Таким чином, Закарпатською митницею:
з 20 жовтня 2021 року по 18 листопада 2021 року були затримані т/з;
з порушенням діючого порядку направлено запит до підприємства в Німеччині, а до «AIR LIQUIDE GLOBAL E&C SOLUTIONS FRANCE», як контрактоутримувача, запит не направлявся;
здійснено відбір проб для ідентифікації товару, який ідентифіковано згідно з наявним ПРК-КО;
з незрозумілою метою визначено вартість товару «перліт» на українському ринку;
не враховано, що вартість складових комплектного об'єкта (в т.ч. внутрішньої ізоляції) визначалась ще в 2019 році, під час підписання контракту.
Також з отриманих відомостей вбачається, що Закарпатською митницею не приділено увагу специфіці митного оформлення комплектних об'єктів та, як наслідок, не встановлено мети придбання «AIR LIQUIDE GLOBAL E&C SOLUTIONS FRANCE» (Франція) товару у іншій компанії (Німеччина) та за іншу (більшу) вартість.
За результатами всіх перелічених вище дій Закарпатською митницею не прийнято будь-якого рішення (наявність ознак ПМП, необхідність тимчасового вилучення товару, наявність підстав для проведення контрольно-перевірочних заходів, наявність підстав для направлення запиту до компетентних органів іноземних держав або відповідність товару заявленим відомостям).
Крім того, Закарпатською митницею порушено вимоги статті 199 МК України щодо граничного терміну перебування товарів в пунктах пропуску.
Крім інформації, отриманої від профільних структурних підрозділів Держмитслужби, Департаментом по роботі з персоналом Державної митної служби України було встановлено, що ОСОБА_1, як керівником Закарпатської митниці, не забезпечено виконання пункту 9 наказу Держмитслужби від 27 жовтня 2020 року № 480 (зі змінами) в частині забезпечення завершення організаційних заходів, спрямованих на попередження про наступне вивільнення посадових осіб Закарпатської митниці Держмитслужби. Зазначене призвело до невиконання у встановлений термін заходів із переведення (звільнення) посадових осіб Закарпатської митниці Держмитслужби.».
Викладені факти, на переконання Директора Департаменту по роботі з персоналом, свідчать про незабезпечення ОСОБА_1 виконання завдань, встановлених на строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці, а саме завдання № 2: «Контроль за здійсненням заходів з протидії контрабанді та порушенням митних правил, контроль в напрямку запобігання, виявлення та припинення незаконному переміщенню через митний кордон України товарів, транспортних засобів, вжиття оперативних заходів реагування та виявлення правопорушення законодавства з питань митної справи».
Отже, фактичною підставою для видання оскаржуваного наказу про звільнення позивача слугували висновки, викладені у доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 03 грудня 2021 року № 12-03/779, про незабезпечення начальником Закарпатської митниці ОСОБА_1 виконання завдання № 2, встановленого йому на строк випробування на посаді начальника Закарпатської митниці.
Вказана доповідна записка погоджена в.о. Голови Держмитслужби 03 грудня 2021 року.
Позивач, спростовуючи висновки за результатами аналізу його роботи на посаді начальника Закарпатської митниці, вказував, що ним було ініційовано ряд тематичних перевірок, що свідчить про виконання покладених на нього завдань, а також стверджував, що у доповідній записці відсутній аналіз безпосередньо його роботи.
Однак, апеляційний суд установив, що відповідно до акту про результати тематичної перевірки від 12 листопада 2021 року № 10919/77-20-31, яка була проведена на підставі наказу Закарпатської митниці від 06 вересня 2021 року № 260, підставою для проведення такої перевірки зазначено лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби від 25 серпня 2021 року № 20/20-01-02/7.7/2867 «Про проведення перевірки».
Комісією під час перевірки було встановлено, що на адресу Закарпатської митниці 25 серпня 2021 року надійшов лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби від 25 серпня 2021 року № 20/20-01-02/7.7/2867 «Про проведення перевірки» для встановлення питання законності переміщення товару «сірчана кислота», який слідував на митну територію України через митний пост «Ужгород».
Тобто, проведення даної тематичної перевірки ініційовано Департаментом боротьби з контрабандою порушеннями митних правил Державної митної служби України, а не позивачем.
Окрім того, відповідно до акту тематичної перевірки від 10 листопада 2021 року № 10671/77-09-31, підставою для проведення тематичної перевірки згідно наказу Закарпатської митниці від 08 листопада 2021 року № 463 «Про проведення тематичної перевірки» слугувала доповідна записка начальника митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці Дура М.М. від 07 листопада 2021 року № 7.7-28-13/45/945-ЕП про необхідність організації проведення тематичної перевірки.
Тобто, проведення даної тематичної перевірки ініційовано начальником митного поста «Ужгород-автомобільний», а не позивачем, як начальником Закарпатської митниці.
Відповідно до преамбули наказу Закарпатської митниці від 09 грудня 2021 року № 575 «Про проведення тематичної перевірки», він виданий на виконання протоколу наради керівного складу апарату Держмитслужби та територіальних органів Держмитслужби від 01 грудня 2021 року № 95/1-п.
Тобто й ця тематична перевірка була ініційовано Держмитслужбою, а не позивачем.
На основі зазначеного, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що вищеописані обставини свідчать про безпідставність тверджень позивача про ініціювання ним зазначених тематичних перевірок. До того ж слід відмітити, що за наслідками проведення тематичних перевірок посадових осіб Закарпатської митниці притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У ході судового розгляду позивачем не спростовано результати діяльності Закарпатської митниці згідно інформації, отриманої від профільних структурних підрозділів Держмитслужби, правова оцінка якій надана у доповідній записці Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 03 березня 2021 року № 12-03/779.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано заважили, що начальник митниці несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності митниці, що передбачено пунктом 11 Положення про Закарпатську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29 жовтня 2020 року № 489. Відтак, твердження позивача про те, що доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби не містить аналізу безпосередньо його роботи, як начальника митниці, є неприйнятними.
03 грудня 2021 року Держмитслужбою листом № 08-1/12-02/5.1/10884 скеровано на адресу Міністра фінансів України матеріали для погодження припинення служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці.
Листом від 31 грудня 2021 року № 17030-19-61/41261 Міністр фінансів України погодив звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці за умови дотримання вимог законодавства про державну службу.
06 січня 2022 року Держмитслужба листом № 08-1/12-02/10/57 скерувала на адресу позивача попередження про припинення державної служби та звільнення з посади у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування (з додатками на 8 арк.).
Зі змісту попередження видно, що у ньому наведено обставини, що зумовили його винесення, а саме: встановлення фактів незабезпечення начальником Закарпатської митниці ОСОБА_1 виконання завдання № 2, визначеного на період строку випробування (доповідна записка Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби від 03 грудня 2021 року № 12-03/779, а також нормативну підставу подальшого звільнення - частину шосту статті 35, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII. Аналогічна інформація міститься також і в наказі про звільнення позивача.
На тлі вказаного можна констатувати, що суди першої та апеляційної інстанцій, користуючись усією повнотою повноважень щодо перевірки оскаржуваного у цій справі рішення суб'єкта владних повноважень, з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо розгляду справ цієї категорії перевірили обґрунтованість та законність наказу Держмитслужби від 12 січня 2022 року № 28-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці та встановили, що цей акт прийнятий з дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України та відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.
З таким твердженням судів попередніх інстанцій погоджується й колегія суддів, адже випробування державного службовця є свого роду превентивною перевіркою його здатності виконувати покладені на нього обов'язки за відповідною посадою, що включає у себе компетентність, професійність, ділові якості працівника тощо. Відповідно, встановлення упродовж строку випробування невідповідності державного службовця займаній посаді є підставою для його видання суб'єктом призначення акту про припинення державної служби та звільнення такого державного службовця з посади відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
У свою чергу, як правильно відмітив окружний суд, позивач погоджуючись із встановленням йому випробувального строку, повинен був розуміти, що суб'єкт призначення має повноваження щодо аналізу діяльності державного службовця протягом строку випробування за внутрішнім переконанням, а також наслідки незадовільної роботи під час такого строку.
Верховний Суд уважає, що у цій справі Держмитслужбою доведено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Закарпатської митниці, не забезпечив належне виконання завдання № 2, визначеному йому на період випробувального строку, що підтверджується наданими відповідачем-1 докази, зокрема актами тематичних перевірок, протоколами нарад тощо, які були досліджені у сукупності судами обох інстанцій з наданням відповідної правової оцінки.
Тому колегія суддів, ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин у зіставленні з установленими судами обставинами, погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності наказу Держмитслужби від 12 січня 2022 року № 28-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Закарпатської митниці, оскільки відповідач діяв правомірно та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 відсутні.
Доводи касаційної скарги, що слугували підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, і не спростовують правильності позиції судів першої та апеляційної інстанцій.
Інші аргументи та твердження касатора зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою обставинам справи. Однак, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, адже об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведені у цій постанові висновки, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.
VІІ. Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду справи витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 640/5194/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк М.В. Білак