18 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13674/21 пров. № А/857/16687/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,
за участю секретаря Вовка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника Окружного адміністративного суду міста Києва про відвід колегії суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. у справі за апеляційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних поноважень про виконання рішення суду у справі № 380/13674/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі № 380/13674/21.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 року справу № 380/13674/21 розподілено колегії суддів: головуючий суддя Шевчук С.М.; судді Кухтей Р.В., Нос С.П.
Судом апеляційної інстанції 18.01.2023 отримано заяву представника Окружного адміністративного суду міста Києва про відвід колегії суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Заявлений відвід обґрунтовано тим, що фактично, Окружний адміністративний суд міста Києва вбачає упередженість в діях колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду, що полягають у змушуванні відповідача задовольнити заяву ОСОБА_1 та надати запитувану інформацію позивачу ОСОБА_1 , який є діючим членом ВРП, тобто який потенційно може мати вплив на подальшу кар'єру суддів. На підставі викладеного, відповідач звернувся до ВРП зі скаргою на суддів Носа С.П., Кухтея Р.В. та Шевчук С.М., що на думку відповідача викликає сумніви щодо неупередженості даної колегії суддів. Крім того, відповідач 15.01.2024 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомлення про вчинення корупційного правопорушення. Вважає, що дії суддів Носа С.П., Кухтея Р.В. та Шевчук С.М. створюють враження у об'єктивного спостерігача про сформованість у останніх упередженої позиції у цьому судовому процесі на користь ОСОБА_1 .. Крім того, заявник зазначає, що судом не було надано оцінки доводам ОАСК щодо наявності конфлікту відповідача з колегією суддів у зв'язку з поданням відповідної скарги до ВРП. Відповідач вважає, що колегія суддів Шевчук С.М., Кухтей Р.В. та Нос С.П. вчинили корупційне правопорушення в інтересах позивача. Наведені обставини, на думку заявника, є підставою для відводу суддів відповідно до ч.1 ст.36 КАС України.
В ході розгляду заяви про відвід складу колегії суддів, від суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. надійшла заява про самовідвід.
Представник відповідача заяву про самовідвід суддів підтримав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід та самовідвід суддів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід колегії суддів слід відмовити, а заяву про самовідвід задоволити, з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Щодо заявлених підстав відводу з приводу упередженості колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду, які полягають: «у змушуванні відповідача задовольнити заяву ОСОБА_1 та надати запитувану інформацію позивачу ОСОБА_1 , який є діючим членом ВРП, тобто який потенційно може мати вплив на подальшу кар'єру суддів.», а також на обставини щодо направлення скарги до ВРП та Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомлення про вчинення корупційного правопорушення; наявності конфлікту відповідача з колегією суддів у зв'язку з поданням відповідної скарги до ВРП; вчинення корупційного правопорушення в інтересах позивача, то колегія суддів зазначає, що такі обставини не відносяться до переліку підстав, визначених приписами статтей 36, 37 КАС України, які унеможливлюють участь перелічених суддів у розгляді адміністративної справи.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Частиною 1 ст. 5 цього ж Закону установлено, що Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена.
Згідно з частиною 2 ст. 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно.
Також ст. 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" установлено, що рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється на засіданні Вищої ради правосуддя, її органів, якщо інше не визначено цим Законом.
З наведеного вбачається, що Вища рада правосуддя є колегіальним органом, який складається із 21 члена. Рішення приймаються у пленарному складі більшістю членів ВРП, а відтак член ВРП ОСОБА_1 (одноособово) не є суб'єктом, який потенційно може мати вплив на членів колегії суддів.
Наявність поданих відповідачем скарги до ВРП та повідомлення про вчинення корупційного правопорушення в іншій справі не вказує на наявність ознак упереджності або необ'єктивності призначеної колегії суддів для розгляду апеляційної скарги у цій справі.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що заява представника Окружного адміністративного суду міста Києва про відвід колегії суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. задоволенню не підлягає.
Також колегія суддів зазначає, що від суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. надійшла заява про самовідвід у вказаній справі з підстав висловленої недовіри учасниками справи.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Наявність безсторонності визначається в тому числі і наявністю суб'єктивних та об'єктивних критеріїв, які б давали підстави для сумніву в безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини в справі "Білуха проти України").
Як згадувалось вище, що у розглядуваній адміністративній справі колегія суддів зазначає, що наведені заявником підстави та обґрунтування для відводу суддів являються його припущеннями про існування відповідних обставин щодо безсторонності суддів. Такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи та у їх неупередженості при розгляді цієї справи.
Водночас, з врахуванням наведених вище норм законодавства, заяви про самовідвід суддів та практики ЄСПЛ, на переконання колегії суддів, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також заради уникнення атмосфери конфліктності у судовому засіданні, заявлений самовідвід суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. слід задовольнити.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника Окружного адміністративного суду міста Києва про відвід колегії суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. адміністративній справі №380/13674/21.
Заяву суддів Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Носа С.П. від апеляційного розгляду адміністративної справи № 380/13674/21.
Передати справу для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повний текст ухвали складено 18 січня 2024 року