16 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17640/22 пров. № А/857/21666/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі за його позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі,
суддя у І інстанції Братичак У.В.,
час ухвалення судового рішення 11 год 43 хв,
місце ухвалення судового рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 28 вересня 2023 року,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП) від 24 жовтня 2022 року №3015 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП» у частині застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 07 листопада 2022 року №547 о/с про звільнення зі служби в поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 з 07 листопада 2022 року;
поновити позивача на службі в Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП;
стягнути з ГУ НП на його користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №380/17640/22 у задоволенні позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях ОСОБА_1 ознак протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника. Висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення. У діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення ГУ НП обрало обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. При цьому такі дії позивач вчинив під час дії правового режиму воєнного стану, в ході несення служби із забезпечення публічної безпеки та порядку.
Відтак, пункт 2 наказу ГУ НП №3015 від 24 жовтня 2022 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Самбірського РВП ГУНП” та наказ ГУ НП від 07 листопада 2022 року №547 о/с, якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірними.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що висновок службового розслідування, який став підставою для винесення оспорюваних наказів, дублює матеріали кримінального провадження. Досліджений відеозапис, на якому базується оскаржуване рішення, не є інформативним, розмитим і на ньому неможливо встановити і ідентифікувати всіх осіб.
Притягнення особи до кримінальної відповідальності згідно з обвинувальним вироком суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, тоді як для звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин.
При цьому будь-якого діяння, яке б підпадало під ознаки дисциплінарного проступку та мало наслідком настання дисциплінарної відповідальності висновок службового розслідування не містить. Сам по собі факт повідомлення ОСОБА_2 про підозру у кримінальному провадженні №62022140110000169 від 9 вересня 2022 року за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК) не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.
Тому оскаржувані накази відповідача прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретно визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для їх скасування, та поновлення позивача на службі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . ГУ НП підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Наполягає на тому, що порушення ОСОБА_1 , зазначені у висновку службового розслідування дисциплінарної комісії, є доведеними, а обставини, наведені апелянтом у апеляційні скарзі не заслуговують на увагу та є такими, що не спростовують вчиненого позивачем дисциплінарного проступку та не підлягають задоволенню.
Представник Стефаника О.М. у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скарги доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Представник ГУ НП у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського СРПП відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП.
28 вересня 2022 року до ГУНП надійшов рапорт працівника УГІ ГУНП, у якому було зазначено, що 09 вересня 2022 року слідчим Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, розпочато кримінальне провадження №62022140110000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 365 КК щодо поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП сержанта поліції Хом'яка М.А., поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП сержанта поліції Стефаника О.М., інспектора СРПП відділення поліції № 2 Самбірською РВП ГУНП лейтенанта поліції Швеця М.М., які 01 вересня 2022 року біля с.Ісаї Самбірського району Львівської області із перевищенням своїх службових повноважень застосували насильство та зброю відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Наказом ГУ НП №2763 від 29 вересня 2022 року “Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків” за фактом надходження до ГУНП інформації про можливі порушення службової дисципліни окремими працівниками відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП призначено службове розслідування у формі письмового провадження та на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків , зокрема, поліцейського СРПП відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП сержанта поліції Стефаника О.М.
Наказом ГУ НП №2894 від 12 жовтня 2022 року “Про продовження службового розслідування” термін проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 29 вересня 2022 року №2763, було продовжено з 13 жовтня 2022 року до 27 жовтня 2022 року.
У результаті проведеного службового розслідування складено висновок від 19 жовтня 2022 року, у якому зазначено, що на підставі зібраних матеріалів комісія дійшла висновку про те, що 01 вересня 2022 року о 19:00 у наряд ГРПП “Тайга 352” на службовому автомобілі марки “Toyota Prius” н.з. НОМЕР_1 заступили сержант поліції ОСОБА_1 , сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , які близько 23:20 год того ж дня біля населеного пункту с. Ісаї Самбірського району помітили підозрілий автомобіль марки “Субару”, н.з. НОМЕР_2 , який порушував правила дорожнього руху. Водій на законну вимогу поліцейських зупинитися не відреагував, однак у подальшому під час переслідування зазначений автомобіль було зупинено. У ході спілкування із водієм цього транспортного засобу ОСОБА_3 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння особи, у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти тест на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Драгер” або у медичному закладі. ОСОБА_3 погодився пройти такий тест у медичному закладі. У подальшому ОСОБА_3 було затримано, застосовано спецзасіб “кайданки”, оскільки він чинив опір поліцейським, та доставлено у КНП «Турківська центральна міська лікарня» за адресою м. Турка, вул. Військове містечко, 8А на освідчення.
При цьому зазначені працівники поліції проявили непрофесійне та безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, скільки умисно і свідомо не дотрималися вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки на портативні відеореєстратори, що були у їх користуванні, внаслідок чого не надається можливим об'єктивно надати правову оцінку діям поліцейським та встановити всі обставини події за участі ОСОБА_3 , що є умисним ігноруванням виконання покладених на посадових осіб законом обов'язків та повноважень.
Такими діями вказані працівники поліції порушили пункт 5 розділу II, пункт 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026.
Окрім цього, дисциплінарною комісією під час перегляду записів із камер відеоспостереження, яка розміщена на фасаді КНП «Турківська центральна міська лікарня», було встановлено, що сержант поліції ОСОБА_2 допустив конфлікт із громадянином ОСОБА_3 , у ході якого, виявивши свою агресію, зневагу, зверхність і необ'єктивність, наносив останньому ряд ударів руками та ногами по тілу, ображав з використанням ненормативної лексики, чим порушив вимоги пункту 5 розділу І та пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, та допустив вчинок, який дискредитує та підірвали авторитет поліції.
Під час вказаних подій на території КНП «Турківська центральна міська лікарня» знаходились сержант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , старший сержант поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_8 , які були зобов'язані негайно вжити всіх можливих заходів щодо припинення неправомірних дій сержанта поліції ОСОБА_2 та про доповісти про такі факти безпосередньому керівництву, однак цього не зробили, чим самоусунулись від виконання службових обов'язків у порушення вимоги пункту 4 статті 7 Закону України “Про Національну поліцію”.
У подальшому сержант поліції ОСОБА_1 , сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулись із рапортом на ім'я начальника ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_9 про обставини події, яка мала місце 01 вересня 2022 року у с. Ісаї Самбірського району, а саме про застосування щодо ОСОБА_3 спецзасобу “кайданки”, однак з метою введення в оману керівництва приховали застосування фізичної сили до ОСОБА_3 .
Відтак, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що своїми діями сержант поліції ОСОБА_1 , сержант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , ігноруючи вимоги статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” у частині обов'язку неухильно дотримуватися положення Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також вимоги пункту 5 розділу І, абзаців 1, 5 пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 щодо обов'язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліції”, “Про Запобігання корупції” та іншими актами законодавства України; бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, керуючись хибним почуттям власної безкарності, допустили грубе порушення службової дисципліни.
Позивач під час службового розслідування відмовився надавати пояснення на підставі приписів статті 63 Конституції України.
Вказаний висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Самбірського РВП ГУНП був затверджений начальником ГУ НП 19 жовтня 2022 року.
Наказом ГУ НП №3015 від 24 жовтня 2022 року (пункт 2) за грубе порушення службової дисципліни, зокрема, невиконання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, пункту 5 розділу І, абзаців 1, 5 пункту 1 розділу ІІ та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами і підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року, на підставі пункту 7 часини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VIII від 15 березня 2018 року, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
У подальшому наказом ГУ НП №547о/с від 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 07 листопада 2022 року.
ОСОБА_1 не погодився із своїм звільненням зі служби вказаними наказами ГУ НП та звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як зазначено у частині 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із приписами частини1 статті 6 Закону №580-VIII поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 7 Закону №580-VIII передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Приписами частини 2 статті 7 вказаного Закону передбачено, що обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування (частина 3 статті 7 Закону №580-VIII).
У відповідності до частини 4 статті 7 Закону №580-VIII поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
Згідно із частиною 5 статті 7 Закону №580-VIII у разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Як передбачено частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону №580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами частини 1 статті 42 Закону №580-VIII поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.
Поліцейський зобов'язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату (частина 7 статті 42 Закону №580-VIII).
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Правила етичної поведінки поліцейських було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09 листопада 2016 року (далі - Правила №1179).
У відповідності до пункту 1 розділу 1 Правил №1179 ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно пункту 1 розділу 2 Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктом 2 розділу 1 цих Правил №1179 встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У відповідності до пункту 4 розділу ІІІ Правил №1179 поліцейський не повинен піддавати катуванню затриманих осіб, допускати жорстоке, нелюдське або таке, що принижує людську гідність, ставлення до них.
Окрім того, поліцейський повинен забезпечити людське ставлення та повагу до затриманої особи (пункт 5 розділу ІІІ Правил №1179).
У пункті 4 розділу ІV Правил №1179 зазначено, що поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 було затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція № 1026).
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 встановлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VII Інструкції № 1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України №2337-VIII від 15 березня 2018 року (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За правилами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
У відповідності до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно із частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію” та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану” від 15 березня 2022 року №2123-IX, який набрав чинності 01 травня 2022 року, Дисциплінарний статут було доповнено розділом V “Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану”.
Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану регламентовано статтею 26 Дисциплінарного статуту.
У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (частина 1 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією (частина 2 статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану зазначені у статті 29 Дисциплінарного статуту.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 стаття 29 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина 2 стаття 29 Дисциплінарного статуту).
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини (частина 3 стаття 29 Дисциплінарного статуту).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
Приписами пункту 4 розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
У відповідності до пункту 13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За правилами пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Дотримання відповідачем порядку створення дисциплінарної комісії, призначення та проведення службового розслідування позивачем не оспорюється.
Окрім того, ОСОБА_1 не заперечує факт перебування на місці подій, які досліджувалися у ході службового розслідування, однак від дачі пояснень під час проведення такого він відмовився.
Суд першої інстанції на підставі дослідження відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження (файл №00010000820000000 на флеш носії), яка розташована на фасаді будівлі КНП “Турківська центральна міська лікарня” Турківської міської ради встановив, що сержант поліції ОСОБА_2 допустив конфлікт із затриманим громадянином ОСОБА_3 , на якого в цей час було одягнено спецзасіб “кайданки”, на території цього лікувального заходу, під час якого наносив ОСОБА_3 удари руками та ногами по тілу, вживаючи нецензурну лексику.
Позивач у цей час перебував на території КНП «Турківська центральна міська лікарня», однак не вжив будь-яких заходів для припинення протиправних дій сержанта поліції ОСОБА_2 , незважаючи на наявність у нього відповідно до наведених вище правових норм законодавчо встановленого обов'язку негайно вжити всіх можливих заходів щодо припинення таких дій та про факти побиття та наміри застосування фізичної сили до затриманого обов'язково доповісти безпосередньому керівництву.
Водночас суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що сержант поліції ОСОБА_1 у рапорті на ім'я начальника ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП майора поліції Сенюги В.О. приховав від керівництва застосування до ОСОБА_3 , який перебував у спецзасобі “кайданки”, фізичного насильства ОСОБА_2 .
Попри те, представником ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду не заперечувалося те, що позивач, порушуючи вимоги Інструкції № 1026, не забезпечив включення портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги статті 18 Закону України №580-VIII у частині обов'язку неухильно дотримуватися положення Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також вимоги пункту 5 розділу І, абзаців 1, 5 пункту 1 розділу II та пункту 3 розділу IV Правил № 1179 щодо обов'язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліції”, “Про Запобігання корупції” та іншими актами законодавства України; бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, керуючись хибним почуттям власної безкарності, допустив грубе порушення службової дисципліни.
Водночас апеляційний суд враховує те, що у ході службового розслідування позивач ОСОБА_1 не виявив бажання активно сприяти встановленню всіх обставин події, яка мала місце за його участі, відмовившись надавати будь-які пояснення, що додатково характеризує його ставлення до скоєного ОСОБА_2 .
На переконання апеляційного суду, на підставі встановлених у ході судового розгляду обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність застосування до ОСОБА_1 оскаржуваним пунктом 2 наказу ГУ НП №3015 від 24 жовтня 2022 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Самбірського РВП ГУНП” та наказом від ГУ НП від 07 листопада 2022 року №547 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийняті, оскільки такі прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.
Доводи, на які посилається скаржник, на думку апеляційного суду, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог діючого законодавства.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №380/17640/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 18.01.2024