Справа № 420/28989/23
17 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Токмілової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023 /000586/2 від 09.09.2023 року.
Ухвалою суду від 30.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку з перебуванням судді Токмілової Л.М. у відпустці у період з 08.01.2024 року по 15.01.2024 року, суд здійснює розгляд справи після виходу з відпустки.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 20.04.2023 року між ТОВ "КРУПЯНИЙ ДВІР" та Компанією Yiyang Hongshun Bamboo & Wood Products Co. Ltd укладено Контракт № IMP-20/04/2023, за умовами якого Продавець зобов'язаний постачати та передавати у власність Покупця столові прилади (Товар), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати Товар. Декларантом подано до митного оформлення декларацію MД №23UA500500031685U8 від 09.09.2023 щодо митного оформлення товару, в якій митна вартість товару була визначена за ціною інвойса. Внаслідок складення Акту про проведення огляду на позивача було складено протокол про порушення митних правил №1514/50000/23 від 09.09.2023 року в якому визначено, що зміна вагових характеристик спричинила недобір митних платежів, оскільки у відповідності до Закону України «Про митний тариф» від 19.10.2022 року №2697-IX основною одиницею виміру та обліку кількості товару є кілограм. Між позивачем та відповідачем було укладено мирову угоду у справі про ПМП №1514/50000/23 від 09.09.2023 року. Відповідачу 13.09.2023 року було сплачено штраф на суму 38 016 грн. 12 коп., що підтверджується Квитанцією № A0M8-6P0T-E7C9-3KM2 від 13.09.2023 року. Відповідачу було докладено, що різниця у вагових характеристиках товару поданого Позивачем до оформлення ніяк не впливає на митну вартість такого товару у зв'язку із тим, що ціна за товар вираховувалась не з ваги, а по кількості картонних коробок, в яких поставлявся товар. Якщо проаналізувати інвойс №HSZM2023035 від 06.06.2023 року поданий позивачем разом із митною декларацією, то вбачається зрозумілим, що ціна за товар визначалась саме з кількості коробок. Таким чином було куплено 945 коробок загальною вартістю 19 551,00 дол. США. У інвойсі не міститься інформації про вагу товару, тому логічним є те, що ціна за товар визначена Продавцем з кількості коробок. Незважаючи на укладену мирову угоду, у повному обсязі оплату штрафу відповідач все одно виніс Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000586/2 від 09.09.2023 року, яким була скорегована митна вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС митного органу. Для підтвердження митної вартості товару, а також на вимогу митного органу декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення. Рішення про коригування митної вартості є протиправними оскільки у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Контрактом передбачено включення до ціни товару вартості пакування, тому не вважають цю підставу митного органу обґрунтованою.
30.11.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами, оскільки під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією (МД) №23UA500500031685U8 від 09.09.2023, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою вартістю. Так, у наданих декларантом документах відсутні числові дані щодо вартості упаковки товару та маркування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
У ході здійснення господарської діяльності позивача між ТОВ "Крупяний двір" (Покупець) та Компанією Yiyang Hongshun Bamboo & Wood Products Co. Ltd (Продавець) 20.04.2023 року було укладено Контракт №IMP-20/04/2023 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язаний постачати та передавати у власність Покупця столові прилади (Товар), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати Товар (п.1.1. Контракту).
Відповідно до п.1.2. Контракту, упаковка - коробка містить 30 ПП пакетів по 100 пар палочок, кожна пара у бумажній оригінальній упаковці, відповідне кореспондується з п.1.4. Специфікації № 1 від 20.04.2023 року.
Пунктом 1.3. Контракту передбачено, що маркування - українською та англійською мовами на кожному пакеті, відповідне кореспондується з п.1.5. Специфікації № 1 від 20.04.2023 року.
Згідно п. 2.1. Контракту, ціна товару остаточно визначається у Специфікації до цього Контракту. До вартості включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних яких Товару, документів для митного оформлення товару на експорт.
Відповідно до п. 6.2. Контракту, упаковка Товару повинна відповідати стандартам і нормам для даного виду Товару і забезпечувати його збереження при зберіганні, транспортуванні та перевантаженні.
У п.6.4. зазначається, що партія товару, що поставляється Продавцем, повинна бути промаркована в повній відповідності з законодавчими вимогами країни Покупця.
06.06.2023 року було виставлено інвойс №HSZM2023035, згідно з яким вартість товару складає 15 640,80 доларів США, кількість коробок - 945.
Під час огляду товару Одеською митницею (Відповідачем) на ТОВ Сільгоспостач ВМО №2 Одеса-внутрішній 29.08.2023 року було винесено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією №23UA500500029913U7, транспортний засіб BH3016PI та BH1715XF. Шляхом огляду (переогляду) було виявлено: «В результаті проведення митного огляду встановлено невідповідність вагових характеристик, саме в товарі №1, позиція №1 Палички бамбукові круглі в повному паперовому пакуванні, категорії AB/FULL paper wrapped round bamboo chopsticks, grade: АВ, розмір 5.0 мм*20 см, пакування: 100 шт. пар*30 пак./коробка, 420 КАРТОННИХ КОРОБОК - заявлено вага брутто 7560, 00 кг/нетто 7350,00 кг, що брутто 1050,00 кг/нетто 924 кг, більше ніж заявлено.
Позиція №2 Палички бамбукові подвійні в повному паперовому пакуванні, категорії AB/FULL paper wrapped Twins bamboo chopsticks WITHOUT knots, grade: AB, розмір 4.3 мм*23см, пакування: 100 шт. пар*30 пак./коробка, 265 КАРТОННИХ КОРОБОК - заявлено вага брутто 6360,00 кг/нетто 6228,00 кг фактично при зважуванні вага становить брутто 6704,50 кг/нетто, 6439,50 кг, що брутто 344 кг/нетто 211,5 кг більше ніж заявлено.
Позиція №3 Палички бамбукові подвійні в повному паперовому пакуванні, категорії AB / FULL paper wrapped Twins bamboo chopsticks with knots, grade: AB, розмір 4.8 мм*23см, пакування: 100 шт. пар*30 пак./коробка, 260 КАРТОННИХ КОРОБОК - заявлено вага брутто 6890,00 кг/нетто 6760,00 кг. фактично при зважуванні вага становить брутто 7592,00 кг/нетто 7358,00 кг, що брутто 702,00 кг/нетто 598,00 кг, більше ніж заявлено. По товару взагалі при фактичному зважуванні вага брутто становить 22 906,50 кг, вага нетто 22 071,50 кг., різниця між заявленим становить вага брутто 2096,50 кг. вага нетто 1733,50 кг, кількість місць співпадає. Забезпечено ідентифікацію товарів та транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.»
Внаслідок складення вищезазначеного Акту про проведення огляду на Позивача було складено протокол про порушення митних правил №1514/50000/23 від 09.09.2023 року. В якому визначено, що зміна вагових характеристик спричинила недобір митних платежів, оскільки у відповідності до Закону України «Про митний тариф» від 19.10.2022 року №2697-IX основною одиницею виміру та обліку кількості товару є кілограм. Сума митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України даних товарів відповідно до службової записки митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці від 06.09.2023 №7.10- 28.05-02/1864 становить 253 436, 93 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 76 032,24 грн.
Між Позивачем та Відповідачем було укладено мирову угоду у справі про ПМП №1514/50000/23 від 09.09.2023 року. Відповідачу 13.09.2023 року було сплачено штраф на суму 38 016 грн 12 коп.
З метою митного оформлення імпортованого товару 09.09.2023 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію №23UA500500031685U8 на прибори столові із деревини бамбук, бамбукові палички для їжі в повному паперовому пакуванні (в асортименті: палички бамбукові круглі в повному паперовому пакуванні, категорії AB/FULL paper wrapped round bamboo chopsticks, grade: АВ, розмір 5.0 мм*20 см, пакування: 100 шт. пар*30 пак./коробка; палички бамбукові подвійні в повному паперовому пакуванні, категорії AB/FULL paper wrapped Twins bamboo chopsticks WITHOUT knots, grade: AB, розмір 4.3 мм*23см, пакування: 100 шт. пар*30 пак./ коробка; Палички бамбукові подвійні в повному паперовому пакуванні, катигорії AB / FULL paper wrapped Twins bamboo chopsticks with knots, grade: AB, розмір 4.8 мм*23см, пакування: 100 шт. пар*30 пак./коробка; ВСЬОГО 945 КАРТ. КОРОБОК; ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: YOSHI; КРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN; ВИРОБНИК: Yiyang Hongshun Bamboo & Wood Products Co., Ltd.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:
1) Пакувальний лист від 29.08.2023 року;
2) Рахунок-проформу №HSZM2023035 від 20.04.2023 року;
3) Рахунок-фактуру (інвойс) №HSZM2023035 від 06.06.2023 року;
4) Коносамент №SCX0100285 від 16.06.2023 року;
5) Автотранспортна накладна №4928 від 23.08.2023 року;
6) Фітосанітарний сертифікат №223N49240000812001 від 09.06.2023 року;
7) Сертифікат про походження товару C235595363240009 від 29.06.2023 року;
8) Банківський платіжний документ від 11.08.2023 року;
9) Банківський платіжний документ від 28.04.2023 року;
10)Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиторських послуг №СФ-0001202 від 24.08.2023 року;
11) Документ, що підтверджує вартість товару №23-2408-2 від 24.08.2023 року;
12) Виписку з бухгалтерської документації від 16.08.2023 року;
13) Прайс-лист виробника товару від 19.04.2023 року;
14) Висновок про вартісні характеристики №1367 від 22.08.2023 року;
15) Доповнення до зовнішньо-економічного контракту №1 від 20.04.2023 року;
16) Зовнішньо-економічний контракт №IMP-20/04/2023 від 20.04.2023 року;
17) Договір про перевезення №200723 від 20.07.2023 року;
18) Акт зважування від 26.08.2023 року;
19) Лист відправника від 29.08.2023 року.
Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000586/2 від 09.09.2023 року а саме:
1) відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.04.2023 № IMP-20/04/2023 ціна за товар включає в себе пакування, маркування. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
3 огляду на вищевикладене з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митницею відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ); - документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару.
Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, митний орган прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України.
В рішенні відповідачем зазначено, що відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Митних орган зазначає, що в нього відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Так, 09.09.2023 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000586/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить по товару № 1 - 1,57 дол.США/кг нетто (МД від 21.07.2022 №UA100330/2022/146216), ніж заявлено декларантом 1,0990 дол.США/кг нетто.
Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, з якою суд не погоджується та зазначає наступне.
Згідно п.2.1. Контракту від 20.04.2023 р. № ІМР-20/04/2023 до вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних яких Товару, документів для митного оформлення товару на експорт.
Відповідно до п.2.2 Специфікації № 1 від 20.04.2023 р. ціна за Товар (включаючи упаковку і маркування) встановлюється у доларах США та визначаються Сторонами згідно до FOB Чанша, Китай за умовами поставки (Інкотермс 2020).
Тобто, за умовами контракту ціна товару вже включає в себе вартість упаковки.
Згідно правил Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FOB обов'язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.
Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18.
Відповідно, вимоги митного органу про надання числових даних щодо вартості пакування не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ "КРУПЯНИЙ ДВІР" митної вартості товару судом не встановлено.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.
При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.
Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000586/2 від 09.09.2023 року прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на зазначене, дослідивши письмові докази, враховуючи приписи діючого законодавства та вищенаведені обґрунтування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2147,20 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5500 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 р. у справі № 10.12.2019.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
В той же час позивачем до суду надано лише копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Шавровим І.І. в Одеському окружному адміністративному суді.
Між тим, ордер на надання правничої (правової) допомоги є документом, що посвідчує право адвоката на представництво інтересів ТОВ "КРУПЯНИЙ ДВІР" у суді, а не свідчить про здійснення витрат на правничу допомогу.
Жодних інших доказів понесених витрат на правничу допомогу у сумі 5500 грн. (в тому числі договору про надання правничої допомоги, акту-приймання передачі наданих послуг, платіжного документу, тощо) позивачем не надано.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено витрати на правничу допомогу в розмірі 5500 грн., а тому вимога ТОВ "КРУПЯНИЙ ДВІР" про їх стягнення з відповідача задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 194, 205, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУПЯНИЙ ДВІР" (65062, м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 9-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 37223954) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000586/2 від 09.09.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУПЯНИЙ ДВІР" (65062, м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 9-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 37223954) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.