18 січня 2024 р. № 400/2498/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54006,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Миколаївського окружного суду з позовною заявою до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нездійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби стосовно невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.05.2021 у справі 1.380.2019.005965 та вказує, що, відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, правова норма частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) не містить вказівки на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме календарних років вислуги. Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги, а саме: в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому, зазначає позивач, Верховний Суд наголошував, що умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ є наявність вислуги 10 років і більше.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Позивача звільнено в запас наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.09.2021 № 257. При цьому, згідно з наказом від 10.11.2021 № 62, вислуга років позивача становить 07 років 09 місяців 03 дні. За такого, вказує відповідач, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю вислуги років 10 років.
У зв'язку з тим, що від учасників справи не надходило заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Наказом начальника Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Миколаївської області (по стройовій частині) від 1011.2021 № 62 позивача, звільненого в запас наказом командувача війьк оперативного командування „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 21.09.2021 № 257 за підпунктом „а” (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу”, з 10.11.2021 виключено із списків особового складу територіального центру та всіх видів забезпечення.
У наказі визначено, що календарна вислуга років позивача у Збройних Силах України становить 07 років 09 місяців 03 дні, а пільгова - 02 роки 04 місяці 06 днів.
Одноразова грошова допомога при звільненні відповідно до статті 15 Закону № 2011-ХІІ позивачу не виплачувалася, що сторонами визнається.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 15 Закону № 2011-XII у редакції, чинній станом на 21.09.2021- день звільнення позивача із служби та на 10.11.2021 - день виключення позивача із списків особового складу, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Законом України від 06.09.2023 № 3379-IX „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб”, який набрав законної сили з 05.10.2023, пункт 2 частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ викладений в новій редакції, зокрема в цій нормі чітко зазначено про те, що вимагається 10 років саме календарної вислуги років.
Суд застосовує до спірних правовідносин редакцію відповідної норми, що діяла до 05.10.2023 - станом на дату звільнення позивача і виключення його із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому суд ураховує висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми (частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зокрема, Верховним Судом було сформовано правову позицію, відповідно до якої поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 25/50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».
При цьому, Верховний Суд наголошував, що умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
Верховний Суд неодноразово висловився щодо застосування частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції до 05.10.2023 - дати набрання чинності змінами до цієї норми, внесеними Законом України від 06.09.2023 № 3379-IX), зокрема вказав, що в цій нормі відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Така правова позиція висловлена також у постановах від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17, від 24.11.2020 у справі № 822/3008/17, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.
У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/17688/21 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від попередніх правових позицій і залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які вважали достатньою для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ вислугу позивача, яка становить: календарну - 09 років 04 місяці 11 днів, в пільговому обчисленні 06 років 07 місяців 00 днів, а всього - 15 років 11 місяців 07 днів.
Застосувавши зазначені вище висновки у справі, що розглядається, суд дійшов переконання, що за умови наявності у позивача календарної вислуги років у Збройних Силах України у 07 років 09 місяців 03 дні, а пільгової - у 02 роки 04 місяці 06 днів, загальна вислуга становить більш як 10 років, що є достатнім для нарахування і виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до пункту 2 частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ (в редакції станом на дату звільнення звільнення позивача з військової служби і виключення його із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Отже, позовну заяву належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54006, ідентифікаційний код: 08299180) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна