ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" січня 2024 р. справа № 300/7782/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.02.2023 № 092950011940; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 18.10.1990 по 26.03.2001, а також до пільгового стажу період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017 згідно довідки від 17.11.2022 № 562/11, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 та призначити ОСОБА_1 з 13.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 13.02.2023 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення № 092950011940 від 21.02.2023 про відмову у призначенні пенсії позивачу, оскільки в позивача відсутній необхідний страховий стаж та стаж роботи за Списком № 2. Позивач вважає вищевказане рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу разом із заявою від 13.02.2023 документи, які підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Щодо періоду роботи ОСОБА_1 з 18.10.1990 по 26.03.2001 в ТОВ «Отинія», то записи в трудовій книжці про такий період вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, містять всю необхідну інформацію про дату прийняття на роботу, найменування підприємства, посаду, підстави внесення записів, запис про звільнення містить відтиск печатки підприємства. Щодо дати заповнення трудової книжки, то працівник не може нести відповідальності за допущені недоліки заповнення трудових книжок, оскільки заповнення трудових книжок здійснює роботодавець. Щодо періоду роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017, який не зарахований до пільгового стажу, то такий період підтверджується уточнюючою довідкою від 17.11.2022 № 562/11, записами в трудовій книжці, документами про проведення атестації робочих місць. При цьому, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків. Вказані обставини свідчать про протиправність рішення відповідача про відмову позивачу в призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
27.11.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 21.11.2023 про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказана заява мотивована тим, що позивач тривалий час важко хворіла, а тому не мала можливості своєчасно звернутися до суду з цим позовом. До заяви від 21.11.2023 позивач долучила копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 244.
04.12.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 30.11.2023, до якої долучено довідку сімейного лікаря за № 183 про перелік хвороб, якими хворіє ОСОБА_1 .
Ухвалою від 11.12.2023 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, поновив такий строк та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.12.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 22.12.2023 № 0900-0902-7/66202 на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що рішення № 092950011940 від 21.02.2023 про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято правомірно, оскільки страховий стаж позивача становить 13 років 09 місяців 20 днів, а пільговий стаж - відсутній. Так, період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017 не зараховано до пільгового стажу згідно довідки від 17.11.2022 № 562/11 оскільки тривалість пільгового стажу у довідці - 11 років 4 місяці не збігається з даними, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу - підтверджено сплату страхових внесків 8 років 6 місяців 9 днів. В довідці від 17.11.2022 № 562/11 не вказано фактичний відпрацьований час у шкідливих умовах, а також якими документами це підтверджено. До страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 18.10.1990 по 26.03.2001, оскільки період роботи не відповідає даті заповнення трудової книжки - 15.10.2021, що є порушенням пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок. Окрім цього, відсутні відомості про нарахування заробітку за період з 2000-2001 в довідці ОК-5. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позову.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2023 звернулася через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. До заяви долучено копії: паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 19-21); довідки АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 17.11.2022 № 563/11 про період роботи; довідки АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 17.11.2022 № 61 про перейменування підприємства; довідки АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 17.11.2022 № 562/11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 25); наказу ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 22.07.2002 № 232 «Про підтвердження права на пільги, компенсації і пільгове пенсійне забезпечення передбачене законодавством по робочим місцям з шкідливими умовами праці згідно атестації робочих місць» (а.с. 26-28); висновку № 665 від 23.10.2002 експертизи якості проведення у липні 2002 року позачергової атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах на ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 30-34); наказу ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 23.07.2007 № 194 «Про підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» (а.с. 35-40); висновку № 3188 від 16.10.2007 експертизи якості проведення у липні 2007 року чергової атестації робочих місць за умовами праці робочих місць на ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 41-47); наказу ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 23.07.2012 № 156К «Про підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» (а.с. 48-56); висновку № 1291/2 від 25.12.2012 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах на ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 57-67).
21.02.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення № 092950011940 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішення відповідача № 092950011940 від 21.02.2023 про відмову в призначенні пенсії мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 13 років 09 місяців 20 днів, а пільговий стаж - відсутній. Так, не зараховано до пільгового стажу період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017 згідно довідки від 17.11.2022 № 562/11, оскільки тривалість пільгового стажу у довідці - 11 років 4 місяці не збігається з даними, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу - підтверджено сплату страхових внесків 8 років 6 місяців 9 днів. Атестаціями робочих місць, які проводилися на підприємстві, передбачено, що пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці надаються пропорційно відпрацьованому часу в цих умовах. В довідці не вказано фактично відпрацьований час у шкідливих умовах, а також якими документами це підтверджено. У разі неритмічної роботи підприємства розрахунок пільгового стажу здійснюється відповідно до пункту 7 Порядку застосування Списків № 1 та № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383. До страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 18.10.1990 по 26.03.2001, оскільки період роботи не відповідає даті заповнення трудової книжки - 15.10.2021, що є порушенням пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок. Окрім цього, відсутні відомості про нарахування заробітку за період з 2000-2001 в довідці ОК-5. До страхового стажу не враховано період здійснення догляду за дитиною до сповнення 3-річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва серії НОМЕР_3 від 01.12.1995, оскільки ім'я матері не відповідає паспортним даним заявниці (а.с. 22-23).
Вважаючи протиправними рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії від 21.02.2023 № 092950011940, позивач звернулася з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 18.10.1990 по 26.03.2001, а також до пільгового стажу період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017 згідно довідки від 17.11.2022 № 562/11, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 та призначити ОСОБА_1 з 13.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами та нормами права:
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону № 1058-IV.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17), а тому на час звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком від 13.02.2023 позивач досягла віку 55 років.
Щодо дотримання умов закону для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 в частині наявності в позивача загального та спеціального страхового стажу, то судом встановлено таке.
Згідно рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за № 092950011940 від 21.02.2023 про відмову в призначенні пенсії страховий стаж позивача становить 13 років 09 місяців 20 днів, а пільговий стаж - відсутній. Так, не зараховано до страхового стажу період роботи в колгоспі з 18.10.1990 по 26.03.2001, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017 (а.с. 22-23).
Щодо незарахованого до страхового стажу позивача періоду роботи з 18.10.1990 по 26.03.2001:
Суд звертає увагу на те, що згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, позивач: з 18.10.1990 прийнята на роботу в ТОВ «Отинія» на посаду різноробочої; з 26.03.2001 звільнена з роботи за угодою сторін (а.с. 19).
На час прийняття позивача на роботу була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Так, відповідно до вказаної Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи проводяться акуратно, пір'яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору; в розділах "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; в графі 3 розділу "Відомості про роботу" у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства; в графі 3 пишеться: "Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу; при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів; бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок; після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Так, вперше трудова книжка заповнюється адміністрацією в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття його на роботу. На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки записуються загальні дані про її власника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, фах, дата видачі книжки, підпис власника книжки, ставиться мокра печатка установи, що видала вперше трудову книжку.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний листок) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнюється трудова книжка.
Таким чином, графу "дата заповнення" на першій сторінці трудової книжки заповнює особа, відповідальна за видачу трудових книжок на підприємстві.
Пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок "Про трудові книжки робітників і службовців" від 06.09.1973 № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні положення містяться в пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301, згідно якого відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція № 58), чинної на час звільнення позивача з роботи, встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Судом встановлено, що записи про прийняття з 18.10.1990 на роботу в ТОВ «Отинія» та звільнення з 26.03.2001 з ТОВ «Отинія» в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вчинено відповідно до вимог Інструкцій № 162 та № 58, містять всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнята на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.
В спірному випадку перша сторінка трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення - 15.10.2001, містить відтиск печатки ТОВ «Отинія», підпис власника трудової книжки, підпис особи, відповідальної особи за видачу трудової книжки. Таким чином, дату заповнення трудової книжки серії НОМЕР_2 проставила відповідальна особа ТОВ «Отинія», а не ОСОБА_1 (а.с. 19).
Суд звертає увагу на те, що Інструкції № 162 та № 58 не передбачають наслідків для особи, на яку оформлено трудову книжку, за порушення порядку ведення такої трудової книжки. При цьому, орган Пенсійного фонду України зарахував позивачу до його страхового стажу інші періоди роботи ОСОБА_1 згідно записів цієї трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.10.2001, не ставлячи під сумнів такі записи з огляду на несвоєчасність заповнення першої сторінки трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.10.2001.
Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що викладені в рішенні мотиви відмови, що стосуються не взяття до уваги наданої позивачем трудової книжки не могли бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за № 092950011940 від 21.02.2023 в цій частині є помилковим.
Суд переконаний, з огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 19.12.2019 у справі № 307/541/17.
Щодо доводів відповідача про те, що за період з 2000-2001 в довідці ОК-5 відсутні відомості про нарахування заробітку, то суд вказує на таке.
З огляду на положення пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, вимоги про підтвердження наявного трудового стажу іншими документами, які визначені вищевказаним Порядком № 637, можливі лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.05.2018 у справі № 559/484/17 та від 07.11.2019 у справі № 686/19477/16.
Згідно усталеної позиції Верховного Суду до запровадження персоніфікованого обліку (тобто 1 липня 2000) - зарахуванням періодів роботи особи до стажу, необхідного для призначення пенсії, здійснюється за даними, що підтверджують періоди її трудової діяльності, зокрема, записів трудової книжки.
Як встановлено судом вище, записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено період її трудової діяльності в ТОВ «Отинія».
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною другої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Отже, посадові особи таких страхувальників, відповідальні за сплату страхованих внесків, в разі їх несплати, несуть передбачену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, а пенсійний орган застосовує до страхувальників фінансові санкції та здійснює заходи щодо стягнення такої заборгованості зі сплати страхових внесків.
Тобто щодо періодів трудової діяльності після 1 липня 2000, то Верховний Суд при застосуванні норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (статті 56), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (статті 20, 24, 40, 106) виснував, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Невиконання підприємством-страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавляти соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. Протилежний підхід є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
При цьому, Верховний Суд застосовуючи вказані норми Закону, не розділяє право особи на призначення пенсії з зарахуванням чи незарахуванням певного періоду трудової діяльності до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, після запровадження персоніфікованого обліку залежно від того, яку посаду на підприємстві-страхувальнику займала така застрахована особа, оскільки пенсійний орган мав своєчасно здійснювати контроль за сплатою страхувальником страхових внесків з заробітної плати працівників та притягувати чи ініціювати питання притягнення до відповідальності такого страхувальника та його посадових осіб, відповідальних за несвоєчасну сплату чи несплату таких внесків, а не фактично компенсовувати свою бездіяльність на стадії призначення пенсії конкретній особі.
(Постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а, від 17 листопада 2021 року у справі № 242/5635/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлена гарантованого Державою права на пенсійного забезпечення лише через несплату страхувальником - ТОВ «Отинія» страхових внесків із заробітної плати ОСОБА_1 .
З огляду на вищевказані обставини, період роботи позивача з 18.10.1990 по 26.03.2001 в ТОВ «Отинія» підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Щодо незарахованого до пільгового стажу позивача періоду роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017.
Згідно вимог статті 114 Закону № 1058-IV пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестація робочих місць;
- досягнення встановленого віку, наявність необхідного загального стажу та пільгового стажу на зазначених роботах.
Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах відсутні вимоги про обов'язкову сплату страхових внесків за період роботи на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (надалі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637).
Водночас, пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, позивач: з 17.10.2005 прийнята на роботу у ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» в ливарний цех на посаду учня формувальника машинного формування; з 22.03.2006 встановлена професія формувальник машинного формування другого розряду ливарного цеху; з 18.06.2018 звільнена з роботи за власним бажанням (а.с. 19-21).
ОСОБА_1 разом із заявою від 13.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 надала довідку АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 17.11.2022 № 562/11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої позивач з 22.03.2006 по 22.07.2017 виконувала шкідливі умови праці за посадою формувальник машинного формування, що передбачено Списком № 2 розділу ХІV підрозділу І, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016. Довідка від 17.11.2022 № 562/11 видана на підставі: наказу № 20 від 22.03.2006; наказу № 115 від 18.10.2007; наказу № 201К від 22.10.2012; наказу № 235К від 03.12.2012; наказу № 44К від 01.03.2013; наказу № 32 від 18.06.2018; особової картки форми П-2; особових рахунків по зарплаті. Довідка від 17.11.2022 № 562/11 містить підписи генерального директора, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», кутовий штамп та відтиск печатки АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 25).
Таким чином, довідка АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 17.11.2022 № 562/11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідає встановленій формі, містить всі необхідні реквізити, підписи посадових осіб, печатку підприємства, що виключає будь-які сумніви в достовірності відомостей, зазначених в цій довідці.
Суд звертає увагу на те, що у разі сумнівів в достовірності вищевказаних документів, орган Пенсійного фонду України мав можливість витребувати в АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», яке є діючим підприємством, інформацію про період роботи ОСОБА_1 з 22.03.2006 по 22.07.2017, однак цього не зробив.
Крім цього, відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Управління Пенсійного Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Згідно з абзацу четвертого пункту 1.8 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, чинній на час прийняття рішення), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) встановлено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Таким чином, якщо поданих разом із заявою від 13.02.2023 документів було не достатньо, то пенсійний орган був зобов'язаний повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково. Окрім цього відповідач не був позбавлений права у разі наявності в нього сумнівів в достовірності чи повноті записів в трудовій книжці позивача звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання інформації, в тому числі, документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, умов атестації робочого місця, провести відповідні зустрічні звірки тощо.
В спірному випадку пенсійний орган не надав суду доказів вчинення таких дій.
При цьому, жодних перевірок достовірності відомостей, зазначених у довідці АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 17.11.2022 № 562/11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідач не провів.
Вказані обставини свідчать про бездіяльність з боку відповідача щодо перевірки, в разі виникнення в нього сумнівів в достатності чи достовірності зроблених в трудовій книжці ОСОБА_1 записів, обставин за періоди роботи, які зараховуються до спеціального стажу в АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», оскільки пенсійний орган ні не запропонував позивачу надати додаткові документи, ні не вчинив жодних дій щодо отримання інформації про умови праці ОСОБА_1 на посаді формувальник машинного формування у вказаному підприємстві.
Щодо проведеної в АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» атестації робочих місці, то позивач разом із заявою від 13.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 надала такі копії документів: наказу ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 22.07.2002 № 232 «Про підтвердження права на пільги, компенсації і пільгове пенсійне забезпечення передбачене законодавством по робочим місцям з шкідливими умовами праці згідно атестації робочих місць» (а.с. 26-28); висновку № 665 від 23.10.2002 експертизи якості проведення у липні 2002 року позачергової атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах на ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 30-34); наказу ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 23.07.2007 № 194 «Про підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» (а.с. 35-40); висновку № 3188 від 16.10.2007 експертизи якості проведення у липні 2007 року чергової атестації робочих місць за умовами праці робочих місць на ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 41-47); наказу ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» від 23.07.2012 № 156К «Про підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» (а.с. 48-56); висновку № 1291/2 від 25.12.2012 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах на ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (а.с. 57-67).
Вищевказані документи підтверджують факт проведення в АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» атестації робочих місць, зокрема формувальника машинного формування, яку займала ОСОБА_1 в АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» в період з 22.03.2006 по 22.07.2017.
Щодо доводів відповідача про те, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017 згідно довідки від 17.11.2022 № 562/11, оскільки тривалість пільгового стажу у довідці - 11 років 4 місяці не збігається з даними, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу - підтверджено сплату страхових внесків 8 років 6 місяців 9 днів, то суд в цьому рішенні зазначив вище, що позивач не може бути позбавлена гарантованого Державою права на пенсійного забезпечення лише через несплату страхувальником страхових внесків із заробітної плати ОСОБА_1 .
Окрім цього, згідно розрахунку стажу позивача від 22.02.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за період з 22.03.2006 по 22.07.2017 зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 частину з вказаного періоду роботи, що становить 8 років 7 місяців 6 днів. Водночас, до пільгового стажу роботи позивача не зараховано весь період з 22.03.2006 по 22.07.2017, незважаючи на те, що відповідач визнає сплату страхових внесків за 8 років 7 місяців 6 днів за вказаний період роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017.
За вказаних обставин, рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 21.02.2023 № 092950011940 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на передбачені пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_1 досягла 55 років; має стаж роботи не менше 24 років, з яких пільговий стаж за Списком № 2 не менше 10 років.
Таким чином, щодо позивача є всі встановлені законом умови для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В спірному випадку із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу 13.02.2023.
Суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлена гарантованого Державою пенсійного забезпечення. На переконання суду, за наявності формальної підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, законної мети такої відмови, яка спрямована на те, щоб відповідна пенсія була призначена тим особам, які мають на це законне право, в той же час позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, за встановлених судом вище обставин, буде непропорційним втручанням в її право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу першого Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.
При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Надавши об'єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, з метою ефективного захисту такого права та забезпечення реальної гарантії щодо дії верховенства права в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № 092950011940 від 21.02.2023 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 13.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 18.10.1990 по 26.03.2001, та з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 03.11.2023 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн. (а.с. 16).
З огляду на задоволення позову, ОСОБА_1 належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 1073,60 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 092950011940 від 21.02.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) з 13.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 18.10.1990 по 26.03.2001, та до пільгового стажу періоду роботи з 22.03.2006 по 22.07.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.