18 січня 2024 року Справа № 280/9133/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1
до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення тридцять шостої позачергової сесії дев'ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №10 від 18.08.2023 про виконання судових рішень;
зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення/передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 2322188600:04:002:0184) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі №280/3757/22 зобов'язано Степненську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх. №П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства. Станом на 08.11.2023 рішення суду по справі відповідачем не виконується. 18.08.2023 відповідачем прийнято рішення №10, яким вирішено відмовити позивачу у затвердженні проекту землеустрою та передачі у приватну власність позивача земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184 для ведення особистого селянського господарства. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що позивач вчасно до набрання чинності 07.04.2022 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 №2145-ІХ тричі звертався до відповідача із клопотанням/ заявою для затвердження проекту землеустрою. Зазначено, що рішення відповідача №10 від 18.08.2023 прийнято з порушенням правил встановлених повноважень згідно Закону України «Про місцеве самоврядування». Також зазначено, що станом на 09.11.2023 земельною ділянкою кадастровий номер 2322188600:04:002:0184 позивач користується та земельна ділянка була засіяна, тому послання відповідача в спірному рішенні про набрання чинності нормативно-правового акту не заслуговує уваги, оскільки пп.5 п.27 розділу Х із змінами, внесеними згідно із Законом №2698-ІХ від 19.10.2022 передбачає, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 14.11.2023 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 23.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Погосян Маргарити Арсенівни про розгляд адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 23.11.2023 витребувано у Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області належним чином засвідчену копію регламенту Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Ухвалою суду від 05.12.2023 у задоволенні заяви представника позивача адвоката Погосян Маргарити Арсенівни про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,- відмовлено.
Ухвалою суду від 06.12.2023 у задоволенні клопотань представника відповідача про залучення до участі в справі третіх осіб та про об'єднання в одне провадження декількох справ - відмовлено.
Ухвалою суду від 04.01.2024 у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Погосян Маргарити Арсенівни про виклик свідків відмовлено.
Ухвалою суду від 04.01.2024 клопотання представника позивача адвоката Погосян Маргарити Арсенівни про продовження строку для надання відповіді на відзив задоволено. Поновлено та прийнято до розгляду відповідь на відзив в адміністративній справі №280/9133/23.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що запровадження воєнного стану та припинення доступу до Державного земельного кадастру унеможливлювало перевірку заяви позивача від 07.02.2022 та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет їх відповідності вимогам закону та інформації в Державному земельному кадастрі для прийняття рішення за цією заявою. Вказує, що судовим рішенням у справі №280/3757/22, що набрало законної сили, на відповідача покладався обов'язок щодо розгляду заяви позивача від 07.02.2022 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства. На виконання судового рішення по справі №280/3757/22 відповідачем прийнято рішення №10 від 18.08.2023, яким розглянуто заяву позивача та відмовлено заявнику у затвердженні проекту землеустрою та передачі у приватну власність земельної ділянки (пункт 6 рішення №10 від 18.08.2023). Зазначено, що згідно з пп.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції Закону України від 24.03.2022 №2145-ІХ, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Таким чином, на час прийняття відповідачем рішення від 18.08.2023 №10 діє встановлена Верховною Радою України заборона щодо передачі земельних ділянок державної, комунальної власності у приватну власність. Така заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом. 18.08.2023 Степненська сільська рада, розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка надійшла до сільської ради 07.02.2022, та доданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність, встановила, що на земельній ділянці, к.н. 2322188600:04:002:0184, не розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що належать заявнику, та що земельна ділянки не передана заявнику у користування до набрання чинності Земельним кодексом України - 01.01.2002. У зв'язку з чим, відповідач відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у приватну власність, з посиланням на підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України. При цьому, відкладати виконання судового рішення по справі №280/3757/22, що набрало законної сили, до завершення воєнного стану, вчиняти інші альтернативні дії та/або рішення Степненська сільська рада була не вправі. Вказує, що орган місцевого самоврядування в питанні вибору правового регулювання у випадку його зміни за час розгляду відповідної заяви, повинен керуватися законодавством, що діє на час прийняття такого рішення. Крім того зазначено, що враховуючи положення ч.12 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», мінімальна кількість депутатів Степненської сільської ради для проведення сесії та визнання її повноважною становить 12 депутатів. 18.08.2023 відбулась 36 позачергова сесія депутатів Степненської сільсько ради, на якій зареєструвались та взяли участь у пленарному засіданні сесії ради 13 депутатів Степненської сільської ради. Відтак, сесія 18.08.2023 є повноважною згідно ч.12 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.3.1.7 Регламенту. Як вбачається з протоколу сесії та результатів поіменного голосування, «за» прийняття рішення від 18.08.2023 №10 проголосували 11 депутатів Степненської сільської ради та Степненський сільський голова - разом 12 голосів «за». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У відповіді на відзив зазначено, що вперше позивач звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою 08 червня 2021 році, коли в Україні не було введено військовий стан та відповідач мав повне право вчасно розглянути заяву позивача та надати відповідь, тобто обґрунтування відзиву треба було починати з того, чому відповідач вчасно та строки не розглянув заяву позивача в 2021 році, натомість штучно створював умови/формальна перешкода, яка виникла внаслідок бездіяльності відповідача, порушуючи ч. 9 ст.118 Земельного кодексу для не затвердження проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки та лише 18.08.2023 відповідач вирішив приймати рішення/відписку про виконання судових рішень. В 2021 році була можливість перевіряти заяву позивача та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, к.н. 2322188600:04:002:0184, на предмет їх відповідності вимогам закону та інформації в Державному земельному кадастрі для прийняття рішення. Вказує, що відповідачу добре відомо, що позивач земельною ділянкою користується та в позовній заяві зазначені дані осіб, які можуть підтвердити, що де-факто вказаною вище земельною ділянкою користується позивач, хоча де-юре підтверджуючих документів у нього на руках немає. Також зазначено, що сільській голова може лише скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради і голосувати на пленарних засіданнях ради, але ніяк не приймати участь в голосуванні разом із депутатами, тому ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування» не узгоджується з ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування», звідси й виходить, що у відповідача неправильно тлумачать норму права. Позивач вважає, що він не реалізував своє право на звернення до відповідача, оскільки відповідач навмисно в строки передбачені ст. 118 Земельного кодексу не розглянув його заяву, тобто - всупереч вимозі ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі №280/3757/22, яке набрало законної сили 12.04.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язано Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі №280/3757/22 Степненська сільська рада прийняла рішення №10 від 18.08.2023 «Про виконання судових рішень», яким розглянула заяву ОСОБА_1 , що надійшла до Степненської сільської ради 07.02.2022 та відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства (пункт 6 рішення №10 від 18.08.2023).
Не погоджуючись з рішенням Степненської сільської ради №10 від 18.08.2023, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За приписами статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.
Згідно частин першої - другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) земельних приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання ділянок внаслідок приватизації державних комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
За приписами частин шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
За правилами статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю); б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 га; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га; г) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
07.02.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, у приватну власність.
До заяви була додана копія «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів)», кадастровий номер 2322188600:04:002:0184 .
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан, який триває й на теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
При запровадженні режиму воєнного стану доступ до Державного земельного кадастру та інших державних реєстрів було припинено.
Так, запровадження воєнного стану та припинення доступу до Державного земельного кадастру унеможливлювало перевірку заяви позивача від 07.02.2022 та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет їх відповідності вимогам закону та інформації в Державному земельному кадастрі для прийняття рішення за цією заявою.
21.06.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для введення особистого селянського господарства;
2) зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства;
3) зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою та передати позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі №280/3757/22, яке набрало законної сили 12.04.2023, зобов'язано Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.
На виконання рішення суду по справі №280/3757/22, відповідачем прийнято рішення від 18.08.2023 № 10 «Про виконання судових рішень», яким розглянуто заяву позивача, та відмовлено заявнику у затвердженні проекту землеустрою та передачі у приватну власність позивачу вищевказаної земельної ділянки.
Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-IX (далі - Закон №2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до Земельного кодексу України.
Так, Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Вказані зміни до Земельного кодексу України набрали чинності 7 квітня 2022 року.
З огляду на зміни, які внесені до Земельного кодексу України Законом №2145-IX, із 7 квітня 2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
Суд зазначає, що дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв'язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власні фізичним або юридичним особам, а також забезпечити конкурентний спосіб розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 27 січня 2023 року у справі №120/19319/21-а та від 23 червня 2023 року у справі №160/6214/21.
Законом України від 19.10.2022 №2698-IX, що набрав чинності 19.11.2022, пункт 27 Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено другим реченням такого змісту: «Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом».
Таким чином, на час прийняття Степненською сільською радою рішення від 18.08.2023 № 10 «Про виконання судових рішень» діє встановлена Верховною Радою України заборона щодо передачі земельних ділянок державної, комунальної власності у приватну власність.
Така заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
18.08.2023 Степненська сільська рада, розглянувши заяву позивача, яка надійшла до сільської ради 07.02.2022, та доданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, встановила, що земельній ділянці, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, не розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що належать заявнику, та що земельна ділянки не передана заявнику у користування до набрання чинності Земельним кодексом України - 01.01.2002.
У зв'язку з чим, відповідач відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у приватну власність, з посиланням на підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.08.2023 по справі №300/3771/22 зазначив, що «… приймаючи спірне рішення №597 від 13.07.2022 року «Про відмову у наданні дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» Загвіздянська сільська рада діяла у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» Земельного кодексу України, оскільки інших альтернативних дій вказана місцева рада не вправі була вчиняти. … Чинне законодавство, яке регулює відносини у період воєнного стану не містить винятків у застосуванні положень підпункту 5 пункту 27 Розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, а також не містить застережень, що розгляд поданих клопотань про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність переноситься на період після припинення воєнного стану, не зупиняє перебіг строків, встановлених для розгляду даного питання та не звільняє від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, орган місцевого самоврядування повинен мати чіткі законні підстави для своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що чинне законодавство України яке регулює відносини у період воєнного стану не містить винятків у застосуванні положень підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, а також не містить застережень, що розгляд поданих клопотань про затвердження проектів землеустрою переноситься на період після припинення воєнного стану, не зупиняє перебіг строків, встановлених для розгляду даного питання та не звільняє від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, орган місцевого самоврядування в питанні вибору правового регулювання у випадку його зміни за час розгляду відповідної заяви, повинен керуватися законодавством, що діє на час прийняття такого рішення.
Під час прийняття рішення від 18.08.2023 № 10 «Про виконання судових рішень» відповідач керувався діючим законодавством, що забороняє безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, окрім випадків безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також безоплатної передачі у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом - підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Щодо посилань представника позивача на те, що позивачем використовується спірна земельна ділянка та на даний час земельна ділянка ним засіяна, суд зазначає, що зазначені обставини жодним чином не впливають на заборону запроваджену підпунктом 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, як і не свідчать про набуття будь-яких прав на зазначену земельну ділянку.
Стосовно доводів представника позивача щодо неповноважної сесії Степненської сільської ради, на якій було прийнято оскаржуване рішення 18.08.2023 № 10, суд зазначає наступне.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
За приписами частини 4 статті 42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, серед іншого, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Згідно частини другої статті 46 Закону №280/97-ВР перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. 3 моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
Частиною четвертою, п'ятою статті 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до частини 12 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
За приписами частин другої, третьої статті 197 Виборчого кодексу України загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради визначається відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області.
Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців: 1) до 10 тисяч виборців - 22 депутати; 2) від 10 тисяч до 30 тисяч виборців - 26 депутатів; 3) від 30 тисяч до 50 тисяч виборців - 34 депутати; 4) від 50 тисяч до 100 тисяч виборців - 38 депутатів; 5) від 100 тисяч до 250 тисяч виборців - 42 депутати; 6) від 250 тисяч до 500 тисяч виборців - 54 депутати; 7) від 500 тисяч до 1 мільйона виборців - 64 депутати; 8) від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців - 84 депутати; 9) понад 2 мільйони виборців - 120 депутатів.
Згідно частини четвертої статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Відповідно до частини другої статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Отже, посилання представника позивача на те, що голос голови сільської ради не може бути врахований під час підрахунку голосів є безпідставними та такими, що не відповідають ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» призначено вибори депутатів Степненської сільської ради та Степненського сільського голови Запорізького району Запорізької області (рядок 28 додатку 7 до постанови).
Згідно частин другої, третьої статті 197 Виборчого кодексу України загальний склад (кількість депутатів) Степненської сільської ради складає 22 депутата.
Рішенням Степненської сільської ради 11.11.2020 №1 «Про початок повноважень сільського голови та депутатів сільської ради» визнано повноваження Степненського сільського голови Вячислава Любименко та 22 депутатів Степненської сільської ради.
Рішенням Степненської сільської ради від 24.12.2020 № 4 затверджено Регламент Степненської сільської ради.
Враховуючи положення частини дванадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», мінімальна кількість депутатів Степненської сільської ради для проведення сесії та визнання її повноважною становить 12 депутатів.
18.08.2023 відбулась тридцять шоста позачергова сесія депутатів Степненської сільської ради, на якій зареєструвались та взяли участь у пленарному засіданні сесії ради 13 депутатів Степненської сільської ради.
Відтак, сесія 18.08.2023 є повноважною згідно частини дванадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пункту 3.1.7 Регламенту.
Наведені обставини підтверджуються списком зареєстрованих депутатів Степненської сільської ради на сесії 18.08.2023, протоколом засідання тридцять шостої позачергової сесії Степненської сільської ради від 18.08.2023 № 51, результатами поіменного голосування на сесії 18.08.2023.
Враховуючи загальний склад (кількість депутатів) Степненської сільської ради, більшість депутатів складає 12 депутатів сільської ради.
Відповідно до приписів частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення Степненської сільської ради вважається прийнятим, якщо «за» рішення проголосувало не менше 12 осіб, які мають право голосу, та до цієї кількості осіб включається Степненський сільський голова (враховується його голос), якщо він бере участь у пленарному засіданні сільської ради.
Як вбачається з протоколу сесії та результатів поіменного голосування, «за» прийняття рішення від 18.08.2023 № 10 проголосували 11 депутатів Степненської сільської ради та Степненський сільський голова - разом 12 голосів «за».
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Степненської сільської ради від 18.08.2023 № 10 «Про виконання судових рішень» прийнято відповідно до чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Враховуючи, що судом установлено відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Степненської сільської ради від 18.08.2023 № 10 «Про виконання судових рішень», позовна вимога, яка є похідною від основної вимоги, в частині зобов'язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення/передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 2322188600:04:002:0184) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, - не підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи висновки про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судового збору не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, буд.50, код ЄДРПОУ 05383342) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова