18 січня 2024 року Справа № 280/9922/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді поданого 09.10.2023 року військовослужбовцем ОСОБА_2 рапорту про його переведення до 33 окремої механізованої бригади оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Сухопутних військ Збройних сил України; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт військовослужбовця ОСОБА_2 від 09.10.2023 про його переведення до 33 окремої механізованої бригади оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Сухопутних військ Збройних сил України.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач 09.10.2023 подав рапорт на імя командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив письмово надати йому відповідь щодо доцільності переводу на бойову посаду в танкову (маханізовану) бригаду з огляду на його стан здоров'я та повідомити чи було подано до військової частини НОМЕР_2 клопотання щодо переміщення позивача до 33 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України. Станом на 24.11.2023 відповіді на поданий рапорт отримано не було, що на думку позивача свідчить про протиправність дій відповідачів. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідачем 2 до суду 26.12.2023 подано відзив на позовну заяву та вказано про безпідставність позовних вимог. Зокрема, наголошено, що позивачем порушено порядок подачі рапорту, так як для стрільця - помічника гранатометника безпосереднім командиром являється командир механізованого відділення. При цьому кадрове рішення щодо позивача прийнято начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 06.10.2023 № 436-РС, а не у військовій частині НОМЕР_2 . Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідачем 1 до суду 27.12.2023 подано відзив на позовну заяву та вказано, що звернення позивача, розгляд якого не відноситься до його компетенції, було спрямоване за належністю до військової частини НОМЕР_2 , про що позивача було повідомлено особисто. Вважає, що військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у даній справі та просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача 03.01.2024 подано відповідь на відзив, де вказано, що відповідачі по справі за результатами розгляду рапорту зобовязані протягом місяця розглянути рапорт військовослужбовця та надати відповідь по суті порушених питань, чого ними зроблено не було. Просить позов задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Так, Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Частиною 4 ст. 2 Закону № 2232-XII встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Статтею 14 Статуту обумовлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Згідно статті 31 Статуту, начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 110 Дисциплінарного статуту встановлено, що усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Нормами статті 111 Дисциплінарного статуту визначено, що заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.
Так, відповідно до п. 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення,- звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Згідно підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, який підтверджує факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.
Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
Документи тимчасового зберігання, отримані по СЕВ ОВВ, реєструються виключно в електронній формі.
Подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється.
Документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створені у підрозділі - у день підписання або затвердження.
Отже, з наведених положень вбачається обов'язок реєструвати всі вхідні документи, які надходять на адресу військової частини, незалежно від посадової особи, якій такі адресовано.
За змістом п. 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України визначено, що документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
09.10.2023 позивачем подано рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , в якому просив надати відповідь йому щодо доцільності переводу на бойову посаду в танкову (механізовану) бригаду з огляду на стан здоров'я позивача. Також просив повідомити чи було подано військовій частині НОМЕР_2 клопотання щодо його переміщення до 33 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України.
У рапорті, військовослужбовець доводив до відома командира військової частини про стан свого здоров'я. В підтвердження чого, окрім низки інших документів, долучив копію довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 12.07.2022, копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.03.2023, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ 0015944, копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи від 06.03.2023.
Листом від 09.10.2023 № 1564/638 військовою частиною НОМЕР_1 рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2023 було перенаправлено за належністю командиру НОМЕР_2 .
Вказаний рапорт не був розглянутий командиром військової частини, оскільки такий поданий з порушенням порядку, визначеного статтею 111 Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), а саме для стрільця - помічника гранатометника безпосереднім командиром являється командир механізованого відділення. При цьому кадрове рішення щодо позивача прийнято начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 06.10.2023 № 436-РС.
Згідно з п. 117 Дисциплінарного статуту ЗСУ, пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Тобто, право військовослужбовця на реалізацію свого права, як зазначеному у рапорті, так і права на інформацію - кореспондує з обов'язком відреагувати на рапорт.
Суд зазначає, що відповідач 2 міг би повернути поданий рапорт з роз'ясненням причин або відмовити у його задоволенні та звернути увагу на належність особи, яка вирішує такі питання про що довести до відома позивача, а не проявляти бездіяльність, не реагуючи на звернення військовослужбовця, в якому міститься прохання про переведення на інше місце служби, та ставити позивача у невизначене становище.
Відповідач, не приймаючи будь-якого рішення щодо рапорту позивача - допустив протиправну бездіяльність, оскільки не виконав свого обов'язку щодо подальших дій проходження військової служби позивача, зокрема, за станом здоров'я, зважаючи на докази існування погіршеного стану здоров'я солдата після захворювання, отриманої під час захисту батьківщини.
Таким чином, суд дійшов до висновку про протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту, що порушує законні права позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 , то в цій частині позову слід відмовити, тому що військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем, до компетенції якого відноситься розгляд рапорту, який, як зазначено вище, був спрямований за належністю до відповідача 2.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 09.10.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 09.10.2023 про переведення та надати письмову відповідь.
В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 січня 2024 року.
Суддя А.В. Сіпака