17 січня 2024 року Справа № 280/10324/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
11 грудня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за вислугу років, відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до заяви від 30.10.2023;
зобов'язати відповідача перевести позивача з 30.10.2023 на пенсію за вислугу років, відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та здійснити у зв'язку із цим з 30.10.2023 перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що 30.10.2023 він звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію за вислугу років, відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач вказує на те, що відповідачем було протиправно відмовлено у задоволенні його заяви з посиланням на необхідність звернення для вирішення питання про призначення пенсії до установи, в якій позивач проходив службу, а також з посиланням на те, що відповідно п.«б» Закону 2262 право на призначення пенсії за вислугу років мають особи при досягненні 45-річного віку на день звільнення зі служби, з відповідним стажем та вислугою років. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки він має 22 роки 06 місяців 19 днів вислуги, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Зазначає, що позивачу необхідно звернутися до кадрового відділу підрозділу в якому особа проходила службу та була звільнена, тобто до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області. Також, відповідач вказував на те, що відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Відповідача зазначає, що позивач має календарну вислугу років у 19 років 07 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2016 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до умов Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
30.10.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив перевести його на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви та запропоновано з питань, які стосуються визначення права на пенсію за вислугу років, порядку та умов її призначення, звернутися до уповноваженого органу міністерства (відомства), де позивач проходив службу.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у переведенні на пенсію за вислугу років, звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Пунктом 1 Порядку №3-1, який визначає процедуру звернення за призначенням пенсії, передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв'язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до пункту 7 Порядку №3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; копія паспорта.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено, що орган, який призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (абзац 1). Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 3). Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4) (абзаци 3 - 4).
У пункті 16 Порядку № 3-1 закріплено, що при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Суд зазначає, що системний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку №3-1 дає підстави для висновку, що ними розрізняються поняття органу, до якого особа звертається за призначенням пенсії за вислугу років та органу, який здійснює призначення такої пенсії.
Ураховуючи положення статті 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 1, 14 Порядку №3-1, особа має право звернутись із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років як до уповноваженого структурного підрозділу органу, в якому особа проходила службу, так і безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (як органу, що призначає пенсії). Зокрема, можливість особи прямо звертатись до органу, що призначає пенсії обумовлена пунктом 14 Порядку №3-1.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №243/6213/17, від 22 червня 2023 року у справі №480/4288/21.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що позивач має звернутися за призначенням пенсії за вислугу років виключно через уповноважений орган, в якому позивач проходив службу, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.
Більш того, суд зазначає, що позивач вже перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, а відповідач має в розпорядженні документи пов'язані з проходженням позивачем служби та з його пенсійним забезпеченням, а тому звернення безпосередньо до відповідача у даному випадку є доцільним.
Щодо права позивача на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII, суд зазначає наступне.
Так, позивача звільнено зі служби у вересні 2016 року.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII (в редакції на дату звільнення зі служби), пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Отже, положеннями статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.
Згідно інформації викладеної у Розрахунку вислуги років на пенсію майора поліції ОСОБА_1 , вислуга років станом на 13.09.2016 становить, у календарному обчисленні - 19 років 07 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 19 днів, вислуга років для призначення пенсії складає - 22 роки 06 місяців 19 днів.
Ключовим питанням у цій справі є питання зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ стажу роботи у пільговому обчисленні.
Згідно із статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (Постанова від 17.07.1992 №393).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».
Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить 22 роки 06 місяців 19 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у його переведенні на пенсію за вислугу років, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років, відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до заяви від 30.10.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 30.10.2023 на пенсію за вислугу років, відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та здійснити у зв'язку із цим з 30.10.2023 перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова