15 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/30851/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченко Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, в тому числі премії, компенсації за невикористану додаткову відпустку), із врахуванням до стажу служби в Департаменті патрульної поліції наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01 квітня 2006 року по 07 вересня 2017 року за період служби в Департаменті патрульної поліції з 23.10.2017 по 13.08.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, в тому числі премії, компенсації за невикористану додаткову відпустку), із врахуванням до стажу служби в Департаменті патрульної поліції наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01 квітня 2006 року по 07 вересня 2017 року за період служби в Департаменті патрульної поліції з 23.10.2017 по 13.08.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернення до Департаменту патрульної поліції про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період служби з 23.10.2017 по 13.08.2023 з урахуванням стажу служби в поліції, що встановлений рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 240/2065/22 було залишено без задоволення. При цьому зазначено, що перерахунок грошового забезпечення, з урахуванням раніше невідомого та неврахованого періоду служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років проведено лише з 14.08.2023, а саме встановлено надбавку за стаж служби в поліції - 35%.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.11.2023 від представника Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначено, що у зв'язку зі зміною стажу роботи ОСОБА_1 в поліції (18 років 02 місяців 15 днів) збільшено складову частину його грошового забезпечення, а саме надбавку за стаж служби в поліції з 15 % до 35 % до посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням саме з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби. Відтак, вимога ОСОБА_1 про здійснення перерахунку його грошового забезпечення за період з 23.10.2017 по 13.08.2023 (до дати винесення наказу по особовому складу) є безпідставною. Крім того відповідачем зазначено, що вимога про нарахування та виплату компенсації за невикористану додаткову відпустку є передчасною, оскільки позивач продовжує проходити службу у підрозділі Управління патрульної поліції в Житомирській області.
21.11.2023 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Заперечуючи проти доводів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, зазначено, що станом на день прийняття на службу до Національної поліції (23.10.2017) відповідачу були відомі періоди його служби у ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», однак вони протиправно не зараховані до спеціального стажу, що призвело до виплати грошового забезпечення у меншому розмірі. Також зазначено, що незарахування відповідачем до стажу служби в поліції терміну перебування на службі в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань привело до позбавленння права на отримання додаткової відпустки щорічно (загальна кількість днів невикористаної відпустки з 2017 по 2022 роки складає 57 днів).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Держаній установі "Житомирська виправна колонія (№4)" з 01.04.2006 до 07.09.2017.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2023, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, - стаж служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України за період з 1 квітня 2006 року до 7 вересня 2017 року.
Згідно даних наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №431 о/с від 20.10.2017, ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліції з 23.10.2017, де продовжує проходити службу.
08.09.2023 позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою про здійснення перерахунку та виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, в тому числі премії, компенсації за невикористану додаткову відпустку) із врахуванням до стажу служби в Департаменті патрульної поліції наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01 квітня 2006 року по 07 вересня 2017 року за період служби в Департаменті патрульної поліції з 23.10.2017 по 13.08.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Департамент патрульної поліції листом від 03.10.2023 № А-15269/41/5/05-2023 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 240/2065/22, по особовому складу Департаменту патрульної поліції винесено наказ від 14.08.2023 № 1030 о/с про встановлення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 18 років 02 місяці 15 днів. Відтак, з урахуванням пункту 19 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення з урахуванням раніше невідомого та неврахованого періоду служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років саме з 14.08.2023.
Не погодившись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України "Про відпустки" №504/96-ВР від 05.11.1996 (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
За приписами ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату вказаної надбавки, суд зазначає наступне.
Відповідач, посилаючись на приписи п. 19 Порядку № 260, зазначив, що з 14.08.2023 у Департаменту патрульної поліції, тобто з дати видання наказу №1030о/с від 14.08.2023, виник обов'язок здійснити виплату надбавки за перерахований стаж служби позивача .
Пунктом 19 Порядку № 260 передбачено, що у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.
Отже, вказана норма застосовується до раніше не відомих періодів служби з боку Департаменту патрульної поліції.
Як було встановлено в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 240/2065/22, позивач проходив службу в Держаній установі "Житомирська виправна колонія (№4)".
З записів трудової книжки вбачається наявна вислугу років в Держаній установі "Житомирська виправна колонія (№4)" з 1 квітня 2006 року до 7 вересня 2017 року.
Згідно даних наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №431 о/с від 20.10.2017, ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліції з 23.10.2017, де продовжує проходити службу.
Відтак, позивач станом на 20.10.2017 мав право на зарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, термін перебування на службі в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України з 1 квітня 2006 року до 7 вересня 2017 року.
В даному випадку право позивача на перерахунок грошового забезпечення обумовлено визнанням в судовому порядку неправомірною відмови Департаменту патрульної поліції у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, - стажу служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України.
При цьому, періоди служби ОСОБА_1 в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України були відомі Департаменту патрульної поліції на момент прийняття наказу № 431 о/с від 20.10.2017 про прийняття останнього на службу.
Отже, приписи пункту 19 Порядку № 260 у даних спірних правовідносинах в частині визначення дати, з якої має бути здійснений перерахунок грошового забезпечення, застосуванню не підлягають.
За даних обставин, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, яке виплачувалось йому у меншому розмірі, ніж належало, саме з вини відповідача, а також має право на виплату різниці між розміром грошового забезпечення, яке належало до виплати згідно чинного законодавства та розміром грошового забезпечення, яке він отримував за такий час.
Постановою КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Пунктом 12 Порядку № 260 передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
При цьому, нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).
З огляду на викладене, розмір премії безпосередньо залежить від розміру грошового забезпечення поліцейського, оскільки розраховується у відсотках від його розміру, а тому збільшення надбавки за стаж служби призводить і до збільшення розміру грошового забезпечення, з якого обраховується премія.
Таким чином, у зв'язку із наявністю правових підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача у зв'язку із збільшенням стажу служби позивача, що впливає на розмір надбавки за стаж служби, перерахунку підлягає і розмір премії, який залежить від розміру грошового забезпечення позивача.
Крім того, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2023, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, - стаж служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України за період з 1 квітня 2006 року до 7 вересня 2017 року.
Законом № 580-VIII вругульовані правовідносини щодо виплати поліцейському компенсації за не використану відпустку.
Відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону № 580-VIII , за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Тобто грошова компенсація за невикористану в році звільнення відпустку поліцейського здійснюється при звільненні.
Відповідно до ст. 93 Закону № 580-VIII , за бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. Відповідно до абз. 7 п. 8 розділу III Порядку № 260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач є діючим працівником поліції, що свідчить про відсутність підстав для зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення за період служби в Департаменті патрульної поліції з 23 жовтня 2017 року по 13 серпня 2023 року включно, в частині виплати надбавки за вислугу років, в тому числі премії, із врахуванням до стажу служби в поліції наявний стаж служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України з 01 квітня 2006 року по 07 вересня 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошового забезпечення за період служби в Департаменті патрульної поліції з 23 жовтня 2017 року по 13 серпня 2023 року включно, в частині виплати надбавки за вислугу років, в тому числі премії, із врахуванням до стажу служби в поліції наявний стаж служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України з 01 квітня 2006 року по 07 вересня 2017 року, з урахуванням висновків суду у даній справі та раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко