СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1236/24
пр. № 3/759/665/24
18 січня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від УПП в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під час розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясування вищезазначених обставин здійснюється у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом дослідження під час судового розгляду доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Крім того, відповідно до ст. 278 КУпАП суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що дії ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №548050 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Одночасно з тим, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано довідку про відсутність відомостей щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із відповідних реєстрів.
Крім того, складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №548050 від 28.12.2023 року вбачається, що 28.12.2023 року ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство.
Як визначено п. 3, 6, 8 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя.
Однак, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу, який би підтвердив факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зауважує, що ідентичне прізвище не є беззаперечним доказом, який би вказував на факт укладення шлюбу між особами.
Крім того, матеріали справи не містять жодних документів, з яких би суд мав змогу встановити особу правопорушника та потерпілої.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 02.09.2021 року у справі № 11-97сап20 зробила висновок, що немає процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього.
На додаток до цього відповідно до положень п. 24 ППВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» Верховний Суд України визнав правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Таким чином, Верховний Суд України визнав неприпустимість спрощеного підходу до розгляду і вирішення справ про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищенаведені недоліки, що перешкоджають розгляду справи по суті, працівникам поліції потрібно усунути вказані недоліки, оскільки вони перешкоджають об'єктивному вирішенню справи по суті.
За змістом ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення має надсилатися органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 256, 278 КУпАП, суд,-
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - повернути до УПП в м. Києві ДПП для належного оформлення та уточнення зазначених недоліків.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Горбенко