< Копия >
Іменем України
16.07.10Справа №2а-1584/10/2770
м. Севастополь
11 год. 07 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Єньшиній Н.Б.,
з участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ордер, адвокатське свідоцтво № 123 від 02.03.2005 -в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, надала до суду телефонограму про розгляд справи за відсутністю представника позивача,
відповідача: Відділу державної виконавчої служби Гагарінського РУЮ м. Севастополя - Гросс Ксенії Василівни, довіреність № 2/7/11-10/15707 від 10.06.10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя про визнання неправомірними дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського РУЮ м. Севастополя про визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя по щодо порушення строків прийняття к примусовому виконанню постанови № ВТ 037178, виданої ВДАІ УМВС України м. Севастополя 13.09.2009 р.
В судовому засіданні 14.07.2010 року представник позивача підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні з мотивів викладених в адміністративному позові, зокрема посилалась на приписи ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", вказувала на, те що пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання.
Вважала, що дії державного виконавця підлягають визнанню неправомірним, оскільки порушені строки прийняття до примусового виконання постанови № ВТ 037178, виданої ВДАІ УМВС України м. Севастополя 13.09.2009 р.
16.07.2010 року представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала до суду телефонограму № 150 від 16.07.2010 року про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, вказував на те, що встановлений Законом "Про виконавче провадження" строк пред'явлення для примусового виконання постанови № ВТ 037178 ВДАІ УМВС України м. Севастополя від 13.09.2009 р. про стягнення з позивача штрафу у розмірі 510,00 грн. не закінчився, оскільки моментом звернення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення можливо вважати виключно момент передачі вказаної постанови судом до відповідного компетентного органу ДВС. Просив у позові відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження № 814/2 за постановою Відділу ДАІ Управління МВС України в м. Севастополі № ВТ 037178 ВДАІ УМВС України м. Севастополя від 13.09.2009 р. про стягнення з позивача штрафу у розмірі 510,00 грн.
Підставами для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження стало надходження для примусового виконання 27.09.2009 року до ВДВС Гагарінського РУЮ Постанови Відділу ДАІ Управління МВС України в м. Севастополі № ВТ 037178 від 13.09.2009 р. про накладення штрафу на позивача (а.с. 32), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача на заяві про примусове виконання.
19.04.2010 року Постанова № ВТ 037178 від 13.09.2009 р. передана державному виконавцю для виконання, що підтверджується Журналом обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю (а.с.61-62) та виконавчим провадженням № 814/2 (а.с. 29).
19.04.2010 року державним виконавцем винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Постанови № ВТ 037178 від 13.09.2009 р. ( а.с. 5).
Постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, є виконавчими документами та відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Пунктом 4 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) в інших передбачених законом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначений виключний перелік випадків, у яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Строки та порядок притягнення до адміністративної відповідальності, порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення та строки їх звернення до примусового виконання визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначені строки накладення адміністративного стягнення.
Так, відповідно до ч. 1. ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Вказаною нормою Кодексу встановлюється строки для накладення адміністративного стягнення -строки, в межах яких здійснюється провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема складання протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративні правопорушення (включаючи строки розгляду), винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Згідно ч.3, ч. 4 ст. 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Доводи представника позивача щодо пропуску строку для пред'явлення постанови № ВТ 037178 від 13.09.2009 р. до примусового виконання та протиправності відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови, не можуть бути прийняти судом до уваги.
Наслідки, які передбачені ч. 1 ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1. ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", можуть наступити виключно при недотриманні стягувачем строків пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".
Письмовими доказами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується, що Постанова № ВТ 037178 від 13.09.2009 р. пред'явлена Відділом ДАІ Управління МВС України в м. Севастополі для примусового виконання до ВДВС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя 27.09.2009 року, тобто в межах трьохмісячного строку, встановленого Законом Закону України "Про виконавче провадження" та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Із пояснень представника відповідача вбачається, що виконавчий документ був переданий на виконання державному виконавцю лише 19.04.2010 р. у зв'язку з неукомплектованістю штату канцелярії відповідача.
19.04.2010 року державним виконавцем винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Постанови № ВТ 037178 від 13.09.2009 р., тобто виконавче провадження відкрите державним виконавцем в день надходження до нього виконавчого документу, що підтверджується Журналом обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю та матеріалами виконавчого провадження № 814/2.
Як вбачається зі змісту Постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.04.2010 р., у тексті Постанови допущені помилки, зокрема зазначено, що заява про примусове виконання подано 19.04.2010 р.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Згідно з п. 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158, керівник органу державної виконавчої служби з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.
Постановами В.о. начальника ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі від 07.06.2010 р. та від 16.07.2010 р. внесені зміни до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.04.2010 р., а саме дату подання заяви змінено з 19.04.2010 р. на 27.09.2009 р.
Отже, виконавче провадження з примусового виконання Постанови № ВТ 037178 від 13.09.2009 р. відкрите в межах строків, встановлених Законом для пред'явлення до примусового виконання виконавчого документу, та за відсутністю підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Не заслуговує уваги суду посилання позивача на ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в розумінні діючого законодавства строки накладення адміністративного стягнення та строки пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, є різним процесуальними категоріями, не є тотожними, визначають різні періоди часу для вчинення різних процесуальних процедур.
Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач при відкритті виконавчого провадження № 814/2 з примусового виконання постанови Відділу ДАІ Управління МВС України в м. Севастополі № ВТ 037178 ВДАІ УМВС України м. Севастополя від 13.09.2009 р. про стягнення з позивача штрафу у розмірі 510,00 грн. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України повний текст постанови складено 21.07.2010р.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя < підпис > С.А. Водяхін
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >