17 січня 2024 року Справа № 480/5379/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Сумській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області і просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові-повідомлення-рішення форми «С», прийняті ГУ ДПС у Сумській області, якими визначено штрафні (фінансові) санкції: № 204218280706 від 05.04.2023 на суму 54 777,57 грн; № 236918280901 від 18.04.2023 на суму 561 000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що прийняті спірні рішення податковим органом прийняті на підставі акту перевірки, в якому зроблені висновки, що ґрунтуються на припущеннях. Зазначає, що під час перевірки було встановлено декілька порушень, які позивач вважає недоведеними, зазначає про відсутність порушень. Крім того в спірному рішенні від 05.04.2023 визначено суму штрафу, яку незрозуміло позивачу які саме порушення були підставою для притягнення до відповідальності. Звертає увагу, що рішення від 05.04.2023 підлягає скасуванню у зв'язку із тим, що розрахунок штрафних санкцій, що є невід'ємною частиною такого рішення, підписано не уповноваженими особами. Проведене перевірка містить ознаки документальної та камеральної, оскільки проводилася на підставі даних накладних, Систем обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС. Використання податкової інформації та документів податкового органу не можливо застосовувати під час проведення фактичної перевірки.
Крім того, зазначає, що позивача рішенням від 18.04.2023 притягнуто до відповідальності за порушення, яке є триваючим, а тому сума штрафу є завищеною. Зазначає, що позивачем не подавалися звіти за перевіряє мий період, але таке порушення є одним, триваючим, а тому сума штрафної санкції не може перевищувати 17000 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час проведення фактичної перевірки було встановлено відповідні порушення. Сума штрафних (фінансових) санкцій визначена правомірно, із врахуванням документів, наданих платником податків під час перевірки. Зазначає, що позивачем було реалізовано підакцизний товар, але не проведено через РРО, оскільки залишки товару у позивача відсутні. Крім того, позивачем не подавалися звіти, які повинні подавалися кожного місця до 10 числа, а тому порушення не є триваючим, штрафні санкції застосовані правомірно. Також зазначає, що за порушення, які виявлені під час перевірки, податковим органом винесено різні податкові повідомлення-рішення, які позивачем не оскаржують ся та не є предметом розгляду справи. В спірних рішеннях, які є предметом розгляду справи в розрахунках чітко зазначено як порушення, так і сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
У відповіді на відзив представник позивача просить задовольнити позовні вимоги, вважає, що відповідачем неправомірно було винесено спірні податкові повідомлення-рішення.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Стосовно правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №№ 204218280706 від 05.04.2023 на суму 54 777,57 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 17.02.2023 №238-кп «Про проведення фактичної перевірки» була проведена фактична перевірка діяльності позивача за адресою місця провадження (здійснення) діяльності, складено акт перевірки від 01.03.2023 №1162/18/19/РРО/ НОМЕР_1 .
Перевіряючими під час перевірки було встановлено недотримання ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині не проведення розрахункових операцій при продажу товарів через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи. Зокрема, під час контрольної розрахункової операції було придбано пиво Зіберт світле 0,5 л та пачка сигарок на загальну суму 103 грн. При цьому розрахунок за даний товар було проведено у готівковій формі без використання зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
Також під час перевірки перевіряючими було встановлено не проведених позивачем розрахунків через РРО згідно розрахунку на підставі фактичних залишків, даних щодо отриманих та реалізованих товарів в сумі 54674,57 грн.
За результатами фактичної перевірки та вищезазначених порушень податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 № 204218280706 у розмірі 54 777,57 грн. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині непроведення розрахункових операцій при продажу товарів через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи (103,00 грн. (встановлений факт непроведення розрахунків через РРО під час здійснення контрольної розрахункової операції) + 54 674,57 грн. (встановлена сума непроведених розрахунків через РРО згідно розрахунку на підставі фактичних залишків, даних щодо отриманих та реалізованих товарів).
Стосовно посилання представника позивача в позові на обставини виявлених інших порушень, а саме порушення вимог пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону № 265 у частині проведення розрахункових операцій без створення та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту, порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265 у частині реалізації не облікованих товарів, суд зазначає наступне.
В даному випадку, як зазначає у відзиві на позов податковим органом прийняті інші податкові повідомлення-рішення за зазначені порушення, а саме від 05.04.2023 № 204018280706 у розмірі 3 629,50 грн., від 05.04.2023 № 204118280706 у розмірі 7600,10 грн., які позивачем не оскаржують ся, не є предметом розгляду даної справи.
Із урахуванням зазначеного судом не надається правова оцінка порушенням, які зазначені в акті перевірки, та винесені податкові повідомлення-рішення, що не є предметом розгляд даної справи.
В даному випадку, судом враховується, що відповідно до розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення від 05.04.2023 № 204218280706 сума штрафних (фінансових) санкції становить 54 777,57 грн. (103,00 грн. (встановлений факт непроведення розрахунків через РРО під час здійснення контрольної розрахункової операції) + 54 674,57 грн. (встановлена сума непроведених розрахунків через РРО згідно розрахунку на підставі фактичних залишків, даних щодо отриманих та реалізованих товарів).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зокрема обставинам, які стали підставою для винесення спірного рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2, 11, 12 ст. З Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій С)К-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (абз.дев'ятнадцятий ст. 2 Закону № 265).
В даному випадку, в адміністративному позові взагалі позивачем не заперечується факт продажу пива Зіберт світле 0,5 л та пачки сигарок на загальну суму 103 грн. у готівковій формі без використання зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій. Матеріалами справи не спростовуються обставини, які були встановлені перевіряючими під час проведення перевірки, а також відображені в акті перевірки від 01.03.2023.
Враховуючи зазначене, сума штрафних санкцій в розмірі 103 грн. застосована до позивача правомірно, підстави скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині відсутні.
Стосовно не проведення позивачем розрахунків через РРО згідно розрахунку на підставі фактичних залишків, даних щодо отриманих та реалізованих товарів в сумі 54674,57 грн., суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що під час перевірки перевіряючими було складено зведену інформацію надходження алкогольних напоїв до магазину, в якому реалізувався товар позивача, їх реалізацію та наявні залишки товару станом на 22.02.2023. Податковим органом під час перевірки встановлено, що станом на 15-15 год. 22.02.2023 в приміщення магазину в реалізації перебували тютюнові вироби у загальній кількості 11 пачок на суму 853,00 грн. та алкогольні напої у кількості 173 ємностях (пляшках, банках) на суму 16 689,40 грн. за цінами реалізації.
Зазначена інформація детально відображена в додатку №2 до акту перевірки, в якому є посилання на первинні документи позивача, інформація щодо вартості згідно накладних, реалізації, наявність залишків та визначено суму розбіжності, зокрема, відсутність підакцизного товару у позивача на суму 54674,57 грн. В акті перевірки відображено, що саме 54674,57 грн. складається із суми 36486,57 грн. алкогольних напоїв та 18188 грн. тютюнових виробів.
В даному випадку, податковим органом встановлено, що товар реалізовано без застосування та відображення даних через реєстратор розрахункових операцій, на залишках такий товар відсутній.
Враховуючи надані до перевірки документи про походження товарів, шляхом співставлення даних щодо його реалізації згідно контрольних стрічок та фактичних надлишків на момент проведення перевірки було встановлено непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 54 674,57 грн. (у т.ч. алкогольних напої на суму 36 486,57 грн. та тютюнових виробів на суму 18 188,00 грн.). Доказів того, що на час перевірки товар у ФОП ОСОБА_1 був в наявності, товар було втрачено чи знищено, примусово відчужено, матеріали справи не містять, позивач на такі обставини не посилається. Позивач в позові не заперечує обставини, які встановлені та відображені в акті перевірки, в т.ч. і щодо змісту даних, зазначені в додатку №2 до акту, наданого представником позивача до адміністративного позову.
Детальна інформація щодо кожного найменування продукції, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій наведена у колонці 12 додатку 2 до матеріалів перевірки, який є його невід'ємною частиною.
Стосовно посилання представника позивача на неотримання додатку №4 до акту, суд зазначає наступне. В даному випадку, документи, які зазначені в додатку №4 є документами бухгалтерського обліку платника податків ФОП ОСОБА_2 , надані та враховані під час перевірки. Крім того, посилання на первинні документи, які взяті до уваги податковим органом (додаток №4), зокрема дані накладних, відображено у повному обсязі в додатку №2 до акту перевірки, який є в наявності у позивача, надані представником позивача до матеріалів адміністративного позову, документи стосуються придбання підакцизного товару ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином враховуючи те, що акцизний товар реалізовано без застосування реєстратора розрахункових операції, відсутність доказів реалізації такого товару в установленому законодавством порядку, у суду відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.
Стосовно посилання представника позивача як на підставу скасування спірного податкового повідомлення-рішення порушення податковим органом порядку проведення перевірки, враховуючи використання Систем обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що свідчить про проведення не фактичної, а документальної перевірки, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення.
В даному випадку, перевіряючими було проведено фактичну перевірку діяльності позивача з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів. При цьому врахування даних реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані у податковому органі за ФОП ОСОБА_1 , які стосуються факту реалізації товару в автоматичному режимі відображають у податковому органі, повністю підтверджують висновки перевіряючих щодо наявності обставин, відображених в акті перевірки. Крім того, дані Систем обліку даних реєстраторів розрахункових операцій є у володінні як податкового органу, так і у володінні позивача.
Електронні копій всіх розрахункових документів та фіскальних чеків РРО по ФОП ОСОБА_1 , за перевіряє мий період згідно зареєстрованих РРО, наявні у базі даних податкового органу, у позивача, що не свідчить про те, що перевірка не відбувалася фактично. В акті перевірки та в додатках до акту перевірки відображені первинні документи позивача, які стосуються перевіряємого періоду та питань, що були метою проведення перевірки, визначені наказом на перевірку.
Стосовно посилання представника позивача на те, що розрахунок штрафної санкції, яке є невід'ємною частиною податкового повідомлення-рішення, підписано не керівником податкового органу, а заступником начальника відділу та головним державним ревізором, тобто не уповноваженою особою, дані обставини не є підставою для скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки правові наслідки для позивача виникають не на підставі розрахунків до такого податкового повідомлення-рішення, а виключно на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке підписано уповноваженою особою. Щодо посилання позивача на встановлення інших порушень під час перевірки, то суд зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції не застосовувалися, про що зазначено вище.
Стосовно правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення № 236918280901 від 18.04.2023 на суму 561000,00 грн., суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 16.03.2023 року №380-кп «Про проведення фактичної перевірки» була проведена фактична перевірка діяльності позивача за адресою місця провадження (здійснення) діяльності, складено акт перевірки від 27.03.2023 № 1777/А/18-28-09-01/ НОМЕР_2 .
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі висновків акту перевірки від 27.03.2023 податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України (ненадання документів , що належать або пов'язані із предметом перевірки), а також ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів», а саме неподання звітності за формою 1-ОА .
Як зазначає відповідач у відзиві, ГУ ДПС у Сумській області винесено податкове повідомлення - рішення №237018280901 від 18.04.2023 за порушення позивачем вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України (ненадання документів , що належать або пов'язані із предметом перевірки), застосовано штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1020 грн. Позивач зазначене повідомлення - рішення №237018280901 від 18.04.2023 не оскаржує, не є предметом розгляду, судом не досліджується.
Разом із тим, представник відповідача зазначив, що за порушення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів», а саме неподання звітності за формою 1-ОА податковим органом було застосовано штраф у розмірі 561000 грн, із розрахунку по 17 000 грн за кожний місяць не подання звітності за період з березня 2020 по листопад 2022, а саме за неподання 33 звітів форма 1-ОА. Зазначає, що в акті перевірки допущено технічні помилки та зазначено кількість звітів, які не подавалися позивачем, а саме зазначено « 37 звітів форми 1-ОА з жовтня 2019 по листопад 2022», замість вірного « 33 звітів форми 1-ОА з березня 2020 по листопад 2022», про що складено доповідну записку.
Під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 236918280901 від 18.04.2023 суму відповідачем визначено вірно, а саме 561 000,00 грн (неподання 33 звітів форми 1-ОА х 17000 грн.), а вірний період відображено у розрахунку до прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується (а.с.33-34), що відповідно до розрахунку штрафних санкцій податковим органом застосовано до позивача штрафна санкція за неподання 33 звітів 1-ОА за березень 2020р.- листопад 2022 р в сумі 561000 грн. (33х 17000грн.).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов'язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев'ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.
Як встановлено в акті перевірки та не спростовано позивачем, під час наявності у позивача відповідної ліцензії (терміном дії з 24.10.2019 до 24.10.2022, ліцензія анульована 18.11.2022 згідно з заявою суб'єкта господарювання) на право оптової торгівлі алкогольними напоями, позивачем не подано 33 звіти за формою 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (граничний строк подання березень 2020 по листопад 2022), чим порушено вимоги частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів в спростування вищезазначених висновків податкового органу, позивачем не надано доказів своєчасного подання звітності за формою 1-ОА за спірний період.
Позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо проведення перевірки та не заперечується факт порушення ним вимог податкового законодавства та неподання відповідних звітів не заперечує, разом із тим, зазначає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати поняття триваюче правопорушення, а тому неможливо застосувати до позивача 33 рази штрафні санкції, оскільки порушення є одне з одним складом правопорушення, що становить 17000грн.
Обґрунтовуючи позицію, позивач зазначає, що встановлене за результатом фактичної перевірки порушення має характер триваючого, а тому податковий орган повинен був застосувати штраф у розмірі 17 000 грн., а не у розмірі 561000грн із розрахунку по 17000 грн за кожний місяць не подання 33 звітності за період з березня 2020 по листопад 2022.
Відповідно до статті 17 вказаного вище закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.
Відповідно до пункту 111.5 статті 111 ПК України триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 113.3 статті 113 ПК України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Таким чином триваючими вважаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку.
В даному випадку, судом встановлено, що позивачем не подано 33 звіти за формою 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв, тобто позивачем допускались різні за своєю природою порушення щомісяця.
При цьому, частиною 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено обов'язок позивача щомісяця до 10 числа наступного місяця подавати звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Відтак, невиконання платником податків такого обов'язку є підставою для притягнення відповідальності згідно статті 117 ПК України за кожне порушення.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 260/2584/21.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Із врахуванням зазначеного, при вирішенні даної справи суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 60/2584/21.
Враховуючи неможливість застосування поняття триваюче правопорушення до спірних правовідносин, суд зазначає, що у позивача виник обов'язок подавати кожного місяця до 10 числа місяця (в період з березня 2020р. по листопад 2022р.) окремі звіти за формою 1-ОА.
При цьому дані таких звітів, відповідно до порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», визначаються із врахуванням обсягів виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів щомісяця) за окремий звітний період, в т.ч. і на початок звітного періоду, у визначений законом строк та формі, а отже, податкове повідомлення - рішення з цих підстав прийнято правомірно та скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Сумській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №204218280706 від 05.04.2023 на суму 54 777,57 грн; № 236918280901 від 18.04.2023 на суму 561 000,00 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета