17 січня 2024 року Справа № 480/11186/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/11186/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, Суми, Сумська область, 40030), і просить визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря № 979 від 30.08.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП».
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що наказом начальника ГУНП в Сумській області № 979 від 30.08.2023 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП", відповідач обмежився раніше застосованим наказом ГУНП від № 781 дисциплінарним стягненням у виді звільнення із служби в поліції до ОСОБА_1 . Також наказано УКЗ ГУНП ( ОСОБА_2 ) забезпечити виконання ч. 4 р. II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 та виконання даного наказу шляхом його оголошення в підрозділі, особистого ознайомлення з ним зацікавлених осіб та обліку, відповідно до вимог пункту 3 розділу VIII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893.
Зокрема зауважує, що жодних підстав для призначення службового розслідування після звернення ОСОБА_3 з проханням взяти під особистий контроль процедуру покарання ОСОБА_1 не існувало. Звертає увагу суду на те, що як у наказі № 536 від 28.07.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», так і у наказі відповідача № 692 від 11.08.2023, яким було продовжено строк проведення службового розслідування, відсутні вказівки на необхідність ознайомлення з даними наказами осіб, відносно яких розпочато службове розслідування, зокрема ОСОБА_1 .
Оскільки позивачу не було відомо про факт призначення та початку службового розслідування, а також про підстави такого розслідування, продовження службового розслідування, він фактично був позбавлений можливості реалізувати надані йому права. Зазначене є безумовно грубим порушенням порядку проведення службового розслідування, що прямо впливає на забезпечення можливості особи, стосовно якої проводиться розслідування, ефективно реалізувати надані їй права.
Також зазначає, що під час службового розслідування членами дисциплінарної комісії не було встановлено факту використання ОСОБА_1 державного майна в приватних інтересах, з огляду на що формулювання в оскаржуваному наказі не відповідає обставинам службового розслідування.
Відтак, позивач вважає зазначений наказ незаконним і таким, що прийнятий з порушенням порядку проведення службового розслідування та порядку притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне провадження однобоким та упередженим, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, зазначає, що службовим розслідуванням в діях ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині обов'язку неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів; вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання 30.06.2023 службового автомобіля «Тоyota Prius», н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах; пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 № 1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України, вимог пункту 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, що виразилось у використанні службового автомобіля «Тоyota Prius», н.з. НОМЕР_1 для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю та неповернення 30.06.2023 вказаного автомобіля до основного місця зберігання, визначеного наказом ГУНП від 14.04.2023 № 356. За вказаних вище обставин, на думку відповідача, наказ ГУНП від 30.08.2023 № 979 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП» є законним, обґрунтованим, прийнятим у межах і в спосіб, визначений чинним законодавством України, та є таким, що не підлягає скасуванню.
У відповіді на відзив позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, зокрема, звертає увагу суду на те, що при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваного наказу не враховувалась неможливість надання пояснень позивачем у зв'язку з перебуванням на лікарняному, неможливість ознайомитись з матеріалами службового розслідування.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач наголошує, що позивач був обізнаний про призначення службового розслідування і як поліцейський, який зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, мав право скористатися правовою допомогою, надати докази та пояснення. Жодних доказів того, що позивачу дисциплінарна комісія перешкоджала у здійснені його прав до суду не надано.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Сумській області про розгляд справи №480/11186/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовлено.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року проходив службу в правоохоронних органах, з 22.11.2018 ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУ НП в Сумській області.
26.07.2023 до ГУНП надійшло звернення мешканця м. Суми ОСОБА_3 (вх. ВДЗ ГУНП № 11/Р-1144) (а.с.102) про те, що 30.06.2023 поліцейськими УПП в комендантську годину, поза службою, на службовому автомобілі, в стані алкогольного сп'яніння, зупинено начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами УКР ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який, як зазначає заявник у зверненні, використовував службовий автомобіль у власних цілях.
За фактом можливих порушень службової дисципліни допущених окремими працівниками ГУНП 30.06.2023, викладених у зверненні ОСОБА_3 , на підставі наказу ГУНП від 28.07.2023 №636 (а.с.103), проведено службове розслідування.
Згідно висновку, затвердженого за результатами службового рослідування 25.08.2023 (а.с. 116-119) у ході службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу ГУНП «Про передачу та закріплення транспортних засобів ГУНП в Сумській області» від 31.01.2023 №134 за ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 (дозволено використання з оперативним номерним знаком НОМЕР_2 ). Проте зазначений службовий автомобіль відсутній в переліку службових транспортних засобів, яким надано дозвіл на зберігання поза територією гаражу автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП, за адресою: вул. Лебединська, 1, м. Суми, відповідно до наказу ГУНП «Про визначення місць зберігання службового автотранспорту» від 14.04.2023 № 356.
Згідно з журналом виїзду та повернення транспортних засобів (вих. № 262 від 16.06.2023), 29.06.2023 виїзд на вказаному автомобілі здійснював ОСОБА_1 , однак, до визначеного наказом від 14.04.2023 №356 місця зберігання службового транспорту автомобіль було повернуто лише 01.07.2023.
Відтак, службовим розслідуванням в діях ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині обов'язку неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів; вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання 30.06.2023 службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах; пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року №1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України, вимог пункту 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, що виразилось у використанні службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю та неповернення 30.06.2023 вказаного автомобіля до основного місця зберігання, визначеного наказом ГУНП від 14.04.2023 № 356.
Наказом ГУНП від 30.08.2023 № 979 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП» до позивача за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у використанні службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах та неповернення його до основного місця зберігання, визначеного наказом ГУНП від 14.04.2023 № 356 та призвело до порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині обов'язку неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів; вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції»; пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України та вимог пункту 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, прийнято рішення обмежитись раніше застосованим наказом ГУНП від 11.07.2023 №781 дисциплінарним стягненням у виді звільнення із служби в поліції до начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_1 (0101361) (а.с.120).
Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію".
На виконання частини першої статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників;
- пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Переліченими вище нормами законодавства передбачено, що поліцейський повинен беззаперечно (неухильно) дотримуватись законів та нормативно-правових актів. Невиконання зазначених вимог законодавства є порушенням службової дисципліни, відтак повинно розцінюватись як дисциплінарний проступок, що в свою чергу є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту НПУ, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
З матеріалів справи судом також встановлено, що за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських УКР ГУНП, що призвели до документування факту керування транспортним засобом з - ознаками алкогольного сп'яніння, на підставі наказу ГУНП від 01.07.2023 №556, проведено службове розслідування, за результатами якого відповідно до наказу ГУНП від 11.07.2023 № 781 до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Станом на 25.08.2023 дисциплінарне стягнення не реалізовано наказом по особовому складу, оскільки останній перебуває на лікарняному з 02.08.2023.
Зокрема, службовим розслідуванням встановлено, що 30.06.2023 близько 23.39 поблизу будинку № 38 по вул.Харківській в м.Суми нарядом УПП ДПП НПУ у комендантську годину зупинено службовий автомобіль «Тоуota Prius», номерний знак на білому фоні НОМЕР_2 (на синьому фоні НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 (ЄО ГУНП №458 від 01.07.2023), у якого поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Під час огляду у медичному закладі результат проби попередньо становив 1,2 проміле. Крім цього, відповідно до висновку КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2023 № 1206 за результатами проведеного 01.07.2023 огляду, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до наказу ГУНП «Про передачу та закріплення транспортних засобів ГУНП в Сумській області» від 31.01.2023 № 134 за ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 (дозволено використання з оперативним номерним знаком НОМЕР_2 ) (а.с.108). Проте зазначений службовий автомобіль відсутній в переліку службових транспортних засобів, яким надано дозвіл на зберігання поза територією гаражу автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП, за адресою: вул. Лебединська, 1, м. Суми, відповідно до наказу ГУНП «Про визначення місць зберігання службового автотранспорту» від 14.04.2023 № 356 (а.с.107).
Згідно з журналом виїзду та повернення транспортних засобів (вих. № 262 від 16.06.2023), 29.06.2023 виїзд на вказаному автомобілі здійснював ОСОБА_1 , однак, до визначеного наказом від 14.04.2023 № 356 місця зберігання службового транспорту автомобіль було повернуто лише 01.07.2023 (а.с.109).
Відповідно до п. 7 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України (далі - Порядок), затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757 усі службові транспортні засоби у позаробочий час зберігаються в місцях постійної дислокації органів поліції, в яких вони експлуатуються. В окремих випадках для підвищення оперативності виїзду службових транспортних засобів при виконанні службових завдань застосовуються позагаражне або позавідомче їх зберігання поза межами дислокації органів поліції, до яких вони оперативно передані (прикріплені) для виконання службових завдань.
Пунктом 9 розділу VII Порядку, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757 зазначено, що дозвіл на позагаражне (позавідомче) зберігання транспортних засобів надається керівництвом органів поліції з визначенням відповідальних за їх зберігання працівників органів поліції, відповідності місць зберігання транспортних засобів правилам життєдіяльності та наявності в місцях зберігання постійної надійної охорони, що виключає можливість доступу сторонніх осіб.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пункту 9 розділу VII Порядку, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757 в частині неповернення службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 до основного місця зберігання, визначеного наказом ГУНП від 14.04.2023 № 356.
З матеріалів справи також встановлено, що на виконання вимог ч. 1, 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції, з метою реалізації права поліцейського на надання пояснень, стосовно якого проводиться службове розслідування, визначеного у пункті 1 частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції, в ході проведення службового розслідування, 03.08.2023 членом дисциплінарної комісії інспектором відділу службових розслідувань УГГ ГУНП майором поліції ОСОБА_5 з чергового телефону УГІ ГУНП (0504027291) каналами електронного зв'язку, з використанням електронної комунікації, у мобільному додатку «WhatsApp» на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 , який вказаний у його особовій справі як контактний, запропоновано прибути о 10.00 07.08.2023 до УГІ ГУНП в Сумській області для ознайомлення з наказом ГУНП в Сумській області від 28.07.2023 № 636 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», а також для надання письмових пояснень за фактом можливих порушень службової дисципліни допущених окремими працівниками ГУНП 30.06.2023, викладеному у зверненні ОСОБА_3 (а.с.105).
У відповідь, 07.08.2023 о 09:02 ОСОБА_1 на черговий телефон УГІ ГУНП (0504027291) у мобільному, додатку «WhatsAp» з номеру телефону НОМЕР_3 надіслав смс - повідомлення про те, що прибути для надання пояснень не має змоги, у зв'язку з перебуванням на лікарняному,повідомивши при цьому, що документи надасть після лікування, про що складено відповідний акт від 07.08.2023 №1066/15-2023 (а.с.106). Станом на 25.08.2023 ОСОБА_1 вказані документи та пояснення не надав.
Проте, опитані в ході службового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пояснили, що вони разом з ОСОБА_1 30.06.2023 проводили оперативно-розшукові заходи на службовому автомобілі «Тоуota Prius». З їх слів, по завершенню виконання завдань, приблизно о 23:00, ОСОБА_1 висадив їх за адресою: АДРЕСА_2 та вони поїхали до своїх місць мешкання. Точного часу та характер службових завдань, які вони виконували 30.06.2023 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зазначили, однак, пояснили, що під час проведення оперативно-розшукових заходів всі поліцейські находились в полі зору один одного та спиртні напої не вживали.
Крім цього, з метою підтвердження наданої в поясненнях поліцейських інформації щодо пересування зазначеного службового автомобіля на запит дисциплінарної комісії від 11.08.2023 № 1092/15/01-2023 відділом кримінального аналізу ГУНП за допомогою «Системи відео контролю «Безпечне місто» проведено перевірку, за результатами якої вказаний службовий автомобіль 30.06.2023 о 19:32 було зафіксовано камерою відео спостереження на перехресті вилиці Харківська та проспекту Свободи в м. Суми (а.с.114).
Таким чином, в ході проведення службового розслідування не встановлено об'єктивних даних, які підтверджували б виконання ОСОБА_1 службового завдання в момент його зупинки 30.06.2023 о 23.39 поліцейськими УПП.
Виходячи з вище викладеного дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що в момент зупинки службового автомобіля «Тоуota Prius», номерний знак на білому фоні НОМЕР_2 (на синьому фоні НОМЕР_1 ) працівниками УПП 30.06.2023 о 23.39 ОСОБА_1 використовував зазначений службовий автомобіль не в службових цілях.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 вказаного Закону, за яке встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Разом з цим, частиною 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
За приписами підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема є поліцейські.
До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Неправомірні дії, пов'язані з використанням держаного чи комунального майна або коштів, обов'язково повинні вчинюватись у приватних інтересах.
Враховуючи вищезазначені норми та встановлені у ході службового розслідування обставини, які знайшли підтвердження у ході розгляду даної справи, відповідач обгрунтовано дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині обов'язку неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів; вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання 30.06.2023 службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах; пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України та вимог пункту 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757.
Судом також встановлено, що наказом начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря № 781 від 11.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП» до начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_1 (0101361) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.18-20).
У зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному, наказ №781 від 1 1.07.20233 не було реалізовано відповідачем станом на видання спірного наказу.
У подальшому 30.09.2023 ОСОБА_1 вийшов на службу з лікарняного, а 02.10.2023 наказом начальника ГУНП в Сумській області № 394 о/с «По особовому складу», відповідно до п. 6 (у зв'язку із. реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (01011361), начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Сумській області, 02.10.2023 (а.с. 21).
Враховуючи застосуванню до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції наказом начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря № 781 від 11.07.2023, наказом ГУНП від 30.08.2023 № 979 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП» до позивача за вчинення дисциплінарного проступку відповідачем обгрунтовано прийнято рішення обмежитись раніше застосованим наказом ГУНП від 11.07.2023 № 781.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення відповідачем під час проведення службового розслідування його прав в частині надання пояснень, враховуючи наступне.
Частинами 1, 2 статті 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України"Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Тобто, вказаними нормами визначено право особи на захист відносно якої проводиться службове розслідування та яким чином повинно бути забезпечено.
Вказаною нормою визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення з приводу питань, відносно яких проводиться службове розслідування.
У даному випадку, це є правом особи, а не її обов'язком.
Порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану встановлено статтею 27 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частин 1-3 даної статті під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Із матеріалів справи вбачається та обставина, що позивачу було відомо про проведення відносно нього службового розслідування, про що останнього повідомлено з використанням електронної комунікації за контактними даними, які зазначені в його особовій справі.
Відтак, суд констатує, що відповідачем було надано можливість позивачеві надати пояснення з приводу питань, що є предметом службового розслідування (а.с.38-39). При цьому позивач таким правом не скористався (а.с. 40-41), про що складено відповідний акт.
При цьому дії вчинені відповідачем щодо можливості забезпечення права поліцейського на надання пояснень під час службового розслідування відповідають вимогам статті 27 Дисциплінарного статуту.
Тому відсутність пояснення особи при забезпеченні комісією загальних прав поліцейського відносно, якого проводиться службове розслідування та обізнаність з тим, що таке розслідування відносно нього проводиться, не може свідчити про порушення прав позивача.
Слід наголосити, що позивач при належному використанні своїх прав мав можливість знати про те, що є предметом службового розслідування та за наявності бажання дати письмові пояснення з приводу цього.
При цьому перебування позивача на лікарняному не позбавляло його можливості надати такі пояснення у будь-якій доступній для нього формі.
Враховуючи вищевикладене, позивач був обізнаний про призначення службового розслідування і як поліцейський, який зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, мав право скористатися правовою допомогою, надати докази, пояснення. Жодних доказів того, що позивачу дисциплінарна комісія перешкоджала у здійснені його прав до суду не надано.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження в матеріалах справи та досліджених судом доказах, дисциплінарне стягнення є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржуваний наказ відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір та витрати на правничу допомогу) відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька