17 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8271/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану у відповідності до статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/8271/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 червня 2023 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.07.2023, до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 грн з 01.07.2021; зобов'язання здійснити нарахування та виплату з 01.07.2021 доплату до пенсії, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 грн. без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі № 440/8271/23 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
10.10.2023 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/8271/23.
ОСОБА_1 подав до суду заяву у відповідності до статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відповідачем на виконання рішення суду щодо не врахування під час подальших підвищень розмірів пенсій щомісячну доплату;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.07.2021 року перерахунки та виплату пенсії мені ОСОБА_1 із врахуванням під час подальших підвищень розмірів пенсій щомісячну доплату, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 440/8271/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Надаючи оцінку поданій позивачем в порядку статті 382, 383 КАС України заяві, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок подання особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Відповідно до частин першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 440/8271/23 з 01.07.2021 встановлено ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон № 4901-VІ ) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Виходячи з викладеного, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Таким чином, відповідач не відмовляється від виконання рішення суду, натомість ГУ ПФУ у Полтавській області вживаються конкретні заходи в межах своїх повноважень для виконання зазначеного судового рішення.
Суд враховує, що статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, нарахована позивачу сума заборгованості з пенсійних виплат має бути сплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. А тому проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Суд зазначає, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату заборгованості пенсії позивачу, створює перешкоди для виконання рішення суду.
Суд відхиляє доводи позивача з приводу неналежного виконання рішення суду з посиланням на невірний обрахунок пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати, оскільки вказаним обставинам судом не надавалась оцінка, а права позивача були захищені шляхом визнання права позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії.
З урахуванням наведеного вище та з урахуванням тієї обставини, що наразі ГУ ПФУ у Полтавській області в межах своїх повноважень виконало можливі залежні від нього вищевказані дії, спрямовані на виконання судового рішення у даній справі, суд не вважає, що відповідач у подальшому буде ухилятися від виконання судового рішення та не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої у відповідності до статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/8271/23.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої у відповідності до статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/8271/23.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у відповідності до статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/8271/23, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Головко