15 січня 2024 рокуСправа №160/26647/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
13.10.2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0212370708 від 07.08.2023 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265.95-ВР від 06.07.1995 (зі змінами та доповненнями).
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.10.2021 року, основним видом діяльності якої є КВЕД 86.23 Стоматологічна практика. Підприємницька діяльність здійснюється у приміщенні № 22 за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3587-п від 22.11.2022 року проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки № 2639/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 15.12.2022 року, в якому вказані наступні порушення: «несвоєчасне подання повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єктів пов?язаних із оподаткуванням або через які проводилась діяльність за формою № 20-ОПП. Проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без відповідного розрахункового документа встановленого зразка на суму 70 207,54 грн». Позивачем подано заперечення на акт перевірки, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 від початку здійснення господарської діяльності з метою виконання вимог чинного законодавства України подала заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО, що підтверджено квитанцією № 1 від 06.01.2022 року. Під час проведення перевірки перевіряючим надавався для огляду реєстратор розрахункових операцій і в акті не відображено будь-яких порушень щодо використання в роботі такого реєстратора. Сума 70 207,54 грн є доходом позивача, який отримано нею як фізичною особою за виконання трудових обов?язків під час перебування на посаді лікаря стоматолога терапевта в Комунальному некомерційному підприємстві «Лівобережна стоматологічна поліклініка» Дніпровської міської ради, що підтверджено довідкою про доходи № 45 від 13.12.2022 року, виданою генеральним директором КП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради. ФОП ОСОБА_1 подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, в якій до загального річного оподаткованого доходу включено дохід, отриманий на посаді лікаря стоматолога терапевта в Комунальному некомерційному підприємстві «Лівобережна стоматологічна поліклініка» ДМР. Зважаючи на викладене, сума доходу ФОП ОСОБА_1 в розмірі 70207,54 грн не була отримана внаслідок здійснення господарської діяльності, тому не підлягала проведенню через реєстратор розрахункових операцій. Однак, заперечення позивача не були взяті до уваги, а податковий орган дійшов висновку, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік містить суму доходу отриманого від провадження саме господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного періоду та складає 70207,54 грн. На підставі викладеного, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає протиправним та просить його скасувати. Крім того, за проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуг) без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка скасована рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2023 року у справі № 201/1740/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
07.11.2023 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку з 02 жовтня 2021 року за основним видом діяльності - стоматологічна практика. Стан платника 0 - платник за основним місцем обліку. Абзацом 4 ст. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що з 01 січня 2021 року по 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп ФОП, крім тих, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров?я. Таким чином. законодавством передбачено використання РРО/ПРРО з січня 2021 року платниками єдиного податку другої четвертої груп ФОП, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров?я з січня 2021 року. Позивач звернувся до податкового органу із заявою про реєстрацію ПРРО 06.01.2022 року. 09.02.2022 року ФОП ОСОБА_1 була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік, згідно з якою обсяг доходів склав 70 207,54 грн. Оскільки реєстратор розрахункових операцій в податковому органі на зазначену господарську одиницю зареєстровано лише 06.01.2022, обсяг операцій через РРО, згідно АІС Податковий блок, складає в 2021 році - 0 грн. Разом із тим, 07.12.2022 позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2021 рік, в якій зменшено обсяг доходу, а саме: 0 грн. При цьому, позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію вже після проведення фактичної перевірки (початок перевірки 30.11.2022 та закінчення - 01.12.2022). Таким чином, на переконання відповідача, вбачається спроба приховання доходів не проведених через РРО, чим підтверджується порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Щодо рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2023 у справі № 201/1740/23, то відповідач зазначає, що згідно з практикою Верховного Суду, не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи той факт, що судом розглянуто справу про притягнення суб?єкта господарювання до адміністративної відповідальності. Спростування належними і допустимими доказами обставин, встановлених іншим судом у судовому рішенні, у даному випадку не порушує принципу верховенства права і правової визначеності як елемента верховенства права, а свідчить тільки про те, що районному суду не було надано всіх належних доказів для розгляду справи по суті. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ГУ ПДС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.08.2023 року № 0212370708 на суму 17551,89 грн діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.10.2021 року, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
09.02.2022 року ОСОБА_1 подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, в рядку 10 якої зазначено суму доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу 70207,54 грн (з цієї суми сплачено податки, які утримувались (сплачувались) податковим агентом), та ж сума дублюється в рядку 10.1 - дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які нараховані (сплачені, надані) відповідно до умов трудового договору (контракту).
22.11.2022 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видало наказ № 3587-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », згідно з яким, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, наказано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , з питань дотримання законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
На підставі наказу № 3587-п від 22.11.2022 року, ГУ ДПС у Дніпропетровській області оформлено направлення на перевірку № 4689 та № 4690 від 22.11.2023 року.
Направлення на перевірку пред?явлено, а копію наказу вручено ФОП ОСОБА_1 30.11.2022 року, про що міститься власноручний запис позивача у направленнях на перевірку.
За результатом проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт № 2639/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 05.12.2022 року, в якому встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО, КОРО та РК та без видачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка на суму 70207,54 грн.
Позивач, не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки, подала до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт фактичної перевірки від 05.12.2022 року № 2639/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
За результатом розгляду вказаних заперечень, відповідачем сформовано висновок № 07/04-36-07-08 від 09.01.2023 року, в якому зазначено, що перевірку проведено з дотриманням норм законодавства, порушення, встановлені в ході перевірки, зафіксовано правомірно та обгрунтовано.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0212370708 від 07.08.2023 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у розмірі 17551,89 грн.
Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив правомірність його прийняття до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20. 1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами пп.75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Умовами п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Так, фактичну перевірку позивача проведено на підставі наказу про проведення такої перевірки, копія якого отримана позивачам та направлення на проведення такої перевірки.
За викладених обставин, судом не встановлено порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки позивача.
Щодо порушення, за яке до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафна санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0212370708 від 07.08.2023 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
За приписами п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
На виконання вказаної норми ПКУ, 09.02.2022 року ОСОБА_1 подала податкову декларацію про майновий стан і доходи підприємця за 2021 рік.
Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1298/27743 (далі - Інструкція № 859) розроблена відповідно до пункту 179.9 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та визначає процедуру, форму та строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація), що містить у своєму складі у формі додатків відомості про суми нарахованого єдиного внеску фізичних осіб - підприємців (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які беруть участь у добровільному страхуванні, а також збільшення або зменшення сум зобов'язань по єдиному внеску за результатами проведеної документальної перевірки.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 859 у рядку 10.1 вказуються суми доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відповідно до умов трудового договору (контракту), що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу.
В рядку 10 податкової декларації ОСОБА_1 як підприємця, зазначено суму доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу 70207,54 грн (з цієї суми сплачено податки, які утримувались (сплачувались) податковим агентом), та ж сума дублюється в рядку 10.1 - дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які нараховані (сплачені, надані) відповідно до умов трудового договору (контракту).
У графі сума податку утриманого (сплаченого) податковим агентом податкової декларації позивача за 2021 рік зазначено про сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12637,36 грн та військового збору у розмірі 1053,1 грн.
Таким чином, позивач помилково зазначила у декларації про майновий стан і доходи як підприємця, свої доходи, отримані нею у 2021 році як фізичною особою - найманим працівником.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування т послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон № 265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно п. 15 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 265/95-ВР у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до позивача застосовано штрафну санкцію, передбачену п. 15 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 265/95-ВР за порушенням п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
При цьому, порушеннями, за які застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 17551,89 грн, є те, що вона подала декларацію про доходи за 2021 рік, в якій зазначила, що в 2021 році отримала доходи у розмірі 70207,54 грн.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає, що вказана сума отримана позивачем внаслідок провадження нею господарської діяльності як фізичної особи-підприємця за надання стоматологічних послуг без застосування реєстратора розрахункових операцій, що кваліфікується контролюючим органом як спроба приховання доходів не проведених через РРО.
Проте, вказані висновки податкового органу суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як вже було зазначено вище, аналіз податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 як підприємця, яка була подана позивачем 09.02.2022 року, свідчить, що позивач помилково зазначила у декларації про майновий стан і доходи як підприємця, свої доходи, отримані нею у 2021 році як фізичною особою - найманим працівником.
Вказані висновки додатково підтверджуються відомостями довідки КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради № 45 від 13.12.2022 року (була надана позивачем до заперечень на акт фактичної перевірки), згідно з якою ОСОБА_1 , ІК НОМЕР_2 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві «Лівобережна стоматологічна поліклініка» Дніпровської міської ради на посаді лікар стоматолог терапевт І категорії та за 2021 рік (за період з 01.01.2021 року по 30.11.2021 року) отримала доходи у розмірі 70207,54 грн, з яких утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 12637,36 грн, та військовий збір у розмірі 1053,13 грн.
Згідно з довідкою № 168 від 13.12.2022 року Комунальне некомерційне підприємство «Лівобережна стоматологічна поліклініка» Дніпровської міської ради реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради на підставі рішення № 33/10 від 22.09.2021 року Дніпровської міської ради «Про реорганізацію КНП «ЛСП» ДМР шляхом приєднання до КНП «МКЛ № 6» ДМР».
Таким чином, дохід позивача у розмірі 70207,54 грн є отриманою нею заробітною платою за 2021 рік під час роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Лівобережна стоматологічна поліклініка» Дніпровської міської ради на посаді лікар стоматолог терапевт І категорії. При цьому, з вказаного доходу її податковим агентом утримано (сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір).
Наведені обставин свідчать про безпідставність висновків контролюючого органу про те, що позивач приховала доходи та не провела отримані нею доходи від підприємницької діяльності через РРО.
Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які документальні підтвердження того, що позивач у 2021 році здійснювала підприємницьку діяльність, за яку отримувала грошові кошти без використання реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок.
Водночас, подання позивачем 07.12.2022 року уточнюючої податкової декларації, в якій зазначено, що отриманий нею як підприємцем дохід у 2021 році складає 0 грн, є свідченням того, що ФОП ОСОБА_1 скористалась своїм правом на подання уточненої податкової декларації та зазначила відомості, що відповідають отриманим нею, як ФОП, доходам у 2021 році.
Отже, контролюючим органом не було встановлено порушень позивачем вимог п. 1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, за яке до позивача застосовано заходи впливу, та, як наслідок відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення, яке позивачем не було допущено.
При цьому, суд вважає, що висновки рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2023 року у справі № 201/1740/23 не підлягають застосуванню у цій справі, зважаючи на різні предмети спору у справі № 201/1740/23 (оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення) та у справі № 160/26647/23 (оскарження податкового повідомлення-рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач, під час проведення фактичної перевірки позивача не встановив жодного доказу, який підтверджував здійснення позивачем у 2021 році здійснення підприємницької діяльності та, під час розгляду заперечень позивача на акт перевірки, не врахував надані позивачем докази.
Наведені обставини свідчить про те, що відповідач діяв не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що свідчить про протиправність дій відповідача і наявність законних підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0212370708 від 07.08.2023 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 КАС України, яким встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. відповідно до платіжної інструкції від 13.10.2023 року.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0212370708 від 07.08.2023 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (зі змінами та доповненнями).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна