Провадження № 11-сс/821/12/24 Справа № 712/14403/23 Категорія: ст. 182 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 січня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря за участю прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрання запобіжного заходу у вигляді зобов'язання відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Єнакієве, Донецької області, громадянина України, пенсіонера, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді із клопотання в якому просив застосувати відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши покидати житло за адресою реєстрації, а саме АДРЕСА_1 , строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;
-заборонити цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
В період введення воєнного стану на території України дозволяти підозрюваному ОСОБА_7 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись із визначеного місця (місця проживання) з метою перебування останнього в укритті.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2023 року у задоволенні клопотанні слідчого відмовлено.
Застосовано щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023250310004190 від 26.12.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України - до 28 лютого 2024 року включно.
Попереджено ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що прокурором не надано обґрунтованих підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , а доводи, що викладені слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду.
В той час як особисте зобов'язання, яке відповідно до ст. 179 КПК України полягатиме у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку слідчого, буде цілком достатнім.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити, з покладенням обов'язків, указаних в клопотанні.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального права.
Вказує, що на обґрунтування наявності підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, сторона обвинувачення посилалась на ризик переховування від органів досудового розслідування або суду та ризик вчинити підозрюваним інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки матиме можливість вживати алкогольні напої та продовжити свою протиправну поведінку.
Крім того, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте слідчим суддею залишено без належної оцінки те, що доводи захисту задля обрання більш м'якого запобіжного заходу не підтверджено жодними документами, а саме: захисник ОСОБА_8 посилався на той факт, що підозрюваний офіційно працевлаштований та працює щодобово, проте з 26.12.2023 по 28.12.2023 жодної довідки, більш того, якщо йому було відомо на якому підприємстві підозрюваний працює - навіть копії трудової книжки до суду не надав. Крім того, посилання на те, що підозрюваний має захворювання шлунково-кишкового тракту та необхідне лікування, також жодним медичним документом не підтверджено.
Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя також не в повній мірі врахував наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також ризик вчинення нових кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12023250310004190 внесені до вказаного реєстру: 26.12.2023 за фабулою: «26.12.2023 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа із абонентського номеру НОМЕР_1 оператора мобільного зв'язку ПрАТ Київстар здійснила дзвінок диспетчеру спецлінії 102 Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Черкаській області та повідомила завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху, а саме: драмтеатру та центрального ринку в м. Черкаси» - правова кваліфікація ч.1 ст. 259 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
27.12.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, тобто у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку органу досудового розслідування, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
За доводами прокурора причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину підтверджується зібраними доказами та, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки останній не має міцних соціальних зв'язків, адже він розлучений, офіційно не працює, зловживає алкогольними напоями та враховуючи, що у разі засудження його за вчинення інкримінованого злочину, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 6 років, тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Також прокурор вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи викладене прокурор просив застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року, ст. ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Апеляційний суд зазначає, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд повинен враховувати вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд апеляційної інстанції вважає, слідчим суддею в достатній мірі встановлено підстави для відмови в обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Такий запобіжний захід, на переконання апеляційного суду, є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню ризиків у даному кримінальному провадженні.
Тільки те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких злочинів, не дає підстав для застосування до нього такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.
Оцінюючи наявність ризиків, на які посилались у своєму клопотанні слідчий та прокурор в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування - не обґрунтовано. Так указаний ризик прокурор мотивував лише тяжкістю покарання, яке може бути застосовано у разі визнання ОСОБА_11 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_11 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду нічим не підтверджено, також не обґрунтовано ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, з моменту внесення відомостей про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення 26.12.2023, ОСОБА_11 жодним чином не перешкоджав досудовому розслідуванню.
Також з часу оголошення ОСОБА_11 про підозру, 27.12.2023, не встановлено жодного факту порушення ним своїх процесуальних обов'язків.
Будь-яких доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного за час досудового розслідування стороною обвинувачення апеляційному суду також не надано.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у даному випадку прокурором хоч і доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_11 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт.
Положення ст. 179 КПК України регламентують, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оскільки протягом апеляційного розгляду не було обґрунтовано прокурором наявність виняткових обставин, які дають можливість для застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Такий запобіжний захід, на думку суду апеляційної інстанції, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційним судом не встановлено.
Тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді за викладених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає, а відмова в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосування запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, на думку суду апеляційної інстанції, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства та позиції Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрання запобіжного заходу у вигляді зобов'язання відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4