16 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/8438/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Колос І. Б. та Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС Д.Ф."
до Товариства
про стягнення 3 066 890,90 грн,
Товариство (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 зі справи №910/8438/22.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2023 касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником належним чином не обґрунтовано підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс); надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Товариство 02.01.2023 (через систему "Електронний Суд", відповідно до вхідного штампу Верховного Суду та поштової відмітки на конверті) на виконання вимог вказаної ухвали від 21.12.2023 про залишення його скарги без руху подало заяву про усунення недоліків, в якій скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статей 509, 530, 617, 764, Цивільного кодексу України а також статті 284 Господарського кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, які скаржник наводить у заяві та касаційній скарзі, що є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Також скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (зокрема, статті 73, частини другої статті 74, статей 76, 77, 78 ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги та враховуючи, що касаційна скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України, а також відповідає вимогам статті 290 названого Кодексу, Суд дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Разом з тим Товариством було подано клопотання, в якому останнє просило зупинити дію оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що оскаржуваним судовим рішенням з Товариства стягнуто 3 066 890, 90 грн, фактичне звернення до виконання якого може спричинити значні збитки для скаржника, зокрема, призведе до втрати його платоспроможності та неможливості виконання обов'язків перед іншими контрагентами, а також суттєво ускладнить відновлення стану, який існував до ухвалення судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Однак саме лише посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів (зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження), які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 зі справи №910/8438/22.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 08 лютого 2024 року о 10:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 01 лютого 2024 року.
4. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про зупинення дії оскаржуваних рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 зі справи № 910/8438/22 відмовити.
5. Витребувати матеріали справи № 910/8438/22 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС Д.Ф." до товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення коштів.
6. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова