Провадження: 2/484/59/24
Справа: 484/4997/23
(заочно)
12.01.2024 м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Закревського В.І.
за участю секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
за відсутності сторін (заява),-
У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.11.2020 року (справа № 484/3953/20), а саме з 1/4 до 1/3 частини, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття та на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.08.2021 року (справа № 484/1764/21), а саме з 1/4 до 1/3 частини, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття. В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що його матеріальне становище значно погіршилось, а розмір його доходів позбавляє можливості сплачувати аліменти у сумі, визначеній рішеннями суду, що стало підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.12.2023 спарву призначено до рогляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі у судове засідання також не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їхню відсутність до суду не надходили, відзиву на позов не подали.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має двох синів. Вказане підтверджується свіоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.03.2016 року де ОСОБА_1 вказаний батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.06.2019 року де ОСОБА_1 вказаний батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.11.2020 року у справі № 484/3953/20, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.08.2021 року у справі № 484/1764/21, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Частиною 3 ст. 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
Згідно до ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з положеннями ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками,може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Враховуючи зміст ст. 181,192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналогічна вимога встановлюється положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
З позову вбачається, що звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що матріальний стан позивача суттєво погіршився, втратив робоче місце, проживає у орендованому житлі.
Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Суд враховує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, проте він не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Судом встановлено, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей визначено судом у розмір 1/4 частки на кожного з дітей, щомісячно, тобто перевищує розмір аліментів на двох дітей, відповідно до п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на утримання його дітей.
Згідно п.23 Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зменшення розміру аліментів підлягають задоволенню з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 280,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити в повному обсязі.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення (судовий наказ) Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.11.2020 року у справі № 484/3953/20, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 на 1/3 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.08.2021 року у справі № 484/1764/21, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 на 1/3 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду.
Відкликати з примусового виконання Первомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), адреса: пров. Бебюш Капон, 16, м.Первомайськ Миколаївської області, 55213, виконавчий лист (справа № 484/1764/21) та судовий наказ від 24.11.2020 року (спарва № 484/3953/20).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 16.01.2024.