Справа № 643/9841/21
Провадження № 1-кп/643/34/24
16.01.2024
Суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-
У провадженні Московського районного суду м. Харкова на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
16.01.2024 року на адресу суду через електронний суд надійшло клопотання від обвинуваченого ОСОБА_4 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду. Просив суд визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання, яке відбудеться 25 січня 2024 року, згідно наступного переліку: Дніпровський районний суд м. Києва, Деснянський районний суд м. Києва, Дарницький районний суд м. Києва, Подільський районний суд м. Києва, Солом'янський районний суд м. Києва, Голосіївський районний суд м. Києва.
Клопотання обгрунтоване наступним.
На даний час обвинувачений проживає у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 , працює у ТОВ “Основа інфо” на посаді інспектора відділу з безпеки, винаймає житло у м. Києві за власні кошти. На даний час ОСОБА_4 отримує мінімальну заробітну плату, а проживання у місті Харкові не має. Витрати на проїзд до міста Харкова вважає дуже суттєвими та непомірними. Крім того, у зв'язку із веденням на території України воєнного стану та систематичні обстріли міста Харкова існує реальна загроза його життю.
Дослідивши матеріали клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого в режимі відеоконференції з наступних підстав.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Норма ч. 1 ст. 336 КПК закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
До клопотання про відеоконференцію ОСОБА_4 не надав доказів того, що він проживає в м. Києві та працевлаштований.
Інших доказів обгрунтування неможливості прибути у судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 у своєму клопотанні не навів. На минулому судовому засіданні повідомив суд, що переживає за власну безпеку, враховуючи, що Харків обстрілюють, а тому проживає та працює у місті Полтава.
Суд не бере до уваги вказані доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , позаяк безпекова ситуація у місті Харкові стабілізувалася порівняно з періодом починаючи з 24 лютого 2022 року, а тому перешкод для явки обвинуваченого до суду у м. Харкові суд не вбачає.
На даний час Україна перебуває у правовому режимі воєнного часу та піддається періодичним ракетним обстрілам з боку російської федерації, а оголошені повітряні тривоги, здебільшого, охоплюють усю територію України. При цьому немає підстав стверджувати, що територія м. Харкова є набагато безпечнішою у порівнянні з м. Києвом, з огляду на те, що м. Київ теж піддається ракетним атакам.
Суд звертає увагу ОСОБА_4 про те, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України прибувати за викликом до суду є обов'язком обвинуваченого.
Суд роз'яснює обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання з її участю в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_4 до свого клопотання не долучив жодних доказів, які б підтверджували його місце перебування, а також існування об'єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали його прибуттю до суду для участі в судовому розгляді.
Керуючись ст. 28, 336 КПК України, суддя
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - ОСОБА_1