Провадження № 2/641/205/2024 Справа № 641/9783/21
09 січня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Маньковської О.О.,
за участю секретаря судових засідань - Двірник Л.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті рідного брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав на території США за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 17/2021, номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 68480907. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 . Проте, приватним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній не має можливості перевірити, чи складав спадкодавець посвідчений та зареєстрований заповіт або спадковий договір у США.
Згідно виданої довідки приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В., після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на території США, станом на 17.11.2021 року наявні дані про те, що до складу спадкоємців спадкодавця, входить його брат позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина спадкодавця - громадянка США ОСОБА_5 відмовилася від спадщини на користь брата спадкодавця ОСОБА_1 , про що в матеріалах спадкової справи є її заява.
Посилаючись на вказані обставини, а також на вимоги ст.ст. 1268, 1296 ЦК України, позивач просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради Кукуєва В.І. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити в задоволенні позову.
В поданому відзиві представник відповідача Харківської міської ради, посилалася на те, що спадкодавець ОСОБА_6 проживав на території США та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території США, відомостей про наявність громадянства України у матеріалах справи відсутні. Зі змісту наявних в матеріалах справи документів вбачається, що спадкодавець мав дружину ОСОБА_7 , яка є громадянкою США, яка відмовилася від прийняття спадщини на користь брата спадкодавця ОСОБА_1 . Разом з цим, приватним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з неможливістю встановити наявність заповіту або спадкового договору, складеного спадкодавцем, наслідком чого є неможливість визначення кола спадкоємців. Місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є територія США, внаслідок чого спадкові відносини регулюються за правилами, визначеними законодавством цієї держави. Позивачем у справі не надано жодних доказів на підтвердження відомостей про відсутність у спадкодавця іншого майна, зокрема поза межами території України, відсутності інших спадкоємців за законом та заповітом, неприйняття ними спадщини поза межами України, зокрема на території США, а також не надано доказів щодо відсутності заповітів чи спадкових договорів, укладених від імені спадкодавця на території США. Отже, вважала, що зі змісту документів, що містяться в матеріалах справи не вбачається доведеність позивачем, що Харківська міська рада є належним відповідачем у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника Харківської міської ради, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_10 , 1965 року народження на підставі Договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 527, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Зінченко Р.П. на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_11 , який постійно на день смерті проживав на території США за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 , виданим Відділом охорони здоров'я і психічної гігієни міста Нью-Йорк.
Після смерті ОСОБА_12 відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав на території США за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 17/2021, номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 68480907.
Проте, приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній не має можливості перевірити, чи складав спадкодавець посвідчений та зареєстрований заповіт або спадковий договір у США.
Згідно виданої довідки приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. № 380/02-14 від 17.11.2021 року, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на території США, станом на 17.11.2021 року, наявні дані про те, що до складу спадкоємців спадкодавця, входить його брат - позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина спадкодавця - громадянка США ОСОБА_5 відмовилася від спадщини на користь брата спадкодавця - ОСОБА_1 , про що в матеріалах спадкової справи є її заява.
У судових засіданнях були допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є колишньою дружиною позивача, вказала, що брат позивача заповіт не складав, проте мав намір залишити квартиру своєму брату - ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його відчимом, крім того, вказав, що брат позивача мав намір залишити квартиру своєму брату - ОСОБА_1 .
Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України. Втім за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується норми Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша, друга статті 1221 ЦК України).
У статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).
Іноземний елемент у правовідносинах спадкування може знайти свій вираз в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).
За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів.
Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України, тобто спадкування нерухомого майна здійснюється за матеріальним правом держави, на території якого це майно знаходиться (стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні; подання заяви про прийняття спадщини за законодавством іншої держави не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна, як це передбачено статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» та статтею 1269 ЦК України; якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Спадкування права на нерухоме майно, розташованого за межами України, не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для успадкування іншої частини права не нерухоме майно, розташованого на території України, оскільки як міжнародним, так і національним законодавством задекларована незалежність та самостійність відповідних спадкових процесів. Обставини прийняття спадщини за кордоном можуть лише підтверджувати обізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.03.2023 року у справі №398/1796/20.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач має достатні правові підстави на визнання за ним права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на території США, з якою двосторонніх міжнародних договорів у сфері міжнародного правового співробітництва про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах не укладалось, тому перевірити чи складав спадкодавець ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчений і зареєстрований заповіт або спадковий договір на території США не має можливості.
Відтак, позивач об'єктивно позбавлений можливості захистити своє право в інший спосіб, ніж шляхом подання позову про визнання права власності до суду. Задоволення позову, на думку суду відповідає вимогам ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 1218, 1223, 1261-1265, 1269, 1270, Цивільного кодексу України, Законом України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 7.
Повний текст рішення складений 12.01.2024 року.
Суддя: О. О. Маньковська