Справа №: 398/3094/22
провадження №: 1-кп/398/109/24
Іменем України
"16" січня 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого поданого в межах розгляду кримінального провадження №12022121060000818 від 27.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022121060000818 від 27.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У рамках кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 21.01.2024 року.
03.01.2024 року від прокурора ОСОБА_3 надійшло до суду клопотання, яке було підтримано ним і в судовому засіданні, про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.10.2022 року, яке мотивоване тим, що ризик передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України продовжує існувати і на час розгляду справи у суді. Обставини/підстави які були встановлені під час його обрання є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають потребу тримання обвинуваченого під вартою. З урахуванням особи обвинуваченого, соціального та сімейного стану, та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину, зокрема негативного наслідку, яким є смерть людини, що неможливо усунути чи відшкодувати, просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Свої вимоги обґрунтовують тим, що обвинувачений знаходиться під вартою вже тривалий час. Враховуючи його соціальні зв'язки, життєвий шлях та позитивну характеристику, як за місцем проживання так і роботи свої процесуальні обов'язки може виконати перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом. Тримання під вартою не повинно бути продовжене через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі, тому просять змінити обраний запобіжний захід.
Вислухавши позиції учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Згідно ч.1,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.10.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор», який судом неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою від 23.11.2023 року продовжено строк до 21.01.2024 року.
При продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого, йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Обвинувачений раніше не судимий, одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, яке знаходиться за межами Кіровоградської області. На даний час в кримінальному провадженні триває судовий розгляд, судом проведено підготовчий судовий розгляд, оголошено обвинувальний акт, визначено обсяг та порядок дослідження доказів, досліджено документи, звуко та відеозаписи, допитано потерпілу та розпочато допит свідків. Під час судового розгляду обвинувачений неодноразово змінював свою позицію/ставлення щодо обставин та наслідків кримінального правопорушення, що на думку суду, може вказувати на непередбачуваність дій обвинуваченого у разі обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою. Вищезазначені факти переконують суд, що перебуваючи на свободі та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, а тому існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він може ухилятись від суду, тобто без перешкод залишити своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. Існування вказаного ризику додатково підвищується військовою агресією РФ проти України, та дією на всій території України воєнного стану. І у разі обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, в умовах діючого на теперішній час в Україні воєнного стану, стане неможливо здійснювати належний контроль правоохоронних органів за поведінкою обвинуваченого.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд зазначає, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, оскільки у кримінальному провадженні, наявні наслідки у вигляді смерті особи, яка на момент ДТП виконувала важливі, з огляду на військову агресію РФ, обов'язки у вигляді здійснення контрольно-пропускного режиму на КПП «Пост №2», що є реальною ознакою справжнього суспільного інтересу, а отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку.
Беручи до уваги доведеність обґрунтованості обвинувачення, недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, відсутність даних про неможливість подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт та вважає, що запобігти встановленому ризику можливо лише шляхом продовження застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
На переконання суду на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищою соціальною цінністю.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, тому суд дійшов висновку про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому строком шістдесят днів.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, тому згідно п.2 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суддя має право не визначати розмір застави.
Керуючись ст. ст.31,35,177, 183, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, починаючи з 16.01.2024 року до 15.03.2024 року, включно.
По справі оголосити перерву до 14:00 год 27 лютого 2024 року.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1