Справа № 11-сс/824/479/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/53515/23-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
09 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року, -
Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18.01.2024 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, без визначення розміру застави.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, слідчим суддею під час постановлення оскаржуваного рішення не в повній мірі враховано наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також того, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити відповідної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, із врахуванням вимог п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника, підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102060000040, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України.
21.11.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України.
22.11.2023 слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України, наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості, на думку органу досудового розслідування, іншого більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року залишено без задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18.01.2024 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження за клопотанням слідчого є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу відносно останнього.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування («Мюррей проти Сполученого Королівства»).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними доказами.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилається орган досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують.
Таким чином, колегія суддів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України, яка є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних (фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні органу досудового розслідування не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні органу досудового розслідування ризики в сукупності з тяжкістю злочинів та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи прокурора про неврахування слідчим суддею наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є, на думку колегії суддів, необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга прокурора, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178,183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18.01.2024 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4