Справа № 357/2085/23 Головуючий в суді І інстанції - Дорошенко С.І.
Провадження № 33/824/5262/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
24 листопада 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Тарасюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 07 лютого 2023 року о 22 годині 59 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по вул. Томилівська, 72 А, керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в Ставищанській центральній районній лікарні, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року скасувати та закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова є незаконною, безпідставною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням усіх фактичних обставин справи та ненаданням належної правової оцінки всім доказам.
ОСОБА_1 звертає увагу, що зі слів поліцейських - наявність запису в базі даних Національної поліції України "Армор" стосовно притягнення його до відповідальності за статтею 309 Кримінального кодексу України і стало причиною того що відносно нього 08 лютого 2023 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, ОСОБА_1 не погоджується із безпідставними звинуваченнями та категорично стверджує, про те що усі факти нібито вчинення ним адміністративного правопорушення перекручені, та під час складення адміністративних матеріалів йому не було роз'яснено права, в тому числі права отримання правової допомоги адвоката, права на подачу клопотань, тощо.
Наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів інформування його про причину зупинки, оскільки цього не було зроблено поліцейськими.
Крім того, адміністративні матеріали, не дають можливості встановити як поліцейськими були виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння та які саме ознаки були виявлені, оскільки ніякого огляду поліцейськими не проводилося. Більше того, з відеозапису з бодікамер поліцейських чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки наркотичного сп'яніння, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні, зовсім не схоже, як у людей, які вживають наркотичні речовини), тобто його поведінка цілком відповідала обстановці.
Щодо проведеного огляду в закладі охорони здоров'я, апелянт зазначає, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою Карти Expert test DOA-05 Dip-Card (Multi-Drug (5 different drugs), Urine).
Більше того, неналежність та недійсність результатів проведеного лікарем огляду, підтверджує й сам лікар, зазначаючи що матеріал, який досліджувався, не є біоматеріалом (сечею). Проте, незважаючи на це, проводить огляд та надає висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. Зазначене дає підстави стверджувати про неналежність та недопустимість даного доказу.
Разом з тим, з відеозапису з бодікамер поліцейських можливо встановити що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складалося поліцейськими після проведення самого огляду, що в свою чергу дає підстави стверджувати про неналежність та недопустимість даного доказу.
Відтак, на думку апелянта ОСОБА_1 , з урахуванням вищезазначеного в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його вини, що в свою чергу свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника Тарасюка А.В., який також підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також ст. 62 Конституції України визначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 142743 вбачається, що 08 лютого 2023 року о 00 год. 45 хв. в м. Біла Церква по вул. Томилівська, 72 А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в Ставищанській центральній районній лікарні, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (а.с. 1).
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Ставищенська лікарня» від 08 лютого 2023 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, а саме в його організмі виявлено «амфетамін» (а.с. 2).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення поліцейськими про причини зупинки, оскільки цього не було зроблено працівниками поліції, то суд першої інстанції обґрунтовано їх відхилив під час розгляду справи посилаючись на наявні в матеріалах справи докази, зокрема, відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 проводився виключно за допомогою Карти EXPERT-TEST DOA-05 Dip-Card, які надають лише попередній аналітичний результат та мають бути підтверджені іншими альтернативними методами, то апеляційний суд керується наступним.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Чинним законодавством не визначено перелік спеціальних технічних засобів, медичної техніки та медичних виробів для діагностики «in vitro», які використовуються при проведенні лабораторних досліджень на виявлення етанолу та визначення наркотичного засобу або лікарської речовини у біологічному середовищі обстежуваної особи.
Та обставина, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою швидкісного тесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок суду першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись також клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає.
Результат огляду, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи акту медичного огляду, в такому лікарем наведено ознаки наркотичного сп'яніння, які було виявлено у ОСОБА_1 під час клінічного огляду.
Клінічні дані в поєднанні із результатом тесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Наданий суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння є належним доказом, оскільки він був отриманий з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та іншим доказам по справі.
Доводи апелянта про неналежність та недійсність результатів проведеного лікарем огляду, є необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами в їх сукупності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта про те, що адміністративні матеріли не дають можливості встановити як поліцейськими були виявлені в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та які саме ознаки були виявлені, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, за змістом цієї норми, поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, та оскарження ОСОБА_1 таких дій і їх результатів, а тому доводи апелянта про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення сфальсифіковані працівниками поліції, не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та не були встановлені під час апеляційного розгляду.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у цих доказах, не встановлено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції також не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
За таких обставин постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку із чим апеляційний суд залишає постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко