вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 752/6099/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10589/2023Головуючий у суді першої інстанції - Мазур Ю.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
08 листопада 2023 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Поліщук Н.В.,
секретар Ольшевська Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кулигіним Артемом Євгеновичем, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року про відмову у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення, у якій просила переглянути рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2021 у справі № 752/6099/20, скасувати його, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити (т. 8 а.с. 161-166).
У квітні 2023 ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову: зобов'язати ОСОБА_2 , до набрання рішенням суду у справі № 752/6099/20 законної сили за результатами перегляду справ за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівського міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, передавати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_1 , за місцем її проживання (перебування): щотижня: з 10 год. 00 хв. кожної середи до 10 год. 00 хв. кожної суботи; у вихідні дні: з 10 год. 00 хв. кожної першої суботи до 20 год. 00 хв. кожної першої неділі та з 10 год. 00 хв. кожної третьої суботи до 20 год. 00 хв. кожної третьої неділі.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 порушив усну домовленість між ним та позивачем за первісним позовом щодо побачення з дитиною, оскільки останній не повернув її матері у термін погоджений між ними, на момент звернення з даною заявою дитина проживає разом із ОСОБА_2 , який в свою чергу дозволяє бачитися позивачці з дитиною лише на визначеній ним території в будинку та біля нього, що позбавляє ОСОБА_1 материнського піклування, уваги та присутності. А отже, у разі наступного визначення судом місця проживання ОСОБА_5 з матір'ю за результатами перегляду справи на підставі заяви за нововиявленими обставинами, у разі незадоволення заяви про забезпечення позову, виконання такого рішення суду може бути ускладнено, адже дитина фактично не знає родини матері, де і як вона живе, і саме забезпечення позову зараз укріпить в дитині розуміння способу життя матері, її оточення і у наступному, у разі визначення судом місця проживання дитини з мамою, допоможе належному виконанню такого рішення суду без будь-яких уявлень про місце і спосіб життя матері і набуде необхідного зв'язку з нею та її родиною (т. 9 а.с. 1-10).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2023 у задоволенні заяви позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2021 у справі № 752/6099/20 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено (т. 9 а.с. 27-30).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового рішення про те, що заявником не надано доказів, які свідчать що відповідачем за первісним позовом вчиняються дії, спрямовані на вчинення усіх можливих дій для унеможливлення спілкування ОСОБА_1 з дитиною, та не врахував, що рішенням першої інстанції у цій справі (№ 752/6099/20) місце проживання ОСОБА_5 визначено з батьком і таке рішення підтримано судами апеляційної та касаційної інстанції, а отже воно є таким, що набрало законної сили.
В той час, як рішенням № 87 від 07.03.2023 Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області ОСОБА_1 надано право бачитись із сином лише 4 години на тиждень, і за місцем проживання батька.
Отже, вже ці дві обставини, доводять факт унеможливлення спілкування ОСОБА_1 з дитиною в комфортних умовах та в зручній для дитини та матері обстановці.
Одночасно, за результатами перегляду справи № 752/6099/20 у зв'язку із поданою заявою про існування нововиявлених обставин, потенційно існує вірогідність, що місце проживання дитини може бути в майбутньому змінено і вона стане проживати з мамою. Однак, в такому разі, враховуючі вік дитини та факт її постійного проживання вже тривалий час із батьком та побачення із мамою лише на території батька обмежену кількість часу, дитині психологічно важко буде в певний момент змінити місце свого проживання і переїхати до мами. І саме задоволення заяви про забезпечення позову дозволить дитині вже зараз, з одного боку залишатись жити у батька, а з іншого деякий час проживати з мамою, що допоможе дитині звикнути до атмосфери, в якій живе його мама, звикнути до її оточення, звичок, розпорядку дня та способу життя в цілому (т. 10 а.с. 39-48).
24.07.2023 ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу на ухвалу про відмову у забезпеченні позову, в якому зазначено, що апелянт умисно перекрутив обставини, пославшись в апеляційній скарзі на зазначене рішення як на нововиявлену обставину. В заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявником вказана інша обставина, а саме - набрання законної сили ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11.08.2022 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України. На думку заявника, з урахуванням доведеності вини відповідача у вчиненому насильстві над позивачем (заявником) на фоні сімейних відносин та відповідно до приписів ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто, зокрема, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.
Рішення служби у справах дітей було ухвалено в березні 2023 року, після подання заяви про перегляд рішення. Тобто, апелянт вводить суд в оману щодо підстав перегляду рішення та щодо обставини, на яку він посилається як на нововиявлену.
Прохальна частина заяви про забезпечення позову фактично є позовними вимогами про визначення способу участі матері у вихованні сина (встановлення графіку побачень). При цьому, рішення яким визначено спосіб участі матері - ОСОБА_1 у вихованні сина - ОСОБА_6 вже прийнято службою у справах дітей. Зазначене рішення ОСОБА_2 виконується в повному обсязі, перешкоди у спілкуванні ОСОБА_6 з матір'ю - ОСОБА_1 не створюються (т. 10 а.с. 109-112).
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 заперечувала проти поданої апеляційної скарги та просила її відхилити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2021 у справі № 752/6099/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.07.2022 та постановою Верховного Суду від 30.11.2022, первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,40 грн.
Отже, з наведеного вбачається, що за наслідками розгляду поданого позову, судом першої інстанції було ухвалено рішення, яке було предметом перегляду в суді апеляційної та касаційної інстанціях, та набрало законної сили. Тобто, з процесуальної точки зору, закінчилось позовне провадження.
Однак, звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтовувалась тим, що участь у всебічному розвитку сина передбачає постійний особистий контакт матері з дитиною, чого не відбувається через перешкоди з боку відповідача, оскільки надає можливість бачитись матері з дитиною лише у нього вдома, тобто, на підконтрольній йому території та фактично лише під його наглядом. Таким чином, поданою заявою ОСОБА_1 просила, з урахуванням висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 15.09.2021, збільшити час проведення дитини з матір'ю та надати можливість дитині проживати з матір'ю у визначені дні.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Зі змісту ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, положенням ЦПК України передбачено порядок забезпечення позову, метою якого є забезпечення в подальшому виконання рішення суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Аналіз статей 149, 150 ЦПК України, що регламентують забезпечення позову у справах позовного провадження, свідчить про те, що діючим ЦПК України не передбачено можливість подання заяви про забезпечення під час розгляду заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, у порядку, визначеному Главою 3 ЦПК України.
До того ж, заявлені заходи забезпечення позову за змістом є тотожними із позовними вимогами про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначені ст. 158 СК України, що суперечить ч. 10 ст. 150 ЦПК України, та які вже були предметом судового перегляду.
Окрім зазначеного, вимога ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка була подана з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.09.2021, не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки такими діями позивач намагається змінити судове рішення, яке набрало законної сили, та з яким вона не погоджується.
Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кулигіним Артемом Євгеновичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 15 січня 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Т.О. Невідома
Н.В. Поліщук