П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20763/23
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби у поліції за період з 14 лютого 2022 року по 15 червня 2023 року включно.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив службу в Головному управлінню Національної поліції в Одеської області. Відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року у справі № 420/12120/22 виплачено на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення. Також, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року у справі № 420/9037/22 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення. Оскільки позивача було виключено зі списків особового складу 14.02.2022 року, а крайню виплату відповідачем здійснено 15.06.2023 року, то відповідачем затримано розрахунок з 14.02.2022 року по 15.06.2023 року.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що фактичним днем розрахунку з позивачем було 15.06.2023 року. Додатково звертає увагу суду на необхідність застосування до зазначеної позовної вимоги принципу співмірності. Враховуючи незначний розмір суми яку було стягнено при виконанні рішення, а саме 58 433,55 грн., сума затримки у разі задоволення позову повинна розраховуватися по принципу співмірності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби у поліції за період з 14 лютого 2022 року по 15 червня 2023 року включно, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт наголошує, що суд помилково не застосував місячний строк звернення до суду з цим позовом та не залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду. Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції помилково не здійснив розрахунок середнього заробітку, з урахуванням співмірності, який підлягає стягненню на користь позивача.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінню Національної поліції в Одеської області. Згідно наказу ГУНП в Одеській області № 197 о/с від 03.02.2022 позивач звільнений зі служби в поліції з 14.02.2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року у справі № 420/12120/22 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплаченої суми.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року у справі № 420/9037/22 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.
16 березня 2023 року, на виконання рішення по справі № 420/9037/22, ГУ НП виплачено позивачу 3 324,54 грн (платіжне доручення № 65571);
13 червня 2023 року, на виконання рішення по справі №420/12120/22, ГУ НП виплачено позивачу 11 968,41 грн (платіжне доручення № 654987);
15 червня 2023 року, на виконання рішення по справі №420/12120/22, ГУ НП виплачено позивачу 0,01 грн (платіжне доручення № 655225).
26 липня 2023 року представник позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області із запитом щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні зі служби у поліції за період з 14 лютого 2022 року по 15 червня 2023 року включно.
Листом від 02.08.2023 року Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило про відсутність підстав для нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки рішеннями суду не визначено стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що остаточний розрахунок з позивачем був проведений не в день звільнення з військової служби 14.02.2022 року, а 15.06.2023 року, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку з позивачем в день його звільнення з військової служби. При цьому суд виходив із своєчасності звернення позивача з вказаними позовними вимогами.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 цієї статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем, на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду, проведено відповідачем 15 червня 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.14-16).
Судова колегія наголошує, що лише за умови дотримання позивачем строку звернення до суду або визнання причин пропуску строку поважними суд може розглядати справу і вирішувати спір по суті.
Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом з метою забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою ОСОБА_1 не ставилось питання щодо поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Не вирішено це питання і судом першої інстанції при відкритті провадження у справі.
Натомість, 30 серпня 2023 року до суду від ГУ НП в Одеській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із тим, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду з цим позовом.
04 вересня 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не просив поновити строк звернення до суду, однак зазначав, що строк звернення до суду ним не пропущений, оскільки він не міг догадатись, що відповідач добровільно виконав рішення судів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з посиланням на те, що строк звернення з цим позовом обраховується з дня отримання позивачем від ГУ НП в Одеській області листа - відмови у виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Оскільки відповідно до ст.294 КАС України ухвали про відмову в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду не можуть бути оскарженні окремо від рішення суду, основним доводом апеляційної скарги ГУ НП в Одеській області є пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку підставам пропущення строку звернення до суду з цим позовом та доводам позивача щодо строку звернення його до суду з цим позовом та поважності підстав для його поновлення.
Так, у відповіді на відзивна позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що про порушення своїх прав в частині несвоєчасного розрахунку у конкретній сумі він дізнався 20 липня 2023 року, з листа відповіді ГУ НП, однак зазначена відповідь була неповною та 26.07.2023 направлено повторний запит до відповідача.
Лише 02 серпня 2023 року позивачем отримано лист ГУ НП в Одеській області про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, на переконання позивача, місячний строк звернення до суду ним не пропущений і має обраховуватись з дати отримання документів для визначення реального розміру заробітної плати позивача, а саме від дати отримання відповіді відповідача - з 02 серпня 2023 року.
Разом з тим, судова колегія вважає наведені представником позивача міркування що початку строку звернення до суду з цим позовом такими, що суперечать приписам чинного законодавства.
Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав та не поновлює дату, якої позивач дізнався про фактичне виконання відповідачем рішення суду.
Початком відліку процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі є саме дата 16 червня 2023 року, тобто день наступний за днем зарахування на картковий рахунок позивача останньої виплати.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах по справам № 200/5338/19-а від 08 грудня 2022 року, № 420/10397/23 від 23 листопада 2023 року.
Обмеження права ОСОБА_1 на звернення до суду із цим адміністративним позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на вірному трактуванні апелянтом приписів статті 122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства.
Такі висновки узгоджуються із сталою правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 240/532/20 від 11 лютого 2021 року, постанові Верховного Суду по справі № 160/20711/21 від 16 березня 2023 року.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду знайшли своє підтвердження.
Відповідно до ч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, не вчинив процесуальних дій щодо вирішення питання про наявність або відсутність поважним підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, що не позбавляє суд апеляційної інстанції дослідити вказані обставини з урахуванням наведених позивачем причин.
Подача ОСОБА_1 позовної заяви у даному спорі 11 серпня 2023 року свідчить про пропуск місячного строку (16.07.2022) більше ніж на три тижні, що за умови неповажності причин пропуску, є підставою для суду апеляційної інстанції для скасування рішення суду першої інстанції та залишенню без розгляду позовної заяви.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ НП в Одеській області підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із залишенням без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.240, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року - скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко